Те, що Хауран (південь Сирії) потрапив у пастку міжнародної змови, не стало чимось новим, а було лише іще однією ланкою у мережі змов, що ведуться невірними державами на чолі з Америкою у спробі покінчити з благословенною революцією Шаму!
Роль, яку виконали «прибічники переговорів» і «лягушки», стала відмітною цього разу, навіть можна сказати, основної і найогиднішою. Багато хто з них, іще будучи у рядах повстанців, виснажували місцеве населення та їх революцію зсередини, явним чином здаючи революцію у руки ворогів Умми за допомогою таких організацій, як «MilitaryOperationsCommand» (MOC) та «MüşterekOperasyonMerkezi» (MOM) (створених у середині 2012 р. у Йорданії та Туреччині відповідно), або ж за допомогою витіснення щирих синів Умми, які попереджали про потрапляння у пастку Заходу і закликали не іти з ним на переговори у кулуарах. Результатом стало те, що були продані і здані усі жертви, понесені жителями Шаму, які до цього стійко переносили негаразди і віддавали на шляху Аллаха усе найдорожче та найцінніше, аби тільки їх революція перемогла, аби лише правлячий світський режим тирана був скинутий і була встановлена велика система Халіфату.
Ці продажні люди вважали, що Росія та сирійський режим воздадуть їм благом, уклали з ними угоди, після чого здали і місцевих жителів разом з їх домами «подібно тому, як вчинив Ібн Муфліх аль-Ханбалі, верховний суддя Дамаску, у часи Тамерлана», війська якого почали пригноблювати та виснажували місцеве населення одразу після того, як Ібн Муфліх здав місто та його жителів в обмін на надання безпеки!
І ось історія знов повторюється. Над багатьма із тих, хто пішов на перемир’я, вже захлопнулась пастка, однаково, будь то на півдні Сирії, у Хомсі або у Гуті. Деяких із них, як і тисячі цивільних, яких вони здали режиму, насильно вербують в армію і відправляють на смерть у різноманітні райони бойових дій, щоб вони повернулись додому у трунах.
Окрім того, режим винайшов іще один спосіб затулити пельки колишнім прибічникам переговорів. Цей спосіб широко застосовується на півдні країни. Режим підштовхнув юристів збуджувати кримінальні справи проти них, головним чином — по звинуваченню у вбивстві, викраденні або залякуванні людей, після чого режим починає їх арештовувати, і потім вони починають розуміти, чим для них обернулись їх переговори.
Нехай тепер вони спитають гаранта дотримання умов перемир’я — Росію, — як вона ці умови оберігає! Вони не розуміли, що від таких ворогів не буде, окрім зрадництва та зради угодам договорам... і це після усього того, що ми бачили від режиму та Росії своїми очами, як ті рівняли з землею міста і села, обрушуючи дахи домів на голови їх жителів, цілком не турбуючись про цивільне населення, ані про старих, ані про дітей, ані про жінок!
Прибічники переговорів цілком могли подумати про те, щоб надати допомогу терплячим жителям Шаму, зайняти їх сторону і розділити з ними їх благородну справу під керівництвом свідомої мусульман, яка ані дня не зрадила людей. Вони могли зробити це з самого початку благословенної революції і привести її до правильного результату, до її великої мети. Проте Аллах побажав спочатку відокремити погане від хорошого і розчавити лицемірів після того, як ті проявлять себе. Аллах побажав викрити їх перед усіма людьми як у цьому світі, так і у Наступному.
Тепер же, у ці дні, ми бачимо, як революція рухається у бік найнебезпечнішої змови. Невірні держави починають умовляти її за допомогою своїх регіональних агентів на чолі з турецьким режимом. Ми бачимо, як багато мусульман як і раніше не розуміють, що відбувається, і не надає значення реально вартій справі, як, наприклад, наданню допомоги революції та приведенню її до перемоги. Вони займають ту ж позицію, яку займали до них прибічники перемир’їв та «лягушки» на півдні, які довірились руським, цим підлим злочинцям, слухаючись їх та співпрацюючи з ними. Так само ж обстоїть справа і з турецьким режимом, який почав виспівувати пісні про битву за східний берег Євфрату, вимагаючи від повстанських угрупувань на півночі Сирії приготуватись до відправки своїх бійців на допомогу турецькій армії у битвах проти курдської «YPG».
Вони не розуміють, що у руках турецького уряду — сьома армія у світі, що Туреччина не потребує декількох тисяч повстанців... Вони не розуміють, що мобілізація повстанців, проголошена урядом Туреччини, є зрадництвом з його боку, що таким шляхом голова турецького режиму Ердоган та злочинець Путін реалізують на практиці те, про що заздалегідь домовились у Сочі: остаточно розбити жителів Шаму у цілому, і жителів Ідліба — зокрема.
Тим не менш, Ердоган побачив, що його змова розкрита жителями Шаму, за яких поручився Аллах. Він побачив це, коли люди відкрито виступили проти конференції у Сочі, вийшовши на вулиці у більшій частині звільнених міст та районів на мітинги, і не в останню чергу після того, як люди направили делегації народних представників до пунктів дислокації турецьких військ у провінції Ідліб, які зачитали перед ними звернення до турецького уряду, заявивши про протест на адресу підсумків Сочинської конференції, яка порушує право сирійців на їх революцію, заради якої вони віддали усе, що мали!
Угрупування, згуртування та окремі особи, на очах яких усе іще лежить пелена, повинні нарешті прийти у себе і прокинутись, доки іще не пізно, тому що агенти невірних колонізаторів продовжують підривати їх революцію і народ, плетучи підступи з метою повернути вас усіх назад у рабство.
Турецький режим хоче вивести вас із Ідлібу аж за східний берег Євфрату, щоб дозволити силам сирійського режиму та Росії напасти на жителів Ідлібу і остаточно підім’яти його під себе. У даній ситуації турецький режим веде ту ж гру, яку вів раніше в Алеппо, а також у східній частині провінції Ідліб уздовж залізниці. Він співпрацює з Росією. Їх спільна мета полягає у тому, що відкрити дорогу сирійському режиму до звільнених районів і здати їх усіх без єдиного вистрілу, після чого режим Асада поверне собі легітимність, втрачену роки назад, поверне під свій контроль дорогу життя на півночі країни, а турецький режим буде координувати з ним дії до такого ступеню, що в Ідліб більше ніхто і ніщо не увійде без згоди сирійського режиму.
Перед обличчям цієї жахливої небезпеки, яка нависла над жителями Ідлібу, ми питаємо усіх щирих повстанців, усіх, хто піднявся на революцію і веде опір: «Що ви робите? Хіба ви не бачили, яка участь спіткала тих, хто вирішив домовитись з режимом Асада та Росією? Хіба ви не бачите наслідків переговорів та конференцій, які ведуть ці держави? Хіба ви не бачите, як вони змовляються проти вас, бажаючи покінчити з вами?».
Ви повинні обірвати усі зв’язки з невірним Заходом та його регіональними агентами, припинити їм вірити і почати вести справи з групою щирих мусульман, з синами цієї Умми, які несуть проект по порятунку — проект великого Ісламу, який покінчить з усіма рештками невірних колонізаторів у наших країнах, ін ша Аллах.
Розумний — той, хто вчиться на чужих помилках... Умма ніколи не пробачить тих, хто її зрадив, змовлявся проти неї, і як і не пробачить цього історія! Аллах знає і приховане, і явне!
فَسَتَذْكُرُونَ مَا أَقُولُ لَكُمْ ۚوَأُفَوِّضُ أَمْرِي إِلَى اللَّـهِ ۚإِنَّ اللَّـهَ بَصِيرٌ بِالْعِبَادِ
«Ви згадаєте те, про що я вам говорю. Я ввіряю свою справу Аллаху. Воістину, Аллах бачить рабів» (40:44).
Газета «Ар-Рая»
Д-р Мухаммад Хаурані
Член Центрального комітету зв’язку Хізб ут-Тахрір у Сирії
6 Рабі уль-авваль 1440 р.х.
14.11.2018 р.
