Візит прем’єр-міністра Туреччини до Ірану: яким є масштаб цієї події і якою є його небезпека, особливо для жителів Шаму?

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Прем'єр-міністр Туреччини Давутоглу прибув до Ірану для зустрічі з президентом країни Рухані 05.03.2016 і, пояснюючи причину свого візиту, сказав, що «у Туреччини є серйозні наміри до того, щоб налагодити новий етап взаємин з Іраном» і що «обидві країни поділяють загальну точку зору щодо припинення сектантського конфлікту в регіоні». Рухані заявив: «У Ірану і Туреччини є спільні інтереси, і необхідно зосередитися на них і співпрацювати на їх базі в боротьбі проти тероризму, розцінюючи його ворога для обох сторін». Таким чином, обидві сторони заявили про загальні перспективи, координації дій і співпраці, а це значить, що вони будуть йти рука об руку в зовнішній політиці, маючи згоду між собою в цьому, незважаючи на риторику і словесні перепалки, які не шкодять, насправді, їхнім стосункам.

Щоб відвести погляди людей в іншу сторону, розмови перед ЗМІ стосувалися інших тим, як ніби у кожної сторони є своя точка зору з проблем в регіоні. Давутоглу заявив, що «зняття санкцій з Ірану після підписання ним ядерної угоди означає, що обидві країни можуть з легкістю почати двосторонню торгівлю, прибуток від якої складе близько 50 млрд. Доларів на рік на відміну від запланованих раніше 30 млрд. доларів». Свій візит і переговори з відповідальними особами Ірану він пояснив тим, що він бачить початок «нової ери у відносинах між двома країнами, особливо після зняття економічних санкцій з Ірану». Також він сказав: «Туреччина є для Ірану дверима в Європу, а Тегеран є дверима для Туреччини в Азію, а це забезпечує для нас незвичайні можливості в галузі транспорту і логістики». Торгові угоди і посилення економічних відносин мають, по більшій мірі, політичні цілі. Всі ці операції є лише зовнішньою стороною ірано-турецьких відносин, в яких мається на увазі також виникнення взаєморозуміння, координації дій, взаємодопомоги і загального погляду на посилення торговельних і економічних відносин. Послідовники обох сторін взялися після цього доводити спільну роботу між цими державами, зовні позиціонують один одного ворогами або суперниками, як про це думають деякі. Обґрунтуванням вони обрали наступне: необхідність досягти загальної користі в національних інтересах... І начебто це і є головна мета і це є проект, а то, що було в минулому, не змінює нічого в цьому! Подібно до цього і відносини Ердогана з «Ізраїлем» мають під собою мету досягнення вигоди, а тому турецький режим віддає забуттю те, що зробив «Ізраїль», коли вбив 10 громадян Туреччини, що пливли на судні «Мармара» в 2010 році, або коли була піддана бомбардуванню Газа і були вбиті тисячі її жителів протягом трьох бойових операцій, починаючи з кінця 2008 року і закінчуючи 2014 роком. Ердоган немов сподівається отримати перемогу на землі за допомогою слів, але що стосується справ, то вони явно вказують на продовження відносин з іудеями так, що він навіть заявив недавно, 14.12.2015, наступне: «Зближення між Туреччиною і "Ізраїлем" несе в собі життєву необхідність для регіону».

Те ж саме - і стосунки між Туреччиною і Іраном: якої б ескалації вони досягали на словах, але на справі все виглядає зовсім інакше. Навіть в розпал подій, пов'язаних з Іраном в 2013 році, коли він зібрав всіх безумців і дурнів з Лівану, Іраку і Афганістану і повів їх битися на шляху великого шайтана - Америки - проти братів-мусульман у Шамі, - навіть в цей час ми бачили, як Туреччина устами прес-секретаря міністра закордонних справ 28.11.2015 заявляла про «повну узгодженість між двома країнами у справі вирішення кризи у Сирії і припинення в ній кровопролиття». На наступний же день Давутоглу, будучи тоді міністром закордонних справ, відвідав Іран. Президент Турецької республіки Ердоган 07.04.2015 відвідав Тегеран для участі у другому колі засідання Ради стратегічної співпраці між двома країнами на запрошення його іранського колеги Рухані. Відносини між ними витекли в створення «Ради стратегічної співпраці»! Це означає, що вони стали союзниками. У той день це висловив своїми словами міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу: «Іран є братньою і важливою державою для Туреччини, незважаючи на ідейні суперечності між ними в деяких питаннях... Двосторонні відносини між двома країнами міцно пов'язують їх, і ніхто не має права противитися цим відносинам і зв'язкам, які встановилися між ними». Це означає, що ми не повинні виходити в своєму ставленні з словесних суперечок і перепалок і не повинні їх вважати чимось серйозним, оскільки їх слова не сходяться з їх справами і не впливають на сильні відносини між ними, так що навіть ніхто не має права противитися їм, як про це сказав міністр закордонних справ Туреччини. Так, між ними є деякі ідейні суперечності, але все це - внутрішні справи, і вони не впливають на зовнішню політику між ними.

Туреччина та Іран насправді є сателітами Америки і скоординовано грають свої ролі у зовнішній політиці, навіть якщо і здається на перший погляд, що вони - суперники між собою за численність слів, які все ж не підтверджуються справами. Всі ці словесні перепалки ведуться для прикриття істини перед простим людом, у якого присутнє дуже поверхове політичне розуміння. Ці режими відіграють на людських емоціях, підміняючи правду брехнею.

