Саудівська Аравія оголосила про припинення військової допомоги ліванській армії на суму у $ 3 млрд. Про це повідомило «Саудівське агентство друку» ( «САД») з посиланням на урядове джерело. Ер-Ріяд також відмовився виділити Бейруту решту у вигляді $ 1 млрд, яка призначалася для посилення внутрішньої служби безпеки Лівану.
Як зазначив саудівський урядове джерело, королівство пішло на такий крок у відповідь «на зайняті Ліваном позиції, які не відповідають братнім стосункам між двома державами», а також з огляду на «зростаючий вплив так званої «Хізбалли Лівану» на позицію ліванської влади, як це сталося в раді Ліги арабських держав і в Організації Ісламського співробітництва, де Ліван не засудив кричущі напади на посольство Саудівської Аравії в Тегерані і її генеральне консульство в Мешхеді».
Сауд надала допомогу у фінансуванні поставок французького озброєння для ліванської армії і внутрішніх сил безпеки під час правління Абдуллаха ібн Абдул-Азіза в кінці 2013 г. «Financial Times» прокоментувала саудівський грант наступними словами: «Саудівська Аравія зробила кроки для того, щоб протистояти наростаючим в регіоні силам, що виходить з Ірану, «Хезболли» і Сирії. Також цей крок викликає обурення у Вашингтоні, тому що Ер-Ріяд приступив до покупки французького озброєння замість американського на власні кошти» («www.inews-arabia.com» від 30.12.2013).
Це пов'язано з тим, що Саудівська Аравія під час правління Абдуллаха ібн Абдул-Азіза, що був агентом Англії, служила посиленню європейського впливу в регіоні, тому дана угода була спрямована на посилення цього впливу в Лівані, а також на зміцнення його армії і сил безпеки з допомогою Франції, користується тут культурною лояльністю. Французький мандат на оснащення армії і сил безпеки Лівану означає тільки продаж озброєння - крім цього потрібна підготовка людських ресурсів для використання обладнання і техніки, нових видів зброї, а також необхідність постійного технічного обслуговування і постачання запасних частин і боєприпасів. Все це означало б зміцнення європейського впливу в ліванській армії одночасно з посиленням військових і внутрішніх сил безпеки країни на противагу іранській партії в Лівані ( «Хізбалла»), яка оберігає тут американські інтереси.
Коли американські агенти витіснили проанглійський правлячий саудівський клас, вони, природно, почали перешкоджати реалізації будь-яких проектів, спрямованих проти американських інтересів і американського впливу в регіоні. Як повідомляє інтернет-ресурс «almasdaronline.com» від 20.01.2015 з посиланням на французьку газету «Le Monde», Ер-Ріяд перешкоджає виконанню контракту з озброєння ліванської армії, підписаного між померлим королем Абдуллахом ібн Абдул-Азізом і Францією. Також газета звертає увагу на суперечності, які виникли навколо постачання партії французького озброєння і військової техніки на суму 2,3 млрд. доларів, яка повернулася в нормальне русло наприкінці 2015 року після того, як була заморожена з моменту поставки першої партії зброї в квітні 2015 р . «Le Monde» вважає, що заступник наслідного принца Саудівської Аравії міністр оборони Мухаммад ібн Сальман ставить нові рамки двосторонніх відносин між Францією та Саудією. Приводом для цього став його останній лист, де він зажадав від Парижа усунути від контракту французьку збройову посередницьку компанію «ODAS», яка за період з 1974 по 2014 роки поставила Саудівської Аравії зброю на суму, що перевищує 100 млрд. Євро.
«Принц не бажає посередників і прагне до нових механізмів щодо закупівлі зброї. За останній рік з'явилося кілька факторів, що перешкоджають Саудії реалізувати цю угоду, - це неясність в політиці і президентський вакуум в Лівані, а також зміни в Ер-Ріяді, що відбулися після смерті короля Абдуллаха», - пише« Le Monde».
Призупинення саудівської військової допомоги не було випадковістю або реакцією на позицію МЗС Лівану по відношенню до подій в Мешхеді. Згортання саудівського гранту розпочалося з того моменту, як американські агенти отримали владу в Саудівській Аравії, і в подальшому винаходили різні перешкоди, щоб у результаті дійти до повного анулювання договору.
