12.05.2018 в Іраку пройшли парламентські вибори, які характеризувались хаосом, застосуванням зброї, фальсифікацією, нагнітанням громадянської війни, підкупом виборців та хабарами.
Самі виборчі дільниці по усьому Іраку знаходились під підсиленою охороною. У зв’язку з виборами уряд Хайдера аль-Абаді був вимушений скасувати комендантську годину для транспорту, щоб люди змогли на своєму транспорті дістатись до виборчих дільниць. Проте, що сталося на виборчих ділянках у мухафазах?
Сталося наступне:
— порушення виборчого процесу,
— підробка підписів,
— зламались апарати електронного голосування,
— повна відсутність списку імен виборців, прикріплених до тієї або іншої дільниці,
— втручання з боку учасників виборчих списків у виборчий процес,
— спроби вплинути на виборці за допомогою зброї,
— озброєне зіткнення між конкуруючими силами на виборчих дільницях.
Ось у такій атмосфері конфліктів та невдач протікали вибори, що, у свою чергу, було безпрецедентним. Були і озброєні протистояння у декількох мухафазах:
— у Сулейманії між учасниками виборчих списків «Ат-Тагйір» та «Національний союз»,
— у Кіркуку, Басрі та Ен-Наджафі; поруч з цим,пройшли мирні демонстрації через волаючі фальсифікації з боку «Патріотичного союзу Курдистану», який очолюють Джаляль Талабані, його дружина та діти.
Депутат опозиційного руху за зміни «Горран» Хушьяр Абдуллах (Hushyar Abdullah) заявив, що сили «Патріотичного союзу Курдистану» напали на штаб-квартиру руху у місті Сулейманія, обстрілявши його бойовими патронами.
Офіційне джерело Вищої виборчої комісії пролив світло на фальсифікацію, що сталася у декількох мухафазах, назвавши ці вибори недійсними. Інтернет - видання «AlsumariaNews» опублікувало зі слів співробітника виборчої комісії, що «один із членів Вищої виборчої комісії виявив факти фальсифікації та порушень у ході виборів у ряді мухафаз». Джерело повідомило, що «Виборча комісія втратила контроль після виникнення внутрішніх суперечок; дійшло до взаємних погроз, причиною чому послужило розголошення інформації про фальсифікацію з боку комісара. Також джерело зазначило, що «член Комісії віддав перевагу не називати свого імені у справжній час, але незабаром ця людина з’явиться на екранах телевізорів, щоб проголосити вибори недійсними».
Що стосується Держдепартаменту США, то він закликав до негайного та ретельного розгляду скарг та звинувачень у фальсифікації на парламентських виборах. Офіційний представник Держдепартаменту США Хізер Нойерт повідомила «Kurdistan24» у кулуарах прес-брифінгу у Вашингтоні, що вони згодні зі спеціальним представником ООН, який закликав Вищу незалежну виборчу комісію негайно та ретельно розслідувати скарги та наявні порушення. З іншого боку, міністр оборони США Джеймс Меттіс раніше заявляв, що Іран намагається впливати та втручатись в іракські парламентські вибори, намічені на травень 2018 р. Виступаючи перед журналістами (на зворотному шляху із турне в Оман та Афганістан), він сказав : «У нас є тривожні докази того, що Іран намагається, використовуючи гроші,вплинути на кандидатів та голови в Іраку», — і при цьому не було згадано, на кого саме Іран намагається вплинути.
Що стосується явки виборців на виборах, то вона була найбільш низькою з початку американського вторгнення у 2003 р. Виборча комісія заявила на прес-конференції, що у виборах взяло участь 44,5% від загального числа виборців. У той же час джерела, що не входять у Виборчу комісію, повідомили, що частка виборців набагато нижче заявленої. Британські політичні джерела виявили, що відсоток фактичної участі у виборах склав 19,32%. Також ці джерела вказали, що заявлена явка виборців, яка скрізь оцінюється міжнародною організацією, є нелегітимною, у зв’язку з чим вибори, які відбулись в Іраку за законодавством вважаються недійсними, тому що кількість виборців, які прийшли на вибори, виявилась нижче потрібного.
Невелика кількість виборців в усіх мухафазах Іраку є доказом того, що народ не бажає брати участь у виборах, тому що відкидає партії та блоки, що беруть участь у них. Подібне положення речей є сильним посланням Америці, її прихвосням та Ірану. Народ Іраку відкинув окупаційний уряд та політику общинного квотування, адже саме це скинуло Ірак на самісіньке дно. Причини, через які народ Іраку не пішов на вибори,були наступними:
— низький рівень свідомості у тих, хто сидить у законодавчій системі,
— розчарованість у політичному колі,
— невдачі, розвал та розруха, у якій винні урядові партії,
— альянси, проголошені політичними партіями та блоками, показали зацікавленість лише у своїх інтересах, але ніяк не в інтересах народу,
— усі обіцянки та попередні передвиборчі програми, проголошені на протязі останніх років, не були реалізовані на місцях.
Також народ знає, що після виборів проявляється істинне обличчя політиків (як це було вже не раз), більше того, народу стало очевидно, що результати виборов виявляться такими, як припускалось. Люди побачили, як у політику повернулась більшість провальних, сектантських та расистських блоків, а також ті, хто забруднений корупцією та провалами в управлінні. Багато хто із людей говорили, що бери участь або не бери участь у виборах — результат усе одно буде сфальсифікований.
Вибори — це американська потреба, а не потреба простого народу, вони потрібні для втілення американського проекту на землях Іраку. Ані для кого не секрет, що урни для голосування передаються у посольство Америки, де вона сама визначає, хто їй потрібен, адже саме вона стверджує остаточні результати виборів.
Американський посланець в Іраку БреттМакГерк, задачею якого було визначити хід політичного процесу на наступному етапі, іще до проголошення результатів виборів зустрівся з низкою іракських та партійних лідерів, серед яких був лідер «Руху національної мудрості» Аммараль-Хакім та голова Ради представників Іраку Салім аль-Джабури. Це вже не перший випадок, коли Америка втручається у справи Іраку. Так, 1 квітня 2014 р. вона скинула Нурі аль-Малікі, не дозволивши йому повернутись на посаду прем’єр-міністра. У свій час Америка усунула Айяда Аллауі із процесу формування уряду після виборів 2010 р. Так само вона позбулась від Ібрахіма аль-Джафарі після його перемоги на виборах 2005 р. Саме Америка є тим, хто наказує та забороняє, саме вона управляє справами країни.
Народ Іраку усвідомив реальність виборів у капіталістичних режимах та зрозумів, що вони марні, адже саме володарі капіталу є істинними правителями у так званому «демократичному» Заході.
Що стосується мусульманських країн, то тут вибори продовжують життя авторитарних груп, щоб вони могли і надалі вести корупційну діяльність, грабувати державну казну та здійснювати інтереси колоніалізму. Що стосується обираємих кандидатів (навіть якщо вони — праведні), то вони не мають влади і не можуть здійснити яке-небудь корінне змінення. У зв’язку з цим у людей виникла недовіра до будь-яких виборів.
Наприкінці ми хотіли б нагадати, що мусульман Іраку та інші мусульманські країни позбавить від влади політичних рішень Заходу лише проект Умми, втілення у життя якого відбувається за допомогою володарів сили. Цим проектом є держава Халіфат, де влада належить мусульманам, а держава має міць та силу. Халіфат у своїх рішеннях та політиці буде опиратись лише на панування Шаріату та владу Умми.
Газета «Ар-Рая»
Алі Бадрі
7 Рамадана 1439 р.х.
23.05.2018 р.
