Сотні жителів Йорданії у минулі четвер та п’ятницю вийшли та мітинги перед будівлею голови кабінету міністрів та парламенту в Аммані, а також в інших містах країни, таких як Сальт (на північному сході від столиці), Зарка, ель-Карак, Маан, ет-Тафіла і т.д., засуджуючи зростання цін та закликаючи до відставки уряду та парламенту.
До цього у суботу 27.01.2018 уряд прийняв рішення підняти ціна на хліб до 100%, а також збільшити ціни на багато інших основних товарів з метою погашення державного боргу — як стверджує уряд, що сягнув позначки у 35 млрд. доларів. Уряд заявляє, що таким рішенням він прагне збільшити податкові надходження на 540 млн. динарів, що еквівалентно 761 млн. доларів.
Йорданія страждає від задушливої економічної кризи і намагається із неї виповзти, слідуючи угодам, підписаним з МВФ, повністю виконуючи його вимоги, викладені іще у серпні 2016 р. Тоді МВФ надав кредит Йорданії на суму 723 млн. доларів строком на три роки у межах підтримки програми економічних та фінансових реформ у країні. До числу висунутих умов відноситься скасування бюджетних перекосів і припинення товарних субсидій, і усе це — під гаслом «програми економічних реформ», розроблених МВФ іще у 1989 р., які, на думку йорданських економічних експертів та опозиціонерів, вважаються «суттю послідовної економічної політики йорданських урядів».
Віднині в Йорданії скасовуються податкові пільги на основні товари та послуги, про що і заявив уряд, тобто цілу низку основних товарів, на які поширювались податкові пільги або низький відсоток податкообкладання, будуть обкладатись загальним податком з продаж у 16%, що, у свою чергу, перегорне життя людей, і вони відчують наслідки цього підвищення на собі. Це означає, що проблема — не просто в одному лише хлібі.
Такі дії вживає уряд йорданського режиму, відповідаючи на вимоги міжнародних сил та тиск МВФ, що приведе нашу країну у майбутньому до лих, про які ми почуємо і які побачимо. Ми вже бачимо, як зростає численність озброєних розбійних нападів, грабіжництва, погроз самогубства, а деякі вже стали пропонувати свої дітей на продаж або погрожувати вбити. При збереженні такої тенденції у збільшиться кількість злочинної торгівлі органами, честю жінок, поширяться порочність та розпуста, після чого суспільство почне морально занепадати та розпадатись, зубожіння та голод спричинять руйнівну дію на громадську поведінку, на людяність, а люди почнуть вести свої справа, усе далі відхиляючись від основ релігії, традицій та звичаїв.
Ситуація з Йорданією, коли вона піддається економічному тиску, що примушує її рухатись у певному політичному руслі, потребує вивчення та уважного розгляду. З того часу, як Йорданія набула незалежності як самостійна держава з подачі Британії, вона продовжує вести свою політику по вказівці Заходу, виконуючи його накази навіть у збиток своїм власним вищим інтересам, і це положення не змінюється по сей день. Ані дня Йорданія не була хазяйкою своєї економіки. Йорданія не може самостійно використовувати свої ресурси та корисні копалини, вона зв’язана з міжнародною допомогою та кредитами на чолі з Америкою. Йорданія піддається справжньому тиску, і врешті решт усі труднощі обрушуються на населення, щоб вони стали вимушені прийняти майбутні рішення своїх доленосних проблем на кшталт «угоди сторіччя», про яку говорить Трамп, який визнав Єрусалим столицею єврейського утворення та відправив свого заступника завершити реалізацію його рішення.
Тиск на мусульман Йорданії спричиняється з метою добитись у них згоди з американським баченням майбутнього. Правитель йорданського режиму прямо заявив, що Америка — незамінний учасник рішення проблем. Деякі інформаційні витоки малюють нам картину майбутнього Єрусалиму, його кордони та розширення, плани включення у його склад деяких сусідніх сіл, а також те, що очікує Храмову гору та площу навколо неї, суперництво між людьми за право управління містом і т.д... Йорданський режим відчув потенційну загрозу для себе у кризі, зв’язаній з Єрусалимом, через що дозволив людям вихлюпувати свій гнів, але лише у межах своїх кордонів, переслідуючи та караючи тих, хто за ці кордони переступає.
Проблема Йорданії — не у її економіці не у цінах та податках. Проблема Йорданії — політична і складається у самому існуванні її як державного утворення. Як ми сказали, Йорданія не склалась як держава природним шляхом, а була утворена рішенням колонізатора у минулому сторіччі після підписання британсько – французької угоди про розділ спадщини «хворої людини», як вони називали Османський Халіфат у ті часи. Йорданія як держава була створена для здійснення своєї вузькоокресленої задачі, а це означає, що з завершенням цієї ролі зникає і необхідність у її існуванні для колонізатора, який потім без проблем зможе переглянути питання про її доречність на політичній мапі або про змінення постаті правлячого режиму у цій країні.
Зростання цін та збільшення податків є природним результатом застосування капіталістичної системи над нами, як і в решті усіх інших країн мусульман, з тією відмінністю, що у нас в Йорданії усе обстоїть іще гірше, тому що зростання цін та податків не супроводжується підвищенням рівня прибутків та заробітної плати, а це призводить до того, що 70% населення опиняється за межею бідності, про що було об’явлено нещодавно. Саме правлячий режим та встановлений ним уряд довели країну до такого зубожіння та приниження, що люди вимушені просити допомоги та позики. Якщо треба буде, уряд залізе у кишені людей та вичистить їх, тому що люди — це найбільш цінний ресурс, який у нього є!
Самозабезпечення за рахунок стяжательства з народу — не що інше, як видавлювання із нього ресурсів, грабування та крадіжництво при тому, що це не вирішує питання з корупцією, ростом кількості самих корупціонерів, збільшенням боргів та списком боржників. До цього ми іще ніколи не бачили, щоб щось із цього стало зменшуватись, воно завжди лише збільшується з кожним роком, та так, що ми опинились винні більше 35 млрд. доларів!
Економічна проблема Йорданії не вирішиться позиками та допомогою від Заходу, так само як і не вирішиться шляхом видання облігацій та цінних паперів під гарантії Америки. Проблема Йорданії — у її правлячому режимі, органічно зв’язному з невірним Заходом, з його державами та міжнародними організаціями. Цей режим є частиною міжнародної системи, створеної та вирощеної Заходом заради того, щоб не допустити повернення Шаріату Аллаха ﷻ як системи у життя мусульман за допомогою Ісламської Держави, яка повністю б втілювала закони релігії в усіх сферах життя, а не лише в обрядах поклоніння та гаслах.
Газета «Ар-Рая»
Автор: устаз Абдуллах Тайп — Йорданія
21 Джумада аль-уля 1439 р.х.
07.02.2018 р.