Думка, що дані дії саудівської влади спрямовані проти іранської партії в Лівані, є хибною, адже сторона, зацікавлена у збереженні дієздатності армії та сил безпеки Лівану, - це Америка, але тільки в тій мірі, яка гарантує збереження іранської партії в Лівані, що захищає американські інтереси, принаймні, до тих пір, поки ці інтереси не зажадають посилити армію і «підрізати» крила іранської партії в Лівані, що на даний момент не є актуальним.
Зміни правлячої саудівської еліти, що послідували після смерті Абдуллаха ібн Абдул-Азіза, - прихід до влади американського агента Сальмана ібн Абдул-Азіза, призначення американського улюбленця Мухаммада ібн Наїфа наслідним принцом, а також раптовий прихід до влади заступника наслідного принца Мухаммада ібн Сальмана - відбилися в Лівані як на парламентській «Коаліції 14 березня» (очолюваної Саадом Харірі) в загальному, так і на політичному русі «Тайяра аль-Мустакбаль» ( «Рух за майбутнє», також очолюване Саадом Харірі) - зокрема. У русі з'явилися «невідповідності» з вимогами тих, хто змінив вектор саудівських «спонсорів», і це стало очевидним за суперечливими позиціями навколо рішення Саада Харірі запропонувати в якості кандидата в президенти Сулеймана Франж'є (близького друга Башара Асада) не тільки всередині «Коаліції 14 березня», але і в самому русі «Тайяра аль-Мустакбаль» (відомому своєю антисирійською позицією), де з'явилися ознаки розколу і розбіжності навколо керівництва «Аль-Мустакбаль». Це стало причиною відставки міністра юстиції Лівану Ашрафа Ріфі, який залишив засідання ради міністрів в знак протесту через перешкоди, що виникають перед міністерством юстиції, що вимагає переглянути справу колишнього міністра Мішеля Самахи (Мішель Самаха зізнався в участі у підготовці терористичних атак в 2012 р, метою яких повинні були стати відомі політичні та релігійні фігури Лівану. Теракти повинні були спровокувати вибух міжрелігійного протистояння в Лівані. Він був затриманий 9 серпня 2012, а 14 січня 2016 був звільнений під заставу). Протягом декількох хвилин після інциденту з відставкою Ріфі, Саад Харірі написав на своїй сторінці у «Twitter»: «Позиція міністра Ріфі мене не представляє. Нехай ніхто не приписує нам вбивство Вісама аль-Хассана (одного з лідерів сунітів в Лівані, голови розвідувальної служби. Він загинув 19 жовтня 2012 року в Бейруті під час вибуху замінованого автомобіля) та судовий розгляд М. Самахи. Будь-яка людина, що вчинила злочин, буде покарана». Також Ашраф Ріфі відкрито виступив проти кандидатури Сулеймана Франж'є, висунутої з боку Харірі, і ініціював в Тріполі зустріч з генеральним секретарем «Тайяра аль-Мустакбаль» Ахмадом Харірі, де він заявив: «Хіба не існує слів, які можуть бути вище (слів) Саада Харірі у «Тайяра аль-Мустакбаль»?».
Можна очікувати, що нинішні зміни впливають на формування нових політичних союзів в Лівані і покладуть край епосі «тандему» антисирійської «Коаліції 14 березня» і просірійської «Коаліції 8 березня», і відставка Ріфі стане початком коаліційних дефрагментацій в Лівані. Як повідомляє агентство «The New Arab», Ріфі в своєму інтерв'ю агентству 21.02.2016 р поклав відповідальність за затяжну політичну криза в країні на партію Ірану в Лівані і на її союзників, заявивши, що для нього «продовжувати залишатися частиною цього уряду означає погоджуватися з нинішнім курсом».
«Мені нестерпно бути лжесвідком і бачити, як країна поїдається заради інтересів маленької «держави» («Хізбалли»)», - сказав Ріфі, зазначивши, що не погоджував свою відставку «ні з ким, крім себе». Все це вказує, що Ріфі пішов на цей крок для того, щоб запобігти подальшим поступкам.
Ліван так і буде залишатися заручником в руках агентів і їх заступників, зануривших країну в політичні корупційні відходи глибше, ніж у побутові (під час «сміттєвої кризи»). Так триватиме до тих пір, поки Ліван не повернеться до своєї основи, де він - частина благородного Шама в державі Халіфат за методом пророкування.
Газета «Ар-Рая»
Абдуллах аль-Махмуд
15 Джумада аль-уля 1437 х.
24.02.2016 р.
