بسم الله الرحمن الرحيم
З іменем Аллаха – Милостивого та Милосердного
Хвала Аллаху – Господу світів. Мир та благословення імаму богобоязливих, господину посланців, посланому у якості милості для світів – Пророку Мухаммаду, його родині та сподвижникам. О Аллах, Твоєю Милістю та Милосердям збери нас разом з ними та посели нас у Раю у їх товаристві!
О мусульмани!
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху! У цьому випуску ми продовжуємо наші розмірковування над книгою «Основи ісламської нафсії» для того, щоб навести живі приклади ісламської особистості з акцентом на ісламську аклію. І нехай Аллах дарує нам успіх!
У попередньому випуску ми сказали, що: «Аклія – це метод, на підґрунті якого відбувається усвідомлення речей, тобто їх осмислення. Іншими словами, це винесення рішення на речі на підґрунті певно визначеного правила, якому вірить та довіряє людина». Таким чином, мусульманину варто дотримуватись меж Шаріату, співвідносити свої вчинки з критеріями «харам–халял», встановленими Аллахом, підкорятись наказам Аллаха та Його Посланця ﷺ, залишати те, що заборонено Аллахом та його Посланцем ﷺ, та керуватись усьому цьому навіть всупереч своїм бажанням на користь досягнення вдоволення Аллаха. Про це писав поет Абу Фірас у своїх строках:
«Я сподіваюсь, що в Тобі (O Аллах) знайду солодкість, коли життя стає гірким,
Я сподіваюсь, що знайду Тебе задоволеним (мною), коли люди обурюються (на мене),
Я сподіваюсь, що зв’язок між мною та Тобою повністю побудований,
Навіть якщо це означає, що стосунки між людьми зруйновані.
Якщо Твоєї любові досяг, то усе інше – лише прах,
Адже усе, що на землі – і є прах».
О мусульмани!
Мусульманин – це володар «легкої, гнучкої, спритної, тямущої» ісламської аклії. Як повідомив наш улюблений Пророк Мухаммад Мустафа ﷺ – віруючий характеризується гострим, проникливим розумом у тому сенсі, що у складних та критичних ситуаціях він вчиняє мудро та виходить із тупика ненависника, продумано відповівши на його питання. Наведемо яскравий приклад із життя Пророка ﷺ. У «Сірі» Ібн Хішама наводиться розповідь Ібн Ісхака, де говориться, що: «Пророк ﷺ та Абу Бакр ас-Сиддик під час подорожі зупинились у старця-бедуїна, спитавши у нього про курайшитів, Мухаммада та його товаришах – що він знає про них. Старець сказав: «Я вам не скажу, доки не повідомите мені, із якого ви племені». Пророк відповів: «Коли ти розповіси нам, тоді ми повідомимо тобі». Старець спитав: «Отож, навпаки?». Пророк відповів: «Так». Старець почав розповідати: «Я чув, що Мухаммад та його товариші вийшли у такий-то день. Якщо сказала правду та людина, яка повідомила мені про це, то вони знаходяться сьогодні на такому-то місці», – І назвав те місце, де знаходився Пророк. «Я чув, що курайшити виступили у такий-то день. Якщо сказала правду людина, яка повідомила про це, то вони повинні знаходитись сьогодні на такому-то місці », – і вказав на місце знаходження курайшитів. Коли він закінчив своє повідомлення, то спитав: «Так, із якого ж племені ви будете?» Пророк відповів: «Ми із води», – і потім поїхав, а старець говорив: «Із якої води? Може, із Іраку?»».
О мусульмани!
Таким чином, аклія віруючого повинна бути ісламською. Він повинен розуміти речі, тобто виносити рішення, згідно правилу, в яке він вірить і яке вселяє у нього заспокоєння. Він повинен відрізнятись гострим, проникливим розумом та кмітливістю, вчиняти мудро, продумано відповідати на питання ненависника. Не лише Пророк Мухаммад ﷺ був володарем ісламської аклії, але і його сподвижники, починаючи з першого халіфа Абу Бакра (р.а.), були прикладом подібної аклії. І як їм не бути, адже вони виховані самим Пророком ﷺ!
