На попередніх зустрічах ми пролили світло на ситуацію в Йорданії, на геополітичну боротьбу між Америкою та Британією, а також на спроби Америки забрати Йорданію у Британії, що призвело до вбивства короля АбдуллахаI і приходу до влади короля Талала ібн Абдуллаха після вбивства його батька.
Проте його правління було коротким. Парламент Йорданії позбавив Талала королівських повноважень з причини нібито існуючої у Талала хвороби шизофренії. Насправді ситуація обстояла інакше і була пов’язана з тодішньою геополітичною боротьбою. Наприклад, інформагентство Йорданії опублікувало наступне:
«Британський документ показав, що покійний йорданський король Талал ібн Абдуллах намагався об’єднати Йорданію з Саудівською Аравією на протязі короткого періоду свого перебування при владі, з 20 липня 1951 р. по 11 серпня 1952 р., щоб зв’язати його з Хіджазом. У документі згадується, що йорданський король звернувся до короля Абдуль-Азіза з цією пропозицією і отримав схвалення і згоду другої сторони. Документ під назвою «PR-FO 371/91798» свідчить про те, що раніше аналогічна пропозиція відхилялась Йорданією, яка, по усій видимості, керувалась установками Британії. Як відомо, англійці хотіли об’єднати Йорданію з Іраком, який мав аналогічну з Йорданією ситуацію у силу своєї політичної залежності від Британії. А це повністю відрізняється від ситуації у Саудівській Аравії, яка на той період часу відійшла від британського контролю до американського після укладання угоди між королем Абдуль-Азізом з американським президентом Рузвельтом у 1945 році. У зв’язку з цим об’єднання Йорданії з Саудівською Аравією на ту мить розцінювалось найбільшим ляпасом для Британії».
Покійний король Талал наражався на безпощадну війну і переслідування, які тривали до самої його смерті у 1972 році. Найбільш серйозними переслідуваннями стали звинувачення його у божевіллі, які почались Британією та його батьком — королем Абдуллахом, який був вбитий у 1951 році. Потім його продовжували переслідувати наближені до його батька люди із числа британців чи проанглійських йорданців, які мали тісні зв’язки з єврейською просвітою. Найяскравішими із них були тодішній прем’єр-міністр Тауфік Абу аль-Худа, Саід аль-Муфті, Сулейман Тукан, а також його дружина, королева Зейн аль-Шараф.
Також король Талал намагався при своєму правлінні звільнити усіх корумпованих особистостей і наблизити до себе патріотично налаштованих діячів. Він вніс першу громадянську конституцію для Йорданії, яка отримала загальнонародне визнання в Йорданії, масову підтримку з боку усіх прошарків населення, які згуртувались навколо молодого короля, відомого своєю проникливістю, патріотизмом, релігійністю і глибоким презирством до британців та сіоністському руху. Він був повною протилежністю тієї дезінформаційної атаки, проводимої проти нього на протязі довгих років.
Ситуація дійшла до того, що Британія втручалась навіть в його освіту, коли відправила того, хто зміг би переконати Талала в оптимальності вивчення сільського господарства у Британському університеті, а не військових наук, як цього хотів сам Талал,який поступив на факультет військових наук при Королівській військовій академії у Сандхерсті. Проте під час навчання він наражався на підозрілі нещасні випадки, які примусили його перервати навчання і покинути Британію.
Дивно, що тисячі папок і документів, які зберігаються у Британському архіві, в яких містяться усі матеріали по стеженню за цим лідером з самої його юності аж до смерті, залишаються засекреченими по сей день.
Примітно, що король Талал переживав за інтереси народу. Навіть коли почалась Друга світова війна, він став на сторону Туреччини і Німеччини, а також підтримав повстання Рашіда Алі аль-Кілані проти англійців.
У мемуарах короля Талала, опублікованих у книзі у 1972 році (після його смерті), Тукан розповідає про те, як королева Зейнаш-Шараф, дружина Талала, і британський генерал Глабб-паша разом з тодішнім головою Королівського суду Абдуррахманом Халіфою, міністрами і головами служб безпеки, а також особистим лікарем короля Талала Шаукатом ас-Саті змогли позбавити Талала королівських повноважень і відправити останнього в йорданське місто Ірбід, а потім помістити його у психіатричну лікарню у Каїрі.
У документах згадується, що Талал ненавидів англійців і хотів мати відносини з Америкою. Саме це стало причиною його усунення, звинувачення і зміщення з влади. Усе це трапилось завдяки сильному впливу британців, яким вдалось на той проміжок часу утвердити абсолютне панування проанглійської еліти, як на Східному, так і на Західному берегах Йордану. Більше того, на Західному березі вплив був набагато сильніше, аніж вплив проамериканського політичного кола через слабкість його інструментаріїв всередині країни порівняно зі сталим англійським впливом у регіоні. Усе це дозволило Британії безперешкодно зняти короля Талала з влади і сформувати раду по опіці під керівництвом проанглійських політиків, поки син Талала не досягне повнолітня.
Далі буде…
Професор аль-МуътасимБіЛлях Абу Даджана
Газета «Ар-Рая»
20 Зуль-хіджа 1440 р.х.
21.08.2019 р.
