9 липня 2018 р. у місті Асмера (столиця Еритреї) відбулась зустріч на вищому рівні між президентом Еритреї Ісайясом Афеверкі та прем’єр-міністром Ефіопії Абій Ахмедом Алі, де була підписана спільна декларація про мир та дружбу між країнами. У цій декларації відображається наступне:
1. Стан війни завершився.
2. Два уряди будуть прагнути налагодити тісне політичне, економічне, соціальне, культурне співробітництво та співпрацю у сфері безпеки.
3. Транспортні, торгові та комунікаційні зв’язки між двома країнами будуть відновлені; дипломатичні зв’язки та заходи будуть відновлені.
4. Буде прийнята домовленість про кордони між двома державами.
5. Обидві країни будуть спільно докладати зусилля для забезпечення регіонального миру, розвитку і співпраці.
Підписання декларації відбулось після двох десятиріч (1998–2018) затяжної боротьби між двома державами. Їх боротьба була спровокована та заохочена колоніалізмом, оскільки Ефіопія перебувала під англійським правлінням, а потім після низки маневрів стала американською маріонеткою. У зв’язку з цим Англія у 1993р. спровокувала боротьбу за відокремлення Еритреї від Ефіопії, і у цьому ж році Еритрея стала членом ООН і була визнана у якості незалежної держави, але при цьому продовжувала залишатись ворогом Ефіопії. З іншого боку, Америка була сповнена рішучості налагодити хороші відносини Еритреї з Ефіопією, адже перша була важливими вратами для інших проамериканських режимів, що були сусідами з Еритреєю у зоні Африканського Рогу та Червоного моря.
Ці останні події відбуваються у політичну мить, коли Америка займається прямою торговою війною з Китаєм та ЄС. Тому Америка бажає якомога швидше вирішити суміжні питання в Африці, подаючи себе у якості міжнародної сили, а потім зосередитись, врешті решт, на торговій війні. Враховуючи це, Америка прагне:
1) до покращення образу режиму Ефіопії, який переповнений пригнобленням та тяжкими умовами для своїх громадян, примусивши 15 лютого 2018 р. тепер вже колишнього прем’єр-міністра Хайлемаріама Десалені, уходячи у відставку, передати владу новому прем’єр-міністру Абій Ахмеду Алі, інаугурація якого відбулась 2 квітня 2018 р. У своїй промові після призначення Абій Ахмед Алі подавши себе як політичного реформатора, пообіцяв сприяти єдності Ефіопії та її народу. Також він пообіцяв досягти угоди з владою Еритреї по ефіопсько-еритрейському конфлікту властями і налагодити зв’язок з політичною опозицією як всередині, так і за межами Ефіопії. Це заспокоїло людей і підняло їх оптимізм, внаслідок чого Абій Ахмед Алі отримав позитивну реакцію з боку ефіопської громадськості та опозиційних груп всередині і з межами Ефіопії.
2) забезпечити економічний ріст Ефіопії, щоб стабілізувати та утихомирити протести, у які втягнута молодь. Ці протести паралізували ефіопський режим при Хайлемаріам Десалені. Варто відзначити, що майже половина населення Ефіопії — молодше 18 років. Ефіопія не має виходу до моря, а її економіка у значній мірі залежить від сільськогосподарського експорту. Тому Ефіопія вкрай потребує угоди з Еритреєю, щоб мати доступ до широкої берегової лінії Червоного моря, яка, у свою чергу, повинна стати вратами для міжнародних торгових партнерів, особливо для тих кампаній, які потрапили під санкції Америки.
3) до створення регіональної платформи для прем’єр-міністра Ефіопії Абій Ахмеда Алі, щоб через нього впливати на регіональні проблеми, затверджені Америкою:
а) контртерористичні ініціативи. Ефіопія має найбільшу армію у регіоні і веде ефективну боротьбу з «Харакаташ-Шабаб» з 2008 р. У зв’язку з наявністю у Еритреї хорошої історії з Ефіопією очікується, що ініціативи будуть носити широкий та багатобічний характер для реорганізації конкретних ролей регіональних членів. У тому числі це повинно торкнутись і Джибуті, адже там розташована найбільша американська військова база в Африці. Ця база займає особливе місце у військовій кампанії в Ємені, де Америка та КСА уклали союз у війні проти англійських агентів, щоб перешкоджати їх приходу до влади в Ємені.
б) ворожий вплив Китаю в Африці. 8 березня 2018р. екс-секретар США Рекс Тіллерсон у ході своєї першої дипломатичної поїздки в Африку сказав наступне: «Африканські країни повинні бути обережні, щоб не втратити свій суверенітет, коли приймають кредити від Китаю». Про китайські інвестиції він сказав наступне: «Вони не призводять до значного створення робочих місць». Також він розкритикував Пекін за його метод у наданні кредитів африканським урядам.
Таким чином, нещодавні події, пов’язані з Ефіопією та Еритреєю, примусять обидві держави виступити у якості іще одного плацдарму для реалізації американських інтересів, проте це можливо, якщо проамериканські режими налагодять зв’язок з Еритреєю.
Вищевикладене підтверджується тим, що Ефіопія та Еритрея перебувають на службі у своїх хазяїв, яких вони використовують для своїх подальших колоніальних махінацій на континенті. Проте лише Халіфат здатен здійснити істинне перемир’я заради вирішення усіх проблем в Африці.
Газета «Ар-Рая»
Алі Нассуру Алі
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір у Кенії
12 Зуль-каъда 1439 р.х.
25.07.2018 р.
