Різниця між ударом хазяїна і відповідним ударом раба

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У минулу суботу Америка холоднокровно завдала удару по скупченню найманців Ірану в Іраку, у результаті чого загинули десятки солдатів та офіцерів із т.з «хашдаш-шабі» — угрупування проіранських найманців.

Зокрема, були вбиті командуючий іранської військової бригади «Аль-Кудс» у складі КСІР Касем Сулеймані разом з його заступником в Іраку, а також керівник «хашдаш-шабі» Абдаль-Гані аль-Мугандіс.

Іран відповів на це запуском ракет по двом американським базам в Іраку: по базі в Айн аль-Асад у провінції Анбар і по базі Ербіль на півночі Іраку. Іранські ракети вдарили по порожнім базам і не завдали ніякого істотного збитку Америці. Не був поранений жоден американський солдат і не була пошкоджена жодна одиниця американської військової техніки.

Іран офіційно заявив, що такої відповідної реакції було цілком досить. Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф після цього заявив, що помста була проведена повноцінним чином і ця тема закрита, окрім як якщо Америка знов почне ескалацію конфлікту. У свою чергу, Дональд Трамп заявив, що у результаті іранської «акції помсти» жоден американський солдат не постраждав, додавши, що Америка покарала Іран, вбивши Сулеймані лише за те, що той мав намір атакувати американське посольство. Відштовхуючись від своєї зарозумілості, Америка вирішила, що має право вбивати і карати за один тільки намір.

Якщо ми порівняємо удар Америки по Ірану і відповідний удар Ірану по Америці, то побачимо, що удар Америки був ударом хазяїна, а удар Ірана був ударом раба, що виразилось у наступному:

1. Саме Америка нанесла перший удар, а не Іран. Отож, ініціатива на ній. Вона наважилась на такий крок абсолютно самостійно, сама обрала цілі удару, час і місце, не порадившись ні з ким, навіть зі своїми найближчими  союзниками у блоку НАТО на кшталт Британії... Вона нікого навіть не оповістила.

2. Іран у відповідь провів лише акцію помсти, завідомо оповістивши Америку за допомогою місцевих чиновників про те, куди і коли буде нанесений її удар, щоб ненароком не розізлити її. Америка була попереджена Іраном і заздалегідь відвела свої війська і техніку від місць, куди Іран запустить ракети, про що відкрито заявив сам прем’єр-міністр Іраку Аділь Абдуль-Махді. До того ж, Іран оповістив про це швейцарців, виконуючих роль міжнародних посередників у Тегерані. Також джерела в американській армії заявили про те, що були попереджені про іранський удар, що готувався. Іранські джерела, у свою чергу, навіть не спростували цього, а деякі із них і взагалі заявили, що тим самим навмисно бажали попередити американську сторону, тому що не хочуть вбити чи поранити когось із американських солдатів.

3. Запустивши ракети, Америка тим самим відправила досить дохідливе послання своїм агентам в Ірані та в усьому регіоні. Суть послання полягала у тому, що якщо який-небудь агент Америки хоч трохи вийде за окреслені йому рамки — як це зробив Сулеймани, — то буде вбитий без усілякої жалості, яку б посаду він не займав, тому що усі ці агенти в очах Америки — усього лише раби, яких та використовує, поки вони представляють собою користь, і викидає їх геть, коли від них немає користі, замінюючи новими.

4. Заяви Ірану про здійснені операції були зроблені у двох напрямках:

Для внутрішнього споживання. Іран радісно заявив по усім ЗМІ про те, що отримав блискучу перемогу над Америкою і продовжує стояти в авангарді «захисту і опору» проти «найбільшого шайтана», розкидаючись порожніми фразами про те, що Америка, сіоністське утворення, ОАЕ та Саудівська Аравія повержені та звернені у втечу.

Для зовнішнього споживання в Америці (і у цілому на Заході). То були принижені, принизливі слова, повні покори і підкоренню Америці. Іран продемонстрував абсолютну відсутність будь-якого бажання отримати другий подібний урок і готовність служити інтересам Америки у регіоні, навіть якщо та вбила Касема Сулеймані. Іран висловив згоду з уроком, який йому надала Америка, і зайняв стійло, на яке вона йому вказала. Іран підтвердив свою готовність і надалі битися на боці Америки проти ісламських угрупувань та організацій під гаслом боротьби з тероризмом.

Ось у чому різниця між ударом хазяїна і відповідним ударом раба. Хазяїн завдає удару самостійно, будучи сувереном, а другий не має такої можливості і, навіть бажаючи мститися, що зберегти обличчя, робить це лише у такому форматі, у якому дозволить хазяїн.

Інциденти, які трапились, у черговий раз демонструють, що уся т.з. «Вісь захисту та опору» — мильний міхур. Якщо Іран як лідер цієї ганебної боягузливої вісі до такої мірі плазує перед Америкою, що готовий миритися з вбивством найвидатніших начальників, то як він захистить решту інших, хто примкнув до його вісі?

Іранське командування довело не лише свою слабкість і нездатність дати відсіч Америці,але й готовність продовжувати співпрацювати з нею проти мусульман Сирії та Іраку, аби тільки догодити інтересам США.

Хто усе іще обманюється Іраном і думає, що той здатен допомогти їм проти сіоністського утворення, повинен зрозуміти, що опиратися на Іран — це теж саме, що опиратись на воду. Іран буде вести свою політику виключно у тому форматі, у якому дозволить Америка, що він неодноразово доводив останні сорок років, більше усіх допомагаючи Америці при окупації Іраку та Афганістану, а сьогодні допомагаючи їй придушувати революції мусульман і підтримуючи відвертих тагутів на кшталт злочинця Башара Асада.

Усі повинні знати, що Ісламська Умма не буде твердо стояти на ногах, поки не набуде державності у виді Халіфату за методом пророцтва. Нехай кожен із мусульман старається для встановлення цієї держави і тим самим надасть справжню допомогу Ісламу і мусульманам, адже лише Халіфат здійснить гідний і реальний опір Америці та усі іншим державам невір’я. Лише Халіфат здатен звільнити Палестину, як і решту інших країн мусульман, розграбованих і повних страждань. Посланець Аллаха (с.а.с.) обіцяв, що після часів тиранії насупить час цієї держави:

ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ

«Потім прийде Халіфат за методом пророцтва».


Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хутвані
20 Джумада аль-уля 1441 р.х.
15.01.2020

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая