Газета «Ар-Рая»

27 січня 2025 року міністр іноземних справ Німеччини Анналена Бербок назвала призупинення санкцій хорошою новиною як для сирійського народу, так і для європейців, оскільки це необхідно для відновлення і забезпечення безпеки. Проте вона підкреслила, що це не є «чеком без суми», закликавши до подальшого пильного спостереження за розвитком подій в Сирії. Бербок заявила: «Європейський союз не стане спонсором екстремістських, терористичних чи ісламських структур», додавши, що «майбутнє Сирії залишається неясним навіть через 50 днів після падіння Асада».

Президент США Дональд Трамп розпорядився призупинити надання американської зовнішньої допомоги, за винятком тієї, яка призначена для єврейського утворення і Єгипту. Цей крок був підтверджений меморандумом Державного департаменту США. Даний підхід відображає більш глибоку стратегію, в межах якої допомога використовується як інструмент контролю, а не як засіб для вдоволення глобальних гуманітарних потреб.

Об’їжджаючи міста Шаму від Хами, «прикладу самопожертви», через Хомс аль-Валіда і до самого Дамаску омейядів, рухаючись по вулицям, де відчувається дух Ісламу, ти побачиш сліди його культури, які неможливо стерти. Ти усвідомлюєш, що усе, що відбулось, було не випадковістю, а здійсненням божественного предопредеління. Коли ти дивишся на гору Зайн аль-Абідін в Хамі і Камхані, розташованих на одній лінії, і чуєш про масштабні скупчення людей в Хамі, то розумієш, що тут діяла незвичайна сила. Коли ти досягаєш долини Хомсу і міста Ер-Растан і дізнаєшся, що повстанці перетинали міст, стає ясно, що люди самі по собі на це не здатні. Коли ти проїжджаєш через Хомс до Дамаску і бачиш міста і села Каламуна з його горами, то усвідомлюєш, що те, що трапилось, перевершує можливості людини. А коли перед тобою відкривається Дамаск, де розташовувалась четверта дивізія, республіканська гвардія і численні сектантські формування, тобі стає ясно, що те, що трапилось, було чимось незвичайним.

Ситуація на Близькому Сході свідчить про те, що це в дійсності окуповані землі, які стали ареною боротьби колоніальних держав, тоді як Ісламська Умма перебуває у невіданні про це і потребує того, хто пробудить її і виведе із цього штучного заціпеніння, нав’язаного колоніальною політикою, вираженої в західній культурі, яка, як Захід вважав, засліпила світ інформаційною пропагандою і потужними медійними інструментами і економічною перевагою, скерованою на збідніння мусульман, а також іншими засобами відволікання Умми. Усі ці інструменти використовуються правителями карликових держав, існуючих на землях Ісламу, які виступають агентами колоніальних держав, таких як США, Великобританія та їх союзників.

День у день продовжують надходити новини, які підтверджують, що роль США в Лівані вийшла на новий рівень – пряме і відкрите втручання з явними заявами, без яких-небудь натяків. Американці прямо заявляють, що саме за їх бажанням головнокомандуючий армією став президентом країни, а також був призначений прем’єр-міністр. Більше того, вони вимагають конкретних змін у складі нового уряду! Найбільш очевидними доказами цього є наступні заяви:

З миті руйнування Халіфату і зникнення шаріатського правління із життя мусульман, їх землі були розчленовані на слабкі утворення в кордонах, накреслених невірним-колонізатором. Ці країни управляються маріонетковими правителями, які служать інтересам своїх панів, щоб зберегти свої хиткі трони. З того часу Ісламська Умма залишилась без справжнього пастиря, який не їв, поки не наситяться мусульмани, і не спав, поки мусульманине не набували безпеки і спокою. З того часу невірний-колонізатор управляє мусульманськими землями та їх багатствами, створює кризи і штучно роздуває проблеми.

У вівторок вранці, 18 лютого 2025 року, у палаці Ад-Дірія на північному заході Ер-Ріяду стартували американсько-російські переговори по Україні. Російський переговорник охарактеризував їх як вкрай важливі. Ціль саміту — обговорення шляхів припинення війни, яка триває з 2022 року між Росією і Україною.

У четвер, 6 лютого 2025 року, перш ніж король Абдалла покинув Йорданію з робочим візитом до Британії і США, Трамп знов підсилив на нього тиск щодо прийому великої кількості палестинців. В телефонній розмові він заявив журналістам: «Я сказав йому, що хотів би, щоб він взяв на себе більше, тому що зараз я дивлюсь на увесь сектор Газа і бачу там хаос, справжній хаос».