З початком протестів у Судані 19 грудня 2018 р. люди на вулицях обрали своїм гаслом фразу «Нехай лише паде!», після чого усі взялись обговорювати це гасло, і з’ясувалось, що воно позбавлене ясності.
Чи зупиниться ця революція лише на скиненні президента? А що буде далі? Чи повинен пасти увесь правлячий режим з його конституцією, законами, з відділами уряду і адміністрації, або ж повинна відбутись лише змін низки облич при владі, а правлячий режим може залишатись як і раніше? Чи означає це гасло, що світський аль-Башир, який правив країною 30 років не по Шаріату, зруйнував її за цей час і увігнав свій народ у зубожіння, піде, а його пропащий світський режим залишиться так, що після аль-Башира прийдуть інші особи і продовжать запроваджувати ту ж саму світськість, будуть і далі коїти подібні злочини, відокремлюючи релігію від життя, силою примушуючи мусульман жити не по Шаріату?
6 квітня 2019 р. протестуючі, прорвавши загородження, змогли добратися до штабу командування армії, залишившись там на страйк, після чого 11 квітня 2019 р. до них вийшло військове курівництво на чолі з Аудом ібн Ауфом, об’явивши про те, що вони здійснили переворот проти президента аль-Башира. Командуючий армії одразу ж відмовився приєднатись до Військової Ради ібн Ауфа, заявивши що переходить на бік народу. Тоді сайт «SkyNewsArab» опублікував новину про те, що генерал-полковник Абдаль-Фаттах Бурхан направить аудіозвернення про переворот, який трапився, у той же день 11 квітня. Проте з аудіозверненням виступив Ібн Ауф, який залишався при владі не більше 30 годин. 12 квітня було об’явлено про те, що Бурхан здійснив переворот проти Ібн Ауфа. Потім Мухаммад Хамдан Даклю, відомий також під іменем Хамідаті, був об’явлений заступником голови Військової Ради, а це вказує на те, що процес переворотів був проведений з його допомогою. На подив, директор служби безпеки і розвідки Салах Куш сам подав заяву про відставку на ім’я Бурхана, і той одразу прийняв її, не закликавши Салаха Куша до відповіді за усі скоєні ним злочини, хоча той однозначно повинне був бути покараний.
Об’єднання профспілок та інших осіб, які підписали Декларацію свободи і змін, визнало Військову Раду, після чого почало вимагати від нього внести поправки у закон, який обмежує свободи громадян. Військова Рада заявила про те, що вона буде правити країною на протязі повних двох років, виконуючи функцію перехідного уряду. Деякі профспілки виступили проти такого рішення, почавши вимагати, щоб перехідний уряд складався не лише із військових і пробув при владі чотири роки. На що Військова Рада, після засідання 27 квітня, проведеного спільно з представниками декларації свободи і змін, заявила, що останні будуть основними співучасниками у правлінні разом з військовими, підтвердивши до цього, що профспілки та інші прибічники Декларації є істинними представниками протестуючих на вулицях.
По якому праву Бурхан став виконуючим обов’язки президента? Хіба це не переворот? Хто призначив Бурхана правителем? Він буде правити силою військової хунти, правління його буде світським, держава при ньому буде такою ж світською, або, як він виражається, «громадянською». Його уряд був утворений після військового перевороту і по суті став продовженням колишнього уряду по усім порівнянням. Таким чином, увесь цей військовий переворот — суцільна брехня, мета якого полягала у тому, щоб створити видимість змін у країні і обдурити людей на вулицях, спробувавши вкрасти їх революцію.
Америка одразу ж визнала правління Військової Ради у Судані, направивши свого посла на чолі американської делегації, щоб той зустрівся з головою Військової Ради. Заступник помічника державного секретаря США по справам Африки Маклія Джеймс прибула 22 квітня з делегацією у Судан і зустрілась з Бурханом, закликавши його до проведення переговорів і формуванню громадянського (світського) уряду якомога швидше. У свою чергу, посол США у Судані зустрівся з Хамідаті у перші ж дні після військового перевороту, також особисто неодноразово відвідав протестуючих біля штабу командування армією.
По якому праву ті, хто підписали Декларацію свободи і змін, стали єдиними представниками протестуючого народу Судану? Хіба таке обмеження не попирає права людей, які вийшли на вулиці, і які були навіть не у курсі ким насправді є підписанти Декларації, що обмежує їх революцію під гаслом «Нехай лише паде!»?
Америка домовляється з профспілками і Військовою Радою про те, щоб у Судані була знов відновлена світська держава, по суті своїй — абсолютно така ж, проти якої були підняті повстання, така ж демократична держава зі світським правлінням, забороненим в Ісламі. Лідери прибічників Декларації, зокрема — їх офіційний представник, відкрито заявили про бажання бачити світську державу, а це означає, що усі зусилля протестуючих, пролита ними кров і віддані життя, будуть зведені нанівець діями Військової Ради і підписантами Декларації. Отож, колишній світський режим буде замінений на новий світський, іще гірший, який вже починає крок за кроком демонізувати Іслам, використовуючи як приклад владу т.з. «ісламістів» у якості виправдання встановлення світської держави, вигідної цілям західних колонізаторів у Судані.
Революційна Рада залишила непокараними велику кількість злочинців, навіть не заарештувавши їх іще до відставки директора служби безпеки, хоча їх злочини зафіксовані і свідків їм немало серед людей, які постраждали від тортур, родичі і друзі яких були вбиті, зокрема — відомий устаз Ахмад аль-Хайр у районі Хашм аль-Кірба. А з приводу тих, кого Військова Рада усе ж таки заарештувала, то досі не озвучені їх імена і не показані їх обличчя, тобто їх арешт не задокументований. Говорять, що у домі одного лише президента були знайдені мільйони доларів, і повідомлення ці досі не знайшли роз’яснення, як і невідомо, куди ці гроші поділися. Це лише верхівка айсбергу, і навіть ця Верховна рада намагається приховати.
Також і «Об’єднання профспілок», які проголосило себе лідером революції, насправді стоїть осторонь від протестуючих, тому що люди на вулицях підняли протести не заради того, щоб скинути одного західного агента і поставити на його місце іншого, який і далі буде виконувати над ними світські закони іще більш жахливим способом.
Усі знають, що Уряд Національного Порятунку і дня не правив по Ісламу, а правив згідно світськості, іще і дурним чином, наполягаючи на тому, що його злочинна політика і є політика Ісламу. Він почав робити із Судану федерацію, тобто дробити на частини, заявивши, що такою є вимога Ісламу, хоча насправді це розкол по національні ознаці, що суперечить Ісламу. З причини його корумпованої політики Судан скотився у зубожіння, до цього втративши південь країни, що тут же привело за руку продажних вчених, які почали виправдовувати розкол країни. Їм не звикати, раз вони до цього іще виправдали відсоткові кредити, які брав уряд. Уряд Національного Порятунку очолив Судан у 1989 р., після чого виявив свою світськість та агентурну діяльність на користь Америки.
У 1998 та у 2005 рр. Уряд Порятунку двічі пропонував на розгляд світську конституцію, але, хвала Аллаху, Хізб ут-Тахрір не визнавав подібної конституції, після чого двічі проводив мільйонні мітинги, видаючи мільйонними тиражами прокламації, у яких викривав правду про правлячий режим, стверджував справжні інтереси Умми, ґрунтуючись на її акиді. Сьогодні ж Америка провертає у суданській армії такий же трюк, як і 30 років назад, бажаючи вкрасти у народу його революцію, надаючи оманливу законність світській державі, іменуючи її громадянською державою.
Уряд Порятунку вже намагався демонізувати Іслам за допомогою дискредитації «ісламістів» під гаслом «Немає бога, окрім Аллаха Аллаха, а Кейзан — вороги Аллаха» (Кейзан — так іменувались прислужники режиму із числа ісламських рухів, якими керували Турабі та Алі Усман). Демонізація вплинула навіть на низку ісламських вчених, які врешті решт почали говорити: «Ми не хочемо згадування про Іслам. Досить з нас цих вивертів». Один із них навіть заявив: «Не закликайте Військову Раду до правління по Ісламу! Дайте їм можливість (почекати з Шаріатом)!». Другий заявив: «Іще не час (для Шаріату)!». Субхан Аллах! Точно такі ж слова колись говорили члени спецслужб колишнього режиму та інші захисники брехні. Напрошується питання: «Про яку можливість вони говорять? Для чого їм треба чотири роки відкладати запровадження Шаріату?». Відповідь проста: «Їм треба час, щоб утвердитись при владі, як він був потрібний їх попередникам, щоб потім підім’яти під себе народі і з легкістю віддалити Іслам від політичного життя під приводом усунення нинішніх ісламістів».
Ми знаємо, що неможна відкладати Шаріат ані на день. Іслам повинен бути запроваджений!Іслам — це ліки і зцілення від усіх хвороб, які торкнулись Судану. Лише світськість стоїть перепоною цьому, бажаючи правити править Суданом з подачі Америки. Якщо так трапиться, що світськість доб’ється свого, то у Судані повториться єгипетський сценарій. Нехай Аллах зруйнує плани Америки і Британії! Залишились лише дні до того часу, коли буде проголошений Праведний Халіфат за методом пророцтва, ін ша Аллах.
Газета «Ар-Рая»
Абдуллах Абдуррахман Танділі
Член Ради Хізб ут-Тахрір у Судані
3 Рамадану 1440 р.х.
08.05.2019 р.
