Чому Франція уперто чіпляється за свої африканські колонії?

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

14.01.2020 у місті По на півдні Франції відбулась конференція, на яку французький уряд запросив представників п’яти африканських країн — Чад, Нігер, Малі, Мавританія і Буркіна-Фасо — для обговорення поточної ситуації у сфері безпеки цих держав.

Ситуація з безпекою загострилась після того, як за тиждень до конференції було вбито 89 військовослужбовців Нігеру у результаті нападу місцевих озброєних формувань, які борються проти Франції в Африці. До цього іще 7 військових і 35 цивільних було вбито убито у Буркіна-Фасо, а також загинуло 13 французьких солдатів у Малі під кінець 2019 р. У сукупному підрахунку за останні роки у регіоні пустелі і узбережжя було вбито 41 військовослужбовців французької армії.

Франція розташувала у цих країнах спеціальні озброєні сили, що нараховують біля 4500 солдатів, яким у боротьбі проти джихадістських сил допомагають місцеві слабкі регулярні війська у межах військової операції «Бархан».

Ненависть, яку народи цих країн відчувають до французького колонізатора, досягла високого рівня через те, що він грабує їх ресурси. А те, що Франція встановлює при владі у цих країнах іще і своїх агентів, які захищають її вплив, лише додає масла у вогонь народного гніву.

Неодноразово відбуваються мітинги проти Франції, на яких люди вимагають виведення французьких озброєних сил і повної деколонізації своїх країн. Так, іще до організації конференції у Франції, у п’ятницю у столиці Малі Бамако вийшло біля 1 тисячі протестуючих з вимогою негайного виведення французьких та інших іноземних військ із Малі, скандуючи: «Нехай паде Франція!», «Бархан» повинен вийти!», «Франція стримує наш розвиток!».

На ці народні мітинги президент Макрон відповів зарозуміло, з бажанням принизити людей, назвавши їх банальними, звинувативши людей у тому, що вони цією дією лише виражають думку своїх замовників із іншої іноземної держави — назви якої він не озвучив, — бажаючого видалити вплив Європи із Африки і зайняти її місце.

Сили Франції і сили маріонеткових африканських режимів, які їм допомагають,демонструють свою слабкість перед зростаючим озброєним опором в Африці, особливо у Нігері, Малі і Буркіна-Фасо. До того ж, у результаті цих нападів загострилась проблема з біженцями, число яких за стислий строк досягло мільйон людей.

Франція відчуває, що Європа залишила її без допомоги, практично не приславши війська на підмогу. Вона відчуває, що і Америка вчинила з нею аналогічно, тому Америка заявила, що бажає обдумати питання скорочення своєї військової присутності в Африці, через що Франція почала умовляти Америку залишитись і допомогти їй. Французькі чиновники заявили: «Америка зробила неоціненний внесок у регіон Північної Африки з точки зору надання розвідданих, збору стратегічної інформації і поставки палива повітряним транспортом. Ми б не досягли успіхів у цій справі без наших партнерів». Тому Франція боїться, що Америка вийде із регіону і залишить її саму. У той же час Франція боїться причетності Америки до нещодавніх подій. Тому найважливішою задачею конференції представників північно-африканських держав у Франції було відновлення образу легітимності присутності французьких солдатів і запит по допомогу у Америки і Європи.

Франція має величезні інтереси у державах Північної Африки. 20% електроенергії усієї Франції виробляється на урані, який добувається у Нігерії, який постачається на французькі АЕС. Газопровід, який проходить через Нігерію, Нігер та Алжир, постачає 30 млрд. кубометрів газу не лише у Францію, але й і у решту Європи.

Франція висмоктує із Нігеру не лише найбільші запаси урану у світі, але й ще поклади золота і вугілля, якими розпоряджаються французькі фірми. Окрім того, у Нігері є іще і нафтові родовища, розробку яких Франція надала деяким американським корпораціям.

Проте, незважаючи на усі свої багатства, Нігер вважається однією із найбідніших країн світу. Річний прибуток на душу населення у цій країні складає 378$. Нігер страждає від нестачі інфраструктури і від поганого рівня здоров’я своїх громадян через жадібну і злочинну політику французького окупанта.

У Малі та Чаді, які є сусідами Нігеру, були відкриті нові родовища золота, урану та інших корисних копалин, на розробку яких Франція надала деякі привілеї британським і у цілому європейським компаніям, залишаючи місцевим жителям лише крихти.

Мавританія володіє величезним ресурсом риби, яким місцеве населення практично не має можливості користуватись, тому що більша частина риби уходить в Європу під управлінням французьких фірм. Буркіна-Фасо вважається сільськогосподарським регіоном, який має великі тваринницькі ресурси. Окрім того, Буркіна-Фасо багата бавовною і цілою низкою сільськогосподарських культур, як, наприклад, кукурудза і арахіс. Усім цим так само завідують французькі фірми.

Недавно віце-прем’єр Італії сказав, що французький колоніалізм так і не вийшов із Африки після надання країнам регіону незалежності. Він заявив,що Франція стала багатою не на базі власних можливостей, а за рахунок експлуатації  Африки і панування над її багатствами.

Це, стисло говорячи, і є причина, через яку Франція кігтями учепилася у свої африканські колонії, у т.ч. — і у Північній Африці.

 

Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хутвані
4 Джумада ас-сані 1441 р.х.
29.01.2020 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая