بسم الله الرحمن الرحيم
Інформагентства та ЗМІ час від часу акцентують нашу увагу на жінках, особливо — на мусульманках, через різноманітні повідомлення про те, що жінка продовжує перебувати під гнітом «східного» чоловіка та древніх соціальних норм. Разом з цим активно демонструється діяльність правозахисних та жіночих організацій, що прагнуть до «справедливості» и «рівності між чоловіками та жінками» і бажають позбавити жінку від «кайданів». Моторошна картина передається нам через об’єктиви камер, коли на щорічних фестивалях багата кількість папарацці прагне виразити страждання жінок у більшості арабських країн, які переносять пригноблення та презирство на усіх етапах свого життя.
Увага, скерована на мусульманку, як на берегиню родинного вогнища, і боротьба з її прихильністю до своєї релігії, не ново для нас. Адже це є підходом Заходу, де він та його маріонетки лише на словах печуться про мусульманку та її честь. «Свобода жінки!», «Насильство у відношенні жінок!», «Рівність чоловіків та жінок!»— усе це лише гасла, метою яких є усипити пильність мусульманки, показавши близькість до неї та її проблеми, а також грати на її почуттях та породити у ній сумніви відносно положень релігії та здатності цієї релігії вирішувати її проблеми.
Міжнародні зустрічі, які проводяться для обговорення проблем мусульманки, породжують деякі питання, відповіді на які ми повинні неодмінно знати, тому що тут має місце непримирима війна між безбожним Заходом та Ісламом. «Чи дійсно сумління Заходу скероване на турботу про інтереси мусульман?», «Чи траплялось так, що Захід та його маріонетки бажали добра для Ісламу та мусульман?!». Лунають заклики до звільнення мусульманок, нібито на Заході права жінки захищені, а сама вона займає високе положення та проживає щасливе життя.
Побіжний погляд на тривожні цифри статистики говорить про недостатньому ставленні західної культури до жінки . Західна культура пригноблює жінок, а їх права дотримуються лише на папері або під час порожніх виступів на зборах по різноманітним приводам. Таким є положення західної жінки, і Захід намагається приховати це за яскравими гаслами .
Події останніх днів примушують нас звернути увагу на питання дискримінації жінки у багатьох арабських країнах. І, мабуть, найбільш нещодавньої ситуацією є суперечки у Мавританії навколо законопроекту про насильство у відношенні жінок, внесеного на розгляд у парламент міністерством юстиції, між прибічниками законопроекту та його противниками, які вимагають від уряду процесу розгляду даного питання так, щоб виключити будь-яке протиріччя Ісламському Шаріату у якості єдиного джерела законодавства.
За кого вони нас мають? Як Шаріат може бути джерелом для законодавства, якщо вони називають діяльність тих, хто займається політичним Ісламом у країні, «релігійною експлуатацією»?! Як вони взагалі можуть стверджувати таке, коли у країні Іслам відокремлений від політики і не вирішує питання людей?! Або коли має місце норма, що Іслам — це доктрина, яка не несе системи для життя?!
Вони закладають фундамент концепції капіталістичної системи і в народі, а потім грають та ховаються за почуттями людей! Їх метою є запровадження чужої системи, щоб догодити Заходу у боротьбі з Ісламом. Вони висловлюють гасла у захист прав мусульманки, нібито вона живе у затишку правління Ісламу! Хіба лиха та нещастя, які спіткали мусульманку, відбулись не від правління системи капіталізму, по якій правлять сьогодні в усьому світі?! Де ви бачите правління Ісламу, щоб звинувачувати його у тому, що Іслам є причиною усього, що переживає мусульманка? І у чому відмінність західної жінки у такому випадку? Хіба загальним знаменником між мусульманкою та західною жінкою не було те, що вони обидві живуть під затишком правління капіталізму та його жорстоких недосконалих законів?
Правозахисні організації у Мавританії підняли тривогу через питання поширення насильства і заявили, що причиною цього слугують багато чинників, найбільш важливим із яких, перш за усе, є відсутність правового залякування насильників, тому що «законом не приписано покарання». Так про яке іще правове залякування можна говорити? А може, це вплив закону про свободи, що практикується системою, яка відділяє Іслам від політики?
Захід обрав мусульманку головною мішенню у реалізації свого плану та взявся до віддаленні її від положень Ісламу, що може нанести шкоду мусульманській родині та майбутньому поколінню, а також змінити погляди мусульманки.
Забавно, але у той же час і сумно те, що було сказано Рашидою Манджу, спеціальним доповідачем ООН по питанням насильства у відношенні жінок . Вона заявила, що проблеми , з якими стикаються суданські жінки, як і колись викликають стурбованість міжнародної спільноти, вказуючи на посилення нерівності та бідності. Проте представник Судану заперечує загострення проявів насильства у відношенні суданських жінок у тій мірі, про яку говорить посланець ООН.
Вони озвучують та вивчають проблему мусульманки, потім висувають своє бачення, щоб вплинути на порядок денний, яка неодмінно повинна були реалізована, і усе це відбувається при тому, що насправді ніякої проблеми немає.
І тим не менш, незважаючи на неодноразову спроби та відносний успіх ворогів у цьому, мусульманська жінка довела свою вірність Ісламу та прагнення дотримуватись положення своєї релігії. Це спонукало Захід об’явити їй війну всередині її ж дому, щоб позбутися хіджабу, нікабу та усього, що перешкоджає реалізації ідеї свобод та решти їх підлих задумів руками західних агентів у мусульманських країнах.
Те, що відбувається у Марокко є яскравим доказом цьому і тому, що мусульманка завжди була мішенню Заходу. Паша міста Тарудант приголомшив усіх своєю забороною на пошив жіночої сукні (бурки) без пояснення причин. Дана заборона має формулювання «повідомлення про заборону на виробництво та збут одягу бурка» і скерованих на кравців ринку Джінан аль-Джаміа, вимагаючи від них позбутися від забороненого товару протягом 48 голин з миті повідомлення. Чому було прийнято подібне рішення?
Деякі порахували, що ця міра є спробою уряду Марокко відволікти увагу від політичної кризи у країні; інші стверджували, що це — прощупування пульсу марокканців на реакцію з приводу носіння мусульманського одягу. Незалежно від різноманітності думок, загальним знаменником є те, що це було орієнтовано на мусульманку, зробивши її вбрання мішенню у спробі нанести удар по її цноті.
Звертаюсь до тих, хто продався ворогам Умми: схаменіться та приберіть руки геть від мусульманок! Поверніться у лоно свого народу, що прокинувся від сплячки та бажає повернути свою славу і покарати тих, хто проливав кров мусульман, за допомогою держави Праведного Халіфату. А це вже зовсім близько.
Газета «Ар-Рая»
Зінату ас-Саміт
4 Джумада аль-уля 1438 р.х.
1.02.2017 р.