Абу Бакр ас-Сиддик (р.а.) супроводжував Посланця Аллаха ﷺ під час переселення із Мекки у Медину. Він розумів, що протягом, по меншій мірі, десяти днів він буде наодинці з Посланцем Господа світів, але він не побоявся ризикнути своїм життям заради свого господина та лідера, улюбленого Пророка ﷺ. Хіба не це є найвищим успіхом? Хіба не він був єдиним із усіх людей та сподвижників, хто супроводжував найкращого із створінь протягом усієї хіджри? Незважаючи на страх того, що мушрікі можуть застати їх у печері – Абу Бакр продемонстрував справжню любов заради Аллаха. Тим самим він став прикладом того, яким повинен бути щирий друг Пророка Мухаммада ﷺ, у той час як йому загрожувала загибель. Проте на ту мить Абу Бакр не побоювався за своє життя. Хоча він розумів, що якщо б мушріки схопили його разом з Посланцем Аллаха ﷺ у цій небезпечній подорожі, то менше, що на нього очікувало б – це смерть. Абу Бакр побоювався за життя Пророка ﷺ і за майбутнє Ісламу, якщо б Мухаммад ﷺ попався у руки мушріків. За час хіджри ас-Сиддик неодноразово проявляв високе почуття побоювання, у тому числі, коли його спитали: «Хто ця людина, яка з тобою?», – то Абу Бакр (р.а.) відповів: «Це – провідник, він веде мене в дорозі». Після такої відповіді той, хто запитав, подумав, що мова йде про подорож, але мова йшла про шлях Істини. Усе це вказує на здатність Абу Бакра використовувати свою проникливість для виходу із незручного стану та на наявність ісламської аклії, а також на вміння нею користуватись.
О мусульмани!
Невже жінки втратили здатність народжувати подібних чоловіків, які є володарями ісламської аклії? У відповідь ми скажемо, що матері продовжують народжувати подібних лідерів, які (не збільшу, якщо скажу) схожі на сахабів (р.а.)! Наведемо яскравий приклад із нашого часу, якому я особисто був свідком: коли Аллах наділив мене такою милістю, як нести заклик разом з хлопцями із Хізб ут-Тахрір, я був заарештований у 1983 році спецслужбами Йорданії. Я був новачком у справі заклику, дізнавався та вчився багато чому у хлопців із Хізбу. Більше усього корисного я дізнався від нинішнього аміра Хізб ут-Тахрір Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти (нехай береже його Аллах). Яка він велика людина, якому нема рівних! Велика ісламська особистість з просвіченою ісламською аклією та нафсією.
О мусульмани!
Наведу вам один із багатьох прикладів прояву піднесеної ісламської аклії у аміра Хізб ут-Тахрір. Він напам’ять зачитав лекцію в Аммані на тему «Економічні кризи, їх реальність та рішення з ісламської точки зору» так, нібито вичитував її з книги. Після цього він дав можливість аудиторії поставити запитання. Один із співробітників спецслужб був запроваджений туди, щоб зірвати лекцію, і поставив наступне питання: «Партія Хізб ут-Тахрір була заснована на початку п’ятдесятих років, що вона зробила досі?». Як, по-вашому, відповів Абу Ясін? Прошу вас з відкритими серцями та розумами почути цю відповідь, яка демонструє його винахідливість. Абу Ясін, нехай береже його Аллах, у відповідь сказав: «Зробила те, що повинна була, і спасибі їй за це!». Кусі присутні у залі зааплодували такій відповіді.
На сьогодні ми обмежимось цим, щоб продовжити наші міркування у найближчих випусках, з дозволу Аллаха. А до цього ми прощаємось з вами в надії на швидку зустріч . Нехай убереже вас Аллах.
Дякуємо вам за вашу увагу.. Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!
13 Джумада ас-Сані 1437
22.03.2016
