Шам концентрує увагу людей на усій величині змови проти його жителів

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У той час як серця мусульман тягнуться до мечеті аль-Харам, бажають провести намаз у мечеті Пророка (с.а.с.), у якій молились його сподвижники, їх увагу приваблює до себе інша земля, яка не дає спокою політикам, де проводять військові дії армії і через яку збираються цілі конференції...

Це Шам, це революція і джихад, це земля колишньої історії Ісламу і його майбутнього, це друга блага земля, жителі якої якщо зіпсуються, то і у решті частини Умми не буде блага, це земля, яка захищає Умму і бере на себе лідерство під час смут...

Новини, які надходять з цієї землі, примушують холонути кров. Усе людство спостерігає за тим, що відбувається в ній...

Держави невір’я спостерігають за подіями, з замиранням серця хвилюючись за своє майбутнє. Вони бояться, що у випадку програшу, їх владі і цивілізації прийде кінець від рук віруючих жителів Шаму. Тому вони зібрали усі свої сили і вирішили будь-яким чином не дати мусульманам іти по шляху Аллаха, розподіливши для цього ролі між собою наступним чином:

«Шейхи-вчені», користолюбці і прибічники правителів. Їх роль полягає у тому, щоб вводити Ісламську Умму в оману, підтасовуючи факти і спотворюючи релігію. Допомогу релігії вони назвали «тероризмом», притягнення правителя до відповіді вони назвали «фітною», підкорення Заходу назвали «користю», а мир з невірним злочинцем і переговори з ним назвали «шаріатською політикою»!

Правителі-агенти. Роль, яка займається ними, буває двох видів. Одна частина із них зайняла роль творців репресій на адресу ісламських народів і стала утискати будь-який опір проти несправедливості, почавши відкриту боротьбу з революцією Шаму. Вони залякують Умму і відкрито демонструють їй те, які наслідки може отримати її повстання проти них, як це трапилось у Шамі. Проте положення цих держав хитке, і їх правителі самі тримаються тремтячими руками за свої трони, бо знають, що з ними може трапитись те ж саме, що трапилось з іншими диктаторами раніше, на кшталт Муаммара Каддафі, Хосні Мубарака, Алі Салеха і т.д. Нехай усі вони отримають від Аллаха по заслугам! Інші держави, навпаки, зайняли роль таких собі друзів і помічників революції Шаму, як, наприклад, Туреччина, Саудівська Аравія і Катар. Ззовні вони проявили себе друзями і помічниками повсталих мусульман Сирії, але насправді ці режими — вороги і зрадники.

ЗМІ. Їх задача полягає у відчуженні політичного Ісламу, описуючи його як релігію відсікання голів, рук і ніг. У цьому їм велику послугу надали озброєні організації, які намагались спотворити образ Ісламу. Під політичним Ісламом мається на увазі Іслам, здатний вирішувати нагальні потреби мусульман. Такий Іслам далекий від того, щоб бути священицькою релігією, і представляє собою систему Праведного Халіфату за методом пророцтва.

Міжнародні, регіональні та місцеві організації. Їх задача полягає у тому, щоб позбавити повстанців і повсталий народ волі до боротьби, позбавити їх мети і надати собою точку опори для капіталістичних організацій, або, виражаючись іншими словами, їх роль полягає у тому, щоб люди не обрали іншої системи, окрім капіталістичної.

Озброєні повстанські угрупування та їх лідери. Їх задача полягає у тому, щоб узурпувати владу у Умми знов, після того, як вона підняла революцію і вирвала свою владу із рук сирійського тирана.

До вищеперерахованого варто додати іще багато інших способів і планів, які застосовуються Заходом з метою відстрочити повернення Ісламу.

Мусульмани спостерігають за тим,що відбувається, і їх очі ллють сльози, серця розриваються від болю, а розуми бентежаться приходять у замішання від усіх тих жахів, що спіткали провінції Хама та Ідліб. Якщо мусульмани бажають здійснити щось, то їм перешкоджають їх продажні уряди, зрадники, залежні від Заходу, і друзі єврейського утворення, так що мусульмани починають відчувати безсилля. Потім, бажаючи зробити щось, вони збирають гуманітарну допомогу і посилають її сирійцям, думаючи, що тим самим допомогли своїм братам. Але правда полягає у тому, що такий вид допомоги не захищає мусульман від бомбардувань, не рятує їх честь і не поверне відняту землю. Гірше того те, що ця допомога надходить до сирійців за допомогою урядових служб, а не від самих мусульман безпосередньо, через що уряди привласнюють ці вчинки собі та міжнародним організаціям, щоб вони йшли у їх інтересах, а не в інтересах Умми!

Захід уважно стежить за тим, щоб жителі Шаму постійно перебували у стані безсилля, навіть якщо насправді вони і здатні самі покінчити зі своїми проблемами. Він робить так, щоб сирійці самі тяжіли до лідерів угрупувань і чекали їх рішень при тому, що останні узурпували владу місцевих мусульман собі, як про це було сказано вище. Угрупування привласнили собі право вирішувати замість народу, а лідери угрупувань привласнили собі право вирішувати за свої угрупування. Після цього лідери угрупувань взяли і передали владу Умми та її право приймати рішення у руки продажних правителів і зрадників у Туреччині, які втілюють інтереси США. Таким чином, Ердоган отримав можливість з повним правом говорити за усіх сирійців!

Проте, незважаючи на усе це, терплячі і стійкі жителі Шаму продовжують опір, приводячи до сказу своїх ворогів. У зв’язку з цим провінції Хама та Ідліб по праву звертають увагу усього світу на себе, тому що є відправною точкою змін і можуть стати скелею, об яку розіб’ються хвилі змов невірних колонізаторів. Ми зможемо добитися цього, якщо зробимо наступне:

1. Необхідно гучно закликати лідерів угрупувань до відповіді за скоєне. Голос цього заклику повинен стати таким гучним, щоб не було чути голосів тих, хто захищає цих лідерів і тим самим покриває їх поразки. Першими, хто покриває цих лідерів, є продажні вчені і невігласи.

2. Необхідно вимагати від щирих, принципових муджахідів — як тих, які перебувають в угрупуваннях, так і від діючих незалежно від інших — сформувати нові озброєні групи, не пов’язані угодами з Заходом, Туреччиною і т.д. Такі повстанці повинні заявити в увесь голос: «Наш різк — у затінку наших списів !». Тим самим вони відмовляться від допомоги спонсорів і будуть опиратися на свої сили, самостійно здобуваючи собі усе необхідне, не будучи повинні в обмін на допомогу виконувати чиїсь накази.

3. Необхідно об’явити про те, що кожному муджахіду, який відколовся від впавших у залежність угрупувань, буде надана усіляка допомога з боку мусульман, щоб цей муджахід зміг розпочати бойові дії у бік сирійського узбережжя (у провінції Латакія), тим самим відтягуючи нас себе сили режиму і знижуючи тиск ворогів на провінцію Хама, тому що саме сирійське узбережжя вважається вратами до падіння усього режиму.

Ми сподіваємось, що Аллах надасть нам милість встановленням правління Ісламу у державі Праведного Халіфату за методом пророцтва.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хадж Мухаммад
20 Зуль-хіджа 1440 р.х.
21.08.2019 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая