Політичне керівництво та міст, пройшовши який, революція опиниться у безпеці

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Для початку необхідно повернутись назад та згадати, що відбувалось до початку революції, коли ми жили під владою, що практикує репресії, під владою злочинних режимів, отримуючих накази від своїх хазяїв та не маючих здатності поворухнутись без їх на то згоди.

Ми як народ знаходились під тиском цих режимів, дозволяючих ворогам вбивати нас та дробити наші країни. Наші серця кричали від болю, коли ми бачили страждання мусульман у Палестині,Іраку, Бірмі та інших ісламських землях. Ми бачили, як їх ріжуть та виганяють, як коять наругу над їх честю та грабують, і у той же час ми не мали ніякої можливості допомогти їм або полегшити їх участь, тому що наше положення було не кращим.

Ми продовжували звертатись до самих себе, тому що потому не могли знайти сил сказати, відкрити людям те, що у наших серцях. Ми запитували: «Чому не поворухнуться армії мусульман у Сирії, Туреччині, Йорданії, Саудівській Аравії? Хіба ці армії — не наші діти, сини? Хіба їх зброя та боєприпаси — не наше майно? Хіба це майно не закликано захищати нас? Так чому ж ці армії не висуваються на допомогу нашим людям, щоб захистити їх життя, честь та святині? Чому вони не допомагають пригнобленим у Бірмі та Палестині? Чому не звільняють аль-Аксу від нечисті злочинних євреїв?!».

Потім ми вже зрозуміли, що правителі мусульман та ці режими, що утиснули наші груди своїми чоботами, є картонними монстрами, яких невірний колонізатор створив заради захисту надуманих кордонів, заради утискання будь-яких дій, які б загрожували тронам правителів-агентів, а за ними — і тронам їх господ. Але ми навіть не уявляли собі, що вони зможуть примусити наших синів вбивати нас та утискати, зможуть використовувати зброю, яку ми придбали ціною своєї крові, проти нас же самих, і ті почнуть направляти гвинтівки у наші сторони!!! Так, ось так ми і прожили ці гіркі роки, не знаючи, як можна змінити те, що відбувається навколо, незважаючи на усі заклики, з якими до нас звертались брати із Хізб ут-Тахрір.

Ми говорили: «Чи можливо, щоб ця важка обстановка змінилась? Чи можливо, щоб розчавлені народи могли повстати проти своїх режимів? Невже Аллах оживить цю Умму після її смерті?!». Так, ми вважали, що Умма наша померла і що ми звертаємось до мерця, але незабаром життя повернулось до неї, і вона знов почала свій шлях до відродження. І відкрили для себе, що Умма насправді хоча і хвора, але не мертва, а отож, може боротись, тому що усі знають, що будь-яка сила у цьому світі не може контролювати народні революції. Дійсно, режими не можуть утиснути або взяти під контроль подібні революції з самого початку, тому що якщо люди підняли революцію,то отож, вони сказали своє слово, від якого вже не відмовляться.

Тому невірний Захід при підтримці правителів мусульман, які назвали себе друзями народів, будучи їх відвертими ворогами, вдався до способу стримування та набув успіху у цьому в усіх країнах мусульман, окрім Шаму. Революція у Шамі не піддалась їм, через що вони прийшли у подив, тому що не знали після цього, як себе поводити. Пізніше вони знайшли спосіб і почали вимагати від повсталих створювати озброєні угрупування, яким почали постачати допомогу, фінанси та зброю. Як зазвичай, Хізб ут-Тахрір виступив проти цієї змови та викрив його на виду в усіх, застерігаючи повсталих жителів Шаму від потрапляння у грандіозну пастку, розставлену для них.

Був час, коли створювалась будь-як озброєне угрупування без усіляких труднощів і не вимагалось для цього особливої кількості людей, після чого вони записували видеозаяву про себе з назвою їх угрупування, і усе. Далі вони відсилали це відео до спецслужб Йорданії або Туреччини, щоб ті потім висилали їм фінансову допомогу. Повсталий народ тим часом задавався питаннями: чому усі ці державні режими стали раптом такими щедрими, хоча раніше ми від них бачили лише боротьбу проти правди та утискання будь-якої дії, що загрожує їх безпеці? Невже вони змінили своє ставлення до них? Невже вони встали на бік нашого пригнобленого народу, у той час як їх власні народи ними ж пригноблені? І як нам зрозуміти тоді слова Всевишнього:

وَلَايَزَالُونَيُقَاتِلُونَكُمْحَتَّىٰيَرُدُّوكُمْعَندِينِكُمْإِنِاسْتَطَاعُوا

«Вони не перестануть битися з вами, доки не відвернуть вас від вашої релігії, якщо тільки зможуть» (2:217),

وَلَاتَرْكَنُواإِلَىالَّذِينَظَلَمُوافَتَمَسَّكُمُالنَّارُوَمَالَكُممِّندُونِاللَّـهِمِنْأَوْلِيَاءَثُمَّلَاتُنصَرُونَ

«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів та помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113)?

Невже ми перестали розуміти ці аяти, бо усе ж таки вони категоричні і із них розуміється щось одне, певно визначене? Ось тут і прийшла черга з’явитись т.з «шаріатським» угрупуванням, які почали прикрашати брехню красивими фетвами. Проте Аллах зробив так, що вони швидко викрились, і люди стали іще більш упевненими у тому, що порядок Аллаха на землі, тобто той шлях Аллаха, те, як Аллах влаштував світ, залишається незмінним. Люди швидко побачили, наскільки такі угрупування були наївні, наскільки обмежені розумом і наскільки помилковим було їх розуміння Ісламу, що принесло усім стільки горя.

Ось так ми і опинилися жертвами цієї отруйної допомоги, яка опорочила нашу революцію і повернула нас до стану, у якому ми знаходились до революції. Таким є підсумок заблудших фетв. Захід зміг приборкати революцію, використавши ці «шаріатські» угрупування, просякнувши їх ідеями, закликаними зіпсувати розуми людей помилковими поняттями та псевдоісламськими правилами на кшталт «перетин інтересів», «потреба дозволяє заборонене», «відштовхнути погане більш первинне аніж досягнення інтересів» і т.д.

Захід зміг взяти під контроль повстанські угрупування, які сам же і скеровував та формував увесь цей час. І ось ми бачимо, як ці угрупування згодні вести переговори та укладати перемир’я, здавати території, вбивати один одного на руїнах своєї країни, для чого завжди знайдуться готові фетви, що дозволяють це зло. Такий стан справ примусив революцію замислитись, а пригноблений народ зніяковіти, тому що, незважаючи на великі жертви, які він поніс на цьому шляху,він так і не побачив світла наприкінці тунелю. Люди більше не вірять угрупуванням, які, як і раніше, стоять окремо від народу і далекі від його жертв. Плями отруєння почали проявлятись на тілі революції. Прийшла необхідність шукати протиотруту, і якомога швидше, доки іще є час.

По милості та доброті Аллаха до Його рабів Він дав їм досконалу систему для життя, яка не залишає жодну проблему, не давши їй детального рішення. Той, хто ухопився за вервь Аллаха — врятувався та набув успіху. Той, хто відмовився від Шаріату Аллаха — пропав та програв. Аллах попередив нас про те, що буде, якщо ми підкоримось невірним, роз’яснив нам ступінь їх зрадництва, сказавши:

يَاأَيُّهَاالَّذِينَآمَنُواإِنتُطِيعُواالَّذِينَكَفَرُوايَرُدُّوكُمْعَلَىٰأَعْقَابِكُمْفَتَنقَلِبُواخَاسِرِينَ

«О ті, які увірували! Якщо ви підкоритесь невіруючим, то вони обернуть вас назад, і ви повернетесь такими, що зазнали збитку» (3:149).

Аллах наказав нам триматись за Його вервь, сказавши:

وَاعْتَصِمُوابِحَبْلِاللَّهِجَمِيعًاوَلَاتَفَرَّقُوا

«Міцно тримайтесь за вервь Аллаха усі разом і не розділяйтесь» (3:103).

Необхідно боротись тією зброєю, яка є у нас на руках, і її, з дозволу Аллаха, буде досить, щоб скинути режим, якщо ця боротьба не буде погоджуватись з рішеннями, що приймаються за кордоном. Аллах Всевишній наказав нам вести дії як єдине тіло і заборонив нам міжусобиці, тому що саме вони є причиною поразок. Аллах Всевишній вимагає від нас іти дорогою згідно переконанню, знати мету, до якої ідеш, і шлях до неї, а також крокувати таким чином, щоб ми не втратили марно зайвих сил та енергії. Ваші брати із Хізб ут-Тахрір навчились цьому усьому, а для вас уже проявилась правдивість того, про що вони роками говорили вам раніше, у т.ч. — і про міжнародні змови. По сей день Хізб ут-Тахрір вірний справі захисту вас та вашої революції. Покваптесь же надати йому допомогу у цій боротьбі і, поки не пізно, отримайте за це велику нагороду.

يَاأَيُّهَاالَّذِينَآمَنُوااتَّقُوااللَّـهَوَكُونُوامَعَالصَّادِقِينَ

«О ті, які увірували! Бійтесь Аллаха та будьте з правдивими» (9:119).


Газета «Ар-Рая»
Абдаль-Лятіф аль-Харірі
16 Шабана 1439 р.х.
02.05.2018 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая