На протязі майже двох тижнів Судан стикається з хвилею народних протестів.
Ці протести почались 19.12.2018 у зв’язку з погіршенням економічної ситуації — наявність дорожнечі, труднощі у придбанні хліба і палива,не говорячи вже:
— про дефіцит вільної грошової маси через нездатність банків її надати,
— про поширення безробіття,
— про жорсткі економічні кризи через умови МВФ,
— про порушення виробництва через підвищені податки і митні збори у секторах сільського господарства, промисловості, торгівлі,
— про поразку фінансової політики, наслідком чого став значний ріст інфляції через слабкість структури уряду, який тільки і знає, що покривати дефіцит за рахунок друкування грошової маси,
— про підвищенні темпи корупції,
— про величезні порожні витрати уряду.
У ході цих протестів Умар аль-Башир зустрівся з керівництвом служби безпеки і розвідки, а також з керівництвом поліції; характер зустрічі був схожий на те, що аль-Башир прагне вирішити військовий конфлікт і питання безпеки, пов’язані з протестами. Таким чином, 24.12.2018 аль-Башир провів спочатку зустріч з керівництвом служби безпеки і розвідки, а 30.12.2018 — з керівництвом поліції у районі Беррі (Berri) м. Хартум, де заявив: «Обов’язком поліції є захист і забезпечення безпеки громадян, але ніяк не їх вбивство». Проте він зазначив, що іноді вбивство у якості відплати відлякує інших, дозволяючи забезпечити безпекою, яка, у свою чергу, є цінною річчю.
23.12.2018 керівництво суданської армії об’явило свою позицію у відношенні протестів, зробивши це через 5 днів після їх початку і поширення інформації про них у суданських газетах і міжнародних сайтах. Після чергової зустрічі керівників озброєних сил, яка відбулась у неділю у стінах міністерства оборони, було представлене всебічне зведення про поточні події у країні. У ній озброєні сили стверджували «про своє згуртування навколо керівництва, прагнення зберегти досягнення нації і безпеку, а також забезпечити охорону співвітчизників, їх життя, честь, майно…».
Взаємодія уряду з протестуючими супроводжувалась насильством, що призвело до загибелі і пораненням. Так, прес-секретар суданського уряду та міністр інформації Бішара Джума Арор повідомив, що під час подій, що охопили країну, загинуло 19 людей, серед яких 2 військових, а число поранених досягає 406 людей. 01.01.2019 Інтернет - видання sudantribune.net з посиланням на двох активістів повідомило, що загинуло 40 людей, заарештовані і поранені 900 людей, 26 із яких притягнуті до суду.
Прагнучи приборкати заклики до нових акцій протесту, влада через департамент пропаганди почала загрожувати деяким імамам. Наприклад, шейх Мухаммад Абуррахман був викликаний у департамент пропаганди округу Джебель Аулія провінції Хартум, де на нього спробували спричинити тиск з метою заборонити йому говорити про ситуацію у країні. Проте шейх Мухаммад Абуррахман залишився на своєму і навіть оскаржив їх думку; не знайшовши доводів на свою користь, департамент пропаганди передав його службі безпеки . У катівнях служби безпеки він наразився на побиття з боку 10 співробітників, внаслідок чого він отримав серйозну шкоду для здоров’я. Також йому були поставлені 2 умови:
1) не керувати намазами,
2) знов відвідати службу безпеки у п’ятницю.
Проте шейх Мухаммад Абуррахман відмовився їх виконувати і, побачивши його непохитність, вони відпустили його. У п’ятницю він провів п’ятничний намаз, де повідомив присутнім про те, що з ним трапилось, і це викликало гнів у тих, хто молився; далі вони висловились у підтримку шейха Мухаммада Абуррахмана, заявивши, що не бажають іншого імама на його місце.
Уряд об’явив надзвичайний стан у провінціях Гедареф, Білий Нил, у містах Донгола, Бербер (Berber), Атбара. Також 9 із 18 провінцій перебувають у надзвичайній ситуації: Західний Дарфур, Південний Дарфур, Північний Дарфур, Східний Дарфур, Центральний Дарфур, Південний Кордофан, Блакитний Нил, Кассала, Північний Кордофан. Також уряд обмежив доступ до Інтернету, зокрема доступи до «Facebook», «Twitter», «WhatsApp»…Також були зачинені школи на невизначений строк.
На тлі цієї катастрофічної ситуації Умар аль-Башир продовжує свою політику брехні і лицемірства, підтасовуючи факти і тавруючи протестуючих (які вишли на протести через неймовірну дорожнечу), заявляючи про те, що народ стриманий і невтомний. Усе це відбилось у його промові з нагоди 63-ї річниці незалежності Судану: «Наша з вами зустріч відбувається у той час, коли країна переживає складні економічні обставини, які викликали труднощі для значної частини нашого суспільства і викликані багатьма зовнішніми і внутрішніми чинниками, про які ви знаєте. Визнаючи труднощі і виражаючи вдячність нашому народу за його добре терпіння, ми віримо, що незабаром ми здолаємо цей важкий, але тимчасовий етап … Я хочу підтвердити, що усі державні інститути прагнуть вирішити цю кризу шляхом розробки дорожньої карти, складеної на основі стратегії, заснованої на виробництві і продуктивності». Складається відчуття, що аль-Башир не розуміє, що реальність змінюється і що Умма усвідомлює, що відбувається всередині і ззовні, а його лицемірство і підтасовка фактів впливає лише на тих, хто отримує користь від його режиму.
Сумно і прикро, що люди вимушені відчувати труднощі і негаразди, щоб роздобути шматок хліба у такій країні, як Судан, який вважається продовольчим кошиком світу. Прикро, що більше половини суданців стикається з крайнім зубожінням через державну політику, яка слідує політиці колонізаторів в особі МВФ і Всесвітнього банку, які ввергають народ у зубожіння. Одним із найбільших доказів нашим словам є на 2018 в., в якому держава збільшила митні збори і податки, внаслідок чого ціни на товари різко зросли, а суданський фунт упав по відношенню до інших валют до небувалого рівня за усю історію Судану. Так, вартість 1 долару в одну мить підскочила до позначки 90 фунтів, а потім фунт почав повертати свої позиції.
Судан — це країна, яку Аллах обдарував незліченними багатствами, просторими плодючими територіями, водними ресурсами, тваринами. Судан добуває нафту, золото, залізо, кобальт, цинк, уран, виробляє асфальт. Судан — це багата країна, проте зрадництво його правителів на користь Заходу піддало країну зубожінню, позбавленням і розграбуванню багатств.
Тому проблема Судану полягає у самому правлячому режимі, який прогнив наскрізь і передав панування у руки аль-Баширу, а не його Господу. Це і є основна причина страждань Судану, адже запровадження республіканського демократичного правління несе за собою страждання і горе. Вельмишановний народ Судану повинен продовжити свою революцію, але при цьому розуміти і усвідомлювати те, що відбувається навколо, не дозволяючи брехливим колонізаторам та їх агентам обдурити себе, вкрасти їх революцію, не погоджуючись на заміну одного агента іншим, не обманюючись шматком хлібу. Ваша революція повинна бути скерована на встановлення Шаріату Господа світів у виді держави Халіфат. Лише у Халіфаті правління буде здійснюватись за методом пророцтва, лише він здатен проявити найкращу турботу про справи рабів Всевишнього.
Газета «Ар-Рая»
Мухамммад Джамі (Абу Айман)
Помічник офіційного представника Хізб ут-Тахрір у Судані
3 Джумада аль-уля 1440 р.х.
09.01.2019 р.