Візит прем'єр-міністра Туреччини в Іран відбувається після того, як США і Росія домовилися про припинення збройного протистояння в Сирії в ніч з 27 на 28.02.2016, а також про відновлення переговорів у Женеві, що вимагає від Америки зібрати всі її регіональні сили для успішного проведення цих переговорів і втілення її планів. На конференції у Відні 14.11.2016 вона підтвердила це, коли привела туди Іран з Туреччиною, і ті погодилися з пунктами американської резолюції (і в першу чергу - з її вимогою світської моделі правління в майбутньої Сирії на базі вже існуючого злочинного режиму). Саме на це вказав Давутоглу, коли сказав, що «у Туреччини є серйозні наміри до того, щоб налагодити новий етап взаємин з Іраном». Те ж саме мав на увазі Рухані, коли сказав: «...і співпрацювати на їх базі в боротьбі проти тероризму». Цими словами вони мають на увазі боротьбу проти ісламських рухів, які прагнуть очистити регіон від впливу Америки і Заходу, повалити сирійський та інші режими ісламських земель, які прямують до своєї політики Заходу, і встановити Праведний Халіфат за методом пророкування. Візит прем'єр-міністра Туреччини в Іран було скоєно за наказом США для того, щоб Туреччина домоглася повної координації дій з Іраном згідно з американським планом по Сирії, щоб кожна з цих двох країн зайняла свою роль без зіткнень між ними. Таким чином, Іран і далі буде безпосередньо продовжувати допомагати режиму Асада до кінця, а Туреччина буде вести непряму війну проти революції, чинячи тиск на повстанські угруповання, щоб вони прийняли умови Америки і не порушували плану з припинення вогню, який Америка розцінює як великий успіх, подібного до якого в Сирії вона не отримувала вже 5 років.

Навряд чи у цього візиту були інші цілі. Туреччина повинна буде відігравати роль посередника між Іраном і Саудівською Аравією, що узгоджується зі словами Давутоглу про те, що «обидві країни поділяють спільну точку зору щодо припинення сектантського конфлікту в регіоні». Туреччина створила стратегічне партнерство, подібне до того, яке створив і Іран. Давутоглу 05.02.2016 запропонував посередництво Туреччини, коли були обірвані зв'язки між Саудівською Аравією та Іраном, сказавши: «Ми готові надати будь-яку конструктивну допомогу для досягнення рішення». За словами свого держсекретаря Джона Керрі Америка зажадала це 05.01.2016, коли той сказав: «Я зв'язався зі спадкоємним принцом, міністром закордонних справ Саудівської Аравії для нормалізації відносин. Під час розмови він наголосив на важливості просування вперед у справі досягнення домовленостей щодо мирного врегулювання в Сирії... Головна його думка полягає в тому, щоб розрядити напруженість і відновити деяке почуття спокою і заохочення за ведення діалогу і співпраці між цими двома країнами. Також він вказав на існування регіональної проблеми... а також на тих, хто очолює список цих проблем, через які гальмується і відхиляється процес Віденських угод». Керрі особисто прибув до Саудівської Аравії 23.02.2016 і зажадав від неї відновити відносини з Іраном, сказавши: «США сподіваються на можливість відновлення Саудівською Аравією дипломатичних відносин з Іраном». Америка багато попрацювала для того, щоб зробити Іран прийнятною державою в регіоні з прийнятною роллю, особливо після рішення ядерної проблеми, через яку Європа та «Ізраїль» тиснули на Америку і перешкоджали Ірану поширювати і реалізовувати природним чином американські проекти.

Таким чином, візит прем'єр-міністра Туреччини пов'язаний зі зміцненням співпраці між двома країнами проти ісламської революції в Сирії в рамках втілення американського плану по її знищенню. Цей план передбачає надання тиску на збройні угруповання і запобігання порушення перемир'я, поки не пройдуть успішно переговори, в результаті яких за Сирією буде закріплена модель світської держави, а збройні угруповання повинні будуть прийняти цей режим з його брудними відходами в той момент, коли прийде Америка і надасть Сирії нову конституцію, яка, можливо, буде виділятися сектантським і національним відтінком на зразок того, як це сталося в Іраку, і велика частина житлових областей країни буде передана невірній нусейрітській меншості. Також цей візит був зроблений з метою вирішити дипломатичні проблеми між Саудівською Аравією та Іраном, які повинні почати прагнути втілювати американські плани, щоб Америка затвердила свої проекти в Сирії і Ємені без зайвих проблем. А тому нехай ніхто не обманюється заявами про зміцнення взаємної торгівлі і про збільшення вигоди для обох ісламських земель, як це підноситься! Це підноситься як благо, хоча насправді це - чистої води обман для простих людей, які не розуміються в політиці і не здатні розрізнити змови проти благословенної революції Умми в Шамі, в якому живуть щирі чоловіки, що володіють розумінням реальності, - стійкі, які зірвали всі минулі змови проти себе і бажають встановити правління Аллаха, що виражається в Праведному Халіфаті, заснованому за методом пророцтва, іншааллах.


Газета «Ар-Райя»
Автор: Асад Мансур – Європа
20.03.2016 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая