У попередній статті ми сказали, що однією із причин геополітичної боротьби за Йорданію є колосальне багатство у надрах землі і під водами Мертвого моря.
Можливо, на перший погляд, ця причина здасться вам дивною. Адже як багата країна може переживати задушливі економічні кризи, мати борги і відчувати великий дефіцит, обсяг якого досяг розмірів ВВП держави? Чому тоді Йорданія опинилась перед вибором із двох найгірших варіантів, кожен із яких гірше другого, а саме: або знецінити йорданський динар, що негативно відіб’ється на рівні життя людей, а також на національній та економічній безпеці країни, або скасувати субсидії на основні товари і ввести нові податки, що також несе великі негативні наслідки?
Якщо б Йорданія була самодостатньою, то не знемагала б під тягарем колоніальних політичних порядків денних. Незважаючи на те, що ці питання є доречними, тим не менш, при пізнанні причин, які перешкоджають добуванню та використанню цих багатств, стає ясним суть проблеми і подібні питання більше не виникають.
Першим чином необхідно визначити і обґрунтувати першу змінну у цьому нелегкому рівнянні, а саме — колосальне багатство Йорданії. Це не займе у нас багато часу. Досить будь-якій людині зайти на сайт міністерства енергетики та природних ресурсів і прочитати звіти управління енергетики та природних ресурсів, як можна побачити масштаби та кількість йорданських природних ресурсів на суші і на морі. На веб-сайті міністерств енергетики та природних ресурсів чорним по білому пишеться: «Йорданія вважається країною, багатою на природні ресурси у силу відмітної різноманітності геології Йорданії, а саме — скалистої різноманітності. Йорданія охоплює гірські породи від докембрійської епохи до сучасної. Ця геологічна різноманітність призвела до відкриття багатьох корисних копалин».
20 жовтня 2015 року в інтерв’ю газеті «Ар-Рай» голова комісії по атомній енергії д-р Халед Тукан сказав: «Запаси урану в Йорданії є найбільш високими у регіоні». Він назвав запаси урану в Йорданському королівстві стратегічними з тієї причини, що вони гарантують безпеку забезпечення атомним паливом для виробництва атомної енергетики, а також дозволяють Йорданії бути незалежною в області виробництва електроенергії.
Голова йорданських геологів Бахджат аль-Адван в інтерв’ю «JordanNewsAgency» повідомив про відкриття фосфатних руд на північному сході королівства з початковим запасом у 200 мільйонів тонн на загальну суму біля 30 мільярдів доларів.
Що стосується горючого сланцю, то міністр енергетики та природних ресурсів д-р Салех Харабшех виступив на факультеті Командно-штабного коледжу Королівських озброєних сил Йорданії з лекцією під назвою «Національна енергетична стратегія та альтернативні джерела енергії в Йорданії». У своєму виступі доктор сказав: «Йорданія володіє великим потенціалом та конкурентоздатними джерелами нової енергії. Окрім цього, вона володіє великими джерелами горючого сланцю і вважається четвертою країною у світі, що володіє запасами сланцю. Її поверхневі та глибокі запаси складають більше аніж 7 мільярдів тонн». І сьогодні мова не іде про розміри та існування мінеральних багатств, тому що це стало вже очевидним, навпаки, мова йде про істинну причину заборони на добування і використання цих ресурсів. І чому саме сьогодні — на тлі криз, що випадають на долю цієї країни?! Це підводить нас до другому пункту, а саме: чому політичне рішення перешкоджає добуванню та використанню цих ресурсів?!
Спочатку хотілось би відзначити, що незаперечним фактом є те, що з часу окупації і по сей день Йорданія виступає військовою і політичною базою англійців. Що ж стосується того, що Йорданія володіє багатствами, природними ресурсами і різними корисними копалинами, будучи однією із найбільш багатих скарбниць на землі, то це не було відомо у минулому, за винятком деяких людей. Навпаки, ситуація обстоїть протилежно:Йорданія відома як бідна країна, жителі якої не можуть жити без англійської субсидії. Цей міф сильно нав’язувався людям для політичних цілей. Було вжито багато спроб для того, щоб утвердити цей міф у свідомість громадськості. У цьому використовувались приховані методи, щоб приховати дивні багатства, що існують у надрах землі Йорданії. Якщо б не партія «Хізб ут-Тахрір», яка розкривала і розкриває істинну суть того, що відбувається, то очі людей і далі залишались закритими, не бачачи істину.
У своїй прокламації за 23 липня 1962 року під назвою «Дивне багатство Йорданії є основною причиною англо-американської геополітичної боротьби за неї» Хізб пролив світло на те, що відбувається у цій країні. Для Англії це приховування було необхідним і неминучим у силу природи функціональної ролі Йорданії у якості політичного утворення, створеного завдяки політичному рішенню для певних політичних цілей і конкретної функціональної ролі. І ця роль вимагає того, щоб Йорданія була слабкою та потребуючою країною, яка залежить від інших. Якщо б Йорданія відчула свою самодостатність і те, що не має потреби в інших, то ця незалежність призвела б до скасування вищезгаданого політичного рішення, і британські колонізатори не змогли б накласти на Йорданію відведену для неї функціональну роль. Тому Британія усвідомлювала важливість і небезпеку оприлюднення громадськості інформації про наявність дивного багатства в Йорданії.
Британія розуміла, як ця інформація може негативно вплинути на функціональну роль Йорданії і проект створення єврейського утворення. Адже якщо б ця інформація стала громадським здобутком, то йорданський народ почав би вимагати знищити єдність євреїв, будучи здатним зробити це. Проте у реальності трапилось те, що у суспільстві поширили наступну відмовку: «Ми — бідна країна і не у змозі вести війну. Ми є залежними». І, як відомо, хто залежить від інших у придбанні засобів до існування, той позбавляється власного політичного рішення та суверенітету у своїй країні, а також позбавляється військового рішення.
На превеликий жаль, ці приводи стали схожими на глибинні поняття, а точніше лягли у підсвідомість людей через інтенсивність повторення їх та виконання дій згідно з ними, а також прийняття цілих політичних програм і побудови багатьох змов. Це з боку англійців. Що стосується американської сторони, то американці також вирішили приховати цю інформацію про багатства після того, як колосальні запаси корисних копалин у надрах йорданської землі стали відомими для них. Одночасно з цим Америка почала тіснити та видавлювати Британію із Йорданії, щоб заволодіти цими багатствами, не оприлюднюючи цього по двом причинам:
По-перше, щоб зберегти функціональну роль Йорданії, але вже в інтересах Америки і на благо цілей останньої, а також у врегулюванні палестинської проблеми і в утвердженні сіоністського утворення. Адже інвестування в Йорданію у мить її перебування під англійським політичним впливом і поза залежності від Лондону може привести до того, що англійські компанії однобічно отримають усе (або лев’ячу частку)в усіх проектах, що категорично неприйнятно для Америки. Тому американсько-британська політика зійшлась на певній меті, а саме — на ліквідації палестинської проблеми і утвердженні євреїв у Палестині, і вона стикнулась з суперечками відносно того, хто буде володіти цім багатством і чиї інтереси залишаться після зміни політичного вектору і залежності від нового колонізатора. Таким чином, Йорданія стала однією із зон запеклої геополітичної боротьби між Америкою та Британією.
Далі буде …
Професор аль-Муътасім БіЛлях Абу Даджана
Газета «Ар-Рая»
16.01.2019
10Джумада аль-уля1440 р.х.
