Судансько-польські переговори

На тлі переговорів між сторонами конфлікту у Південному Судані, у Хартумі пройшли судансько-польські переговори між представниками МЗСів двох держав. Голова МЗС Судану ад-Дардірі Мухаммад Ахмад заявив: «Обидві сторони обговорили регіональні та міжнародні питання». Потім він вказав на те, що Судан дуже зацікавлений у співпраці та координації дій з Польщею, враховуючи, що остання очолює Комітет, що здійснює контроль за дотриманням санкцій по Судану, введених Радбезом ООН. Поруч з цим, Польща вступила у партнерство з Міжурядовим органом з питань розвитку (IGAD), також вона зацікавлена у вирішенні конфліктів, що дозволяє відкрити двері для координації з нею у тих або інших питаннях, особливо, з питання Південного Судану» («sudantribune.net», 21.07.2018).

Уряд Судану виразив величезну радість з приводу цього візиту і через свого міністра об’явив, що Судан служить важливою основою та проходом для колонізаторів на Африканський континент. Ад-Дардірі Мухаммад Ахмад заявив: «Ми дуже задоволенні цим візитом. Особливо тому, що це перший візит польського міністра в Африку у межах політики його держави, яка прагне переорієнтуватись на Африку, щоб знайти шляхи входження для своєї економіки, що розвивається». Також у заяві для преси про зв’язки Судану з Польщею він сказав: «Зв’язки мають стабільний розвиток, і ми повинні рішучості повернути їх до колишньої слави, особливо на тлі переорієнтації Польщі на Африку, де Судан є вратами континенту» («Al-ArabyAl-Jadeed» 21.07.2018).

«Польща не зможе знайти кращого партнера у переорієнтації на Африканський континент,враховуючи географічне положення Судану» («alsudanalyoum.com» 22.07.2018). У свою чергу, «голова МЗСу Польщі Яцек Чапутович підтвердив, що його країна готує Судан у якості наріжного каменю для свого просунення на континенті».

Подібне мислення правителів Судану відкриває двері країн мусульман перед своїми хазяями, щоб вони збагатились, паралельно з цим знищуючи сільськогосподарські угіддя та населення. Адже така практика є звичайною для капіталістів: кожного разу, коли вони входили у ту або іншу країну, вони поширювали там нечестя та використовували її жителів на благо своїх інтересів.

Відносно цього візиту (незважаючи на відсутність заключного документу по підсумку зустрічі, але з урахуванням деяких фактів) можна сказати, що тут є деякого роду поспіх у реалізації американського плану по зобов’язанням. Цей план виражається у п’яти умовах, встановлених з боку Вашингтону для повного зняття санкцій з Хартуму:

1) покращення проходу для проходу гуманітарної допомоги у країну,

2) сприяння налагодженню мирного процесу на півдні Судану,

3) припинення бойових дій у регіоні Дарфуру, і районах Блакитного Нилу та Південного Кордофану,

4) початок співпраці з розвідувальними агентствами США у боротьбі проти Ісламу,

5) відмова від співробітництва з північною Кореєю.

Польща, чий голова МЗСу за останні 50 років уперше відвідав Судан, не має економічної ваги, щоб на неї можна було опертися у рішенні економічних криз Судану. Рівень інфляції у Судані у розмірі 63,87% не впливає на міжнародні та регіональні проблеми, тому можна стверджувати, що Польща слідує вказівкам Америки. Адже слідувати за Америкою у своїй політиці Польща почала з тих пір, як розвалився СРСР і випарувалась його ідеологія, а країни Варшавської угоди розбіглись у різні сторони. Серед них була і Польща. У результаті у Росії для створення союзу зі східноєвропейськими країнами не залишилось жодної держави. На ту мить Америка була визнана світовим лідером, що дозволило їй вплинути на Вишеградську четвірку, зокрема — на Польщу, для їх входження до ЄС у 2004 р.

З цього дня Вишеградська четвірка увійшла у склад тих, хто слідує за Америкою. Перебуваючи всередині ЄС, ця четвірка роз’єднає його зсередини, плюс вона стримує ЄС та Росію. Наприклад, Трамп неодноразово засуджував та вимагав відмовитись від проекту газопроводу «Північний потік-2», який повинен зв’язати Росію та Німеччину. Цьому проекту протистоять деякі європейці. Польща вважає, що Європа не потребує цього газопроводу. Голова МЗСу Польщі Яцек Чапутович заявив: «Північний потік-2» є прикладом європейських держав, які дають гроші Росії та надають їй засоби, які можуть бути використані проти безпеки Польщі» («France-Presse», 11.07.2018).

Яцек Чапутович говорить мовою Трампа в ім’я інтересів Америки, усіляко перешкоджаючи європейським та російським проектам. Після того, як Англія вийшла із ЄС, Трамп усе більше намагається послабити головування Німеччини в ЄС, опираючись на країни Східної Європи, зокрема — на Польщу.

