Питання: Чи дозволено висувати умови при обранні халіфа? Якщо ні, то як нам зрозуміти те, що відбулось під час обрання Усмана ібн Аффана халіфом?
Відповідь:
а) Умма не ставить умов під час обрання халіфа, навпаки, усе повинно проходити згідно з законами Шаріату!
б) Що стосується подій під час обрання Усмана, то там з боку мусульман не висувались які-небудь умови. Навпаки, те, що відбулось, знаходилось у межах виборчих процесів. Під час виборів виборець може для себе встановити правила-критерії, на основі яких він збирається обирати кандидата. Наприклад, він може сказати кандидату: «Якщо ти візьмеш на себе зобов’язання відремонтувати дороги і водопровідну мережу, вирішити питання з безробіттям та бідністю … у моєму місті, то я оберу тебе!».
Під час обрання Усмана трапилося саме це. Абдуррахман ібн Ауф ходив і опитував мусульман, кого вони оберуть у якості халіфа. Люди сказали, що ми обираємо Алі, але при умові, що на проблеми, які були у часи Умара ібн аль-Хаттаба, він винесе такі ж рішення, які виніс Умар. Причина цього полягала у тому, що людей вдовольняли рішення Умара, винесені ним на ті або інші проблеми. Тому Алі спитали, як він вчинить у випадку обрання його халіфом. Виборець має повне право говорити про те, що хоче бачити у майбутньому із мубахів, мандубів і ваджибів. Тому він може сказати кандидату: «Якщо береш на себе дані зобов’язання, то я оберу тебе!».
Абдуррахман ібн Ауф виявив, що більшість людей бажає бачити у якості кандидата на пост халіфа того, хто буде виносити такі рішення, які виносив Умар у свій час. Але мова йшла лише про винесені старі рішення, а що стосується нових проблем, то вони сюди не входили.
Саме у цьому полягає суть питання. Тому для виборця є мубахом висувати умови для того чи іншого кандидата.
Що стосується парламенту у капіталістичних країнах, то його парламентарі мають повноваження обмежити здатність голови держави у прийнятті того чи іншого рішення.
В Ісламі ж Маджліс уль-Умма створюється для того, щоб халіф, звертаючись до нього, був обізнаний про думку народу, а також його задачею є вести контроль за діями і рішеннями халіфа.
Як ми бачимо, це у корні відрізняється від реальності парламенту з точки зору повноважень, прийняття законів, влади і частково — в опитуванні думки людей і контролі за справами правителя.
