Світові фінансові ринки в цьому році почали поганий старт. Американські фондові індекси в Нью-Йорку впали на 8%, індекси світової біржі «MSCI» впали на 10%, а в Японії фондові індекси знизилися на 19%.
Незважаючи на те, що багато хто дивиться на ці ринки як на гральні інструментарії (кумар) з тієї причини, що вони не передбачають пряму відповідальність і власність, як цього вимагає інститут ісламських компаній, проте, мільйони людей по всьому світу спираються на ці ринки в питаннях своїх пенсійних заощаджень. Крім цього, фінансові ринки стали показником успіху економічної політики, що проводиться цими компаніями. Головні експерти Заходу вважають успіх ринку акцій і облігацій ключем до довгострокової стабільності, а також життя і розвитку капіталізму. Внаслідок цього основні американські і європейські ринки створили «групи із запобігання небезпекам», які за власний кошт уряду працюють над тим, щоб забезпечити щоденну стабільність на біржах і попередити ринок від різкого зниження.
Однак коли короткострокове втручання у ринки (хоча, взагалі, ринки повинні бути вільними у зростанні і падінні) стає головною державною політикою, тоді краху не уникнути. Можна стверджувати, що центральні банки в США, Європі та Азії (особливо - Японії) знизили обсяг кількісного пом'якшення (Quantitative Easing), що призвело до недавнього зниження роботи фінансових ринків, особливо - в США.
Джанет Йеллен, голова Федеральної резервної системи, у своєму виступі перед Конгресом США минулого тижня заявила, що вона не відкидає можливості введення від'ємних відсоткових ставок в США. Таким чином, сім років нульової відсоткової ставки не дали ніякого зростання. Другим кроком стане прийняття негативної ставки. Це призведе до того, що банки почнуть виплачувати гроші в разі, якщо не будуть захищати свої резерви, а вкладники понесуть збитки (тобто їх заощадження будуть зменшуватися, замість того, щоб зростати). В даний час негативна ставка застосовується на рівні офіційної політики в Японії, Швеції, Швейцарії та Данії (на які припадає 23% світових фінансових ринків). В основному ця примусова конфіскація багатства припадає на середній клас. Банки як брали, так і будуть брати високі відсотки (лихварство) з наданих ними кредитів та іпотеки. Однак вони будуть змушувати вкладників інвестувати ці кошти в фондовий ринок або в державні облігації, щоб вони могли уникнути платежів за свої капітали, якщо у них ще залишаться заощадження. Насправді, це є передвісником переходу від паперових грошей на електронні гроші. Іншими словами, люди почнуть зберігати свої капітали в готівці (тобто в ліквідності) при собі і відмовляться вкладати їх в банки, щоб не платити за свої заощадження. Тим часом, влада почне забороняти зберігання готівки (фінансової ліквідності) при собі, заявляючи про те, що це необхідно для боротьби зі злочинністю і тероризмом. Однак, насправді, це - бажання затвердити повний контроль над фінансовими операціями.
Іншою великою загрозою для планів центральних банків Заходу виступають золото і срібло - найкращі реальні гроші, оскільки ніхто не зможе друкувати нове золото або нове срібло подібно до того, як центральні банки друкують паперові гроші або винаходять віртуальні електронні гроші. Золото і срібло можуть затвердити реальне панування над політикою влади (урядів держав). Відносно золота і срібла важко уявити якісь ризики, за виключення витрат на зберігання, на відміну від паперових грошей. А тому не дивно, що вартість золота зросла на 18% і срібла на 14% з початку поточного року. І це відбувається незважаючи на постійні зусилля щодо стримування цін на золото і срібло протягом останніх чотирьох років за допомогою біржової політики.
Як видно, реальні ринки золота і срібла (а зовсім не безглузді паперові договори, що представляють собою обіцянки з надання послуг і товарів в майбутньому) починають все більше і більше впливати на ціноутворення. На тлі падіння нафти і більшості фондових ринків зростає інвестиційний інтерес до золота. Майже за 50% споживчого попиту на золото відповідають Індія і Китай. Останній в 2006 році купив 260 тон золота, Індія - 710 тон. Однак в 2015 році обсяг закупівель Китаю склав 984,5 тони. Індія ж, в свою чергу, за останні 10 років наростила закупівлі приблизно до 897,5 тон, тобто на 200 тон.
Реальна роль золота і срібла
Згадка золота і срібла в більш ніж одному місці в Корані, причому не тільки в якості грошей, але також в якості визначення майнового цензу (Нісабу) для закяту і заходів кримінального покарання (худуд), ясно показує, що вони (ці два метали) повинні бути використані в якості готівки в майбутній державі Праведний Халіфат за методом пророкування, який незабаром буде встановлено, з дозволу Всевишнього Аллаха. Всевишній Аллах говорить:
وَٱلَّذِينَ يَكۡنِزُونَ ٱلذَّهَبَ وَٱلۡفِضَّةَ وَلَا يُنفِقُونَهَا فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ فَبَشِّرۡهُم بِعَذَابٍ أَلِيمٖ ٣٤
«Потіш же тих, які накопичують золото і срібло і не витрачають їх на шляху Аллаха, болісними стражданнями» (9:34).
Заборона на безцільне накопичення грошей, а також заборона всіх видів лихварства, в т.ч. - з негативною ставкою, служить сильним мотивом для обертання багатства серед людей. Замість азартних (гральних) операцій на ринках безглуздих паперів мусульмани прагнуть вкладати кошти у конкретні відчутні справи. Адже вони будуть запитані за належне врядування цими справами. Щедрі і благородні витрати в суспільстві - це і є природний підхід для людей, які вірять в те, що життєвий доля (ризк') - у владі Всевишнього Аллаха. Все що вживаються світськими урядами заходи через обман і підлещування до людей, щоб вони інвестували і витрачали свої гроші в акції, облігації та безглузді обманюють ринки, не дадуть бажаних результатів. Тільки золото і срібло вважаються реальною цінністю для визначення вартості всіх товарів і послуг, а аж ніяк не віртуальні цифри, які уособлюють нинішні електронні гроші.
Джамал Харвуд
Джерело газета «Ар-Рая»
17.02.2016