Цей візит у Судан, за словами двох міністрів, пов’язаний з переорієнтацією Польщі на Африку. Враховуючи, що Африка була на порядку денному переговорів, можна сміливо стверджувати, що участь Польщі треба оцінювати як допоміжний інструмент у втіленні найбільш складних американських проектів, особливо у питанні Південного Судану. Ад-Дардірі Мухаммад Ахмад «вказав на те, що Судан дуже зацікавлений у співпраці та координації дій з Польщею, враховуючи, що остання очолює Комітет, здійснюючий контроль за дотриманням санкцій по Судану, введених Радбезом ООН. Наряду з цим Польща вступила в партнерство з Міжурядовим органом з питань розвитку (IGAD); також вона зацікавлена у вирішенні конфліктів, що дозволяє відкрити двері для координації з нею у тих або інших питаннях, особливо з питання Південного Судану» («sudantribune.net», 21.07.2018).

Америка дуже бажає увійти в Африку через різні врата, і Судан — одні із них. Америка не вагаючись, використовує усі інструменти на цьому шляху; також і суданський міністр дуже бажає вислужитись перед нею та виконувати усе, що йому говорять. Адже причина цього полягає у важливості самої Африки та у її несмертних багатствах. До цього колишній спецпосланець США по Судану Скотт Грейшен в інтерв’ю газеті «Asharqal-Awsat» (№ 11692),говорячи про інтерес Америки до Судану, сказав: «Ми у Судані маємо намір залишитись надовго, так само ми зосереджені також на Африці. Ми розуміємо, що Африка є дуже важливим континентом, і коли ви бачите проблеми Африки, то треба розуміти, що Судан — це лише початок». Це стосувалось спроб Америки зосередити свій вплив в Африці, особливо — у Південному Судані.

Що стосується зусиль, що вживаються Суданом у цьому напрямку, то усі вони робляться заради:

— досягнення вдоволення Америки,

— виключення Судану із «чорного списку»,

— пом’якшення судового переслідування у відношенні Умара аль-Башира або закриття справи проти нього з боку Міжнародного кримінального суду.

Як ми вже згадували, у цьому Судан покладає надію на Польщу, тому що вона очолює Комітет, що здійснює контроль за дотриманням санкцій по Судану. Візит польського міністра саме у цей час пов’язаний з надіями на зняття санкцій, як про це було згадано в «МЗСі, де схвалювали очікуваний візит, а також було високо оцінено взаєморозуміння з боку міжнародних організацій, особливо відносно питань Судану у Радбезі ООН» («sudantribune.net», 18.07.2018).

Варто окремо відзначити, що під гаслом «боротьба з тероризмом» Польща бере участь у змовах проти Ісламу та мусульман. «Ізраїльська» газета «Haaretz» присвятила доповідь відносинам між урядом Нетаньяху та урядом Вишеградської четвірки (деякі уривки були оприлюднені на сайті «Al-ArabyAl-Jadeed» 09.07.2018). У цій доповіді показано, що уряд Нетаньяху проводить зустрічі з даними урядами з метою налаштувати їх проти Ісламу, а в обмін на це «Ізраїль» обіцяє допомогти їм у побудові  відносин з Америкою. Уряди Судану та Польщі вже давно стурбовані цим питанням: «04.10.2017 у Хартумі офіційні особи МЗС Судану та Польщі провели переговори з питання «боротьби з тероризмом». Так голова МЗСу Судану Хамід Мумтаз і заступник голови МЗСу Польщі Джоанна Вероніка (JoannaVeronica) обговорили ці питання, а також зачепили встановлення стабільності у Південному Судані, де Судан повинен взяти активну участь» («sudantribune.net»).

Ми не можемо не нагадати читачу про те, що Америка уважно стежить за тим, чи виконує Судан американський план по зобов’язанням чи ні. Судан не може уникнути цього контролю. «МЗС Судану заявив, що держсекретар США Майк Помпео 22.07.2018 відправив листа своєму суданському колезі ад-Дардірі Мухаммаду Ахмаду … По словам Карібулли Хадра, держсекретар США Майк Помпео у своєму листі вказав на успіх плану по зобов’язанням, особливо в області боротьби з тероризмом» («sudantribune.net», 23.07.2018). Не виключено, що Польща грає допоміжну роль у здійсненні цих справ на користь Америки.

Чому у зовнішній політиці мусульманські уряди слідують за бажаннями Америки? Причина цього у тому, що вони не засновані на Ісламі, навпаки, вона є національними державами та заручниками міжнародних уставів. Позбутися від таких уставів неможливо, якщо тільки не буде встановлений Халіфат, який покаже, що політичною проблемою для Умми є:

— наявність Ісламу у державі,

— правильне запровадження його законів,

— сумління у несенні заклику усьому світу.

Умма не була створена для того, щоб слідувати за системами, які замислюють зло проти людства та грабують її багатства. Несення ісламського заклику є віссю, навколо якої будується уся зовнішня політика Халіфату у відношенні інших держав. Треба знати, що ці зовнішні зв’язки знаходяться не у руках чиновників, навпаки, вони повинні бути лише у руках самого халіфа. Тому жодна людина, жодна партія або група не можуть мати зв’язків з якою-небудь закордонною державою. Стосунки з державами обмежується лише державою, оскільки лише вона має право піклуватись про справи Умми.

Так нехай заради цього змагаються віруючі, адже у цьому — благо для обох світів.

Якуб ібрагім (Абу Ібрагиім) — Хартум
19 Зуль-каъда 1439 р.х.
01.08.2018 р.