Чи розв’яже конфлікт у Лівії війну регіонального формату?

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Одним із найбільш серйозних конфліктів на Близькому Сході і у Північній Африці є лівійський конфлікт. Причина цього полягає у стратегічному значенні регіону, його близькості до Єгипту, його сусідстві з декількома державами Північної Африки, зокрема — з Алжиром, і в його найбагатших ресурсах, особливо — нафти.

Другий аспект — це те, що в Лівії протікає міжнародне політичне протистояння, особливо після революції 2011р. У цьому протистоянні бере участь низка держав,, в авангарді яких стоять країни Європи і Америка. Дане протистояння збільшує ризик військового втручання у конфлікт декількох регіональних країн і країн Перської затоки. Є ймовірність, що даний конфлікт у майбутньому переросте у регіональний конфлікт, тобто у конфлікт між країнами цього регіону.

Низка високооплачуваних осіб попередила про небезпеку переростання конфлікту між сторонами в Лівії у регіональний конфлікт. Полум’я конфлікту може перекинутись на декілька сусідніх держав. 23.12.2019 американська газета «TheWashingtonPost» опублікувала статтю, у якій йшла мова про те, що російське втручання у справи Лівії може викликати регіональну війну: «Прибуття російських найманців, посланих, щоб допомогти східно-лівійському полководцю Халіфі Хафтару, запустило ланцюжок подій, які загострили битву за лівійську столицю Тріполі і загрожують розпалити регіональну війну з причини географічне розташування, ідеології, прибуткових запасів нафти і природного газу».

04.01.2020 газета «Al-SharqAl-Awsat» опублікувала заяву члена Палати представників Лівії Саіда Мугіба (SaeedMugheeb), у якій він застеріг від військового втручання Туреччини: «Тепер це питання більше не стосується лише лівійського народу, увесь світ занепокоєний схваленням (турецького парламенту), який буде загрожувати національній безпеці сусідніх країн та усіх країн, які межують зі Середземним морем».

Що стосується ЛАД, то вона прокоментувала рішення турецького парламенту так: «Ця ескалація військових дій усугубить і без того кризисну ситуацію, оскільки вона загрожує безпеці і стабільності лівійських сусідів і регіону у цілому, куди також відноситься і Середземномор’я». ЛАД зазначила, що лише політичне врегулювання залишається єдиним рішенням для відновлення безпеки і стабільності у Лівії.

Питання врегулювання конфлікту у Лівії не залежить лише від Лівії, і мета конфлікту — не лише встановлення чийого-небудь впливу. Основні учасники міжнародної політики, зокрема — Америка, переслідують декілька цілей:

1) Встановлення своєї гегемонії над Північною Африкою.

2) Використання Лівії у якості воріт для входу у Північну Африку.

3) Послаблення європейського впливу у Північній Африці, зокрема, мова йде про вплив Англії і Франції.

У свою чергу, Єгипет і Алжир попередили про небезпеки лівійського конфлікту. У результаті Єгипет косвенним чином почав втручатись у конфлікт, а Алжир організував конференцію сторін для вирішення суперечки.

19.01.2020 під час свого виступу на конференції у Берліні по Лівії президент Алжира Абдельмаджід Теббун заявив, що закордонне втручання у лівійську кризу і відправка президентом Туреччини Реджепом Ердоганом терористів і закордонних найманців із Сирії у Лівію у значній мірі сприяють загостренню кризи у Лівії, кордони якої з Алжиром тягнуться майже на тисячу кілометрів.

Він закликав до створення дорожньої карти, щоб уникнути сповзання ситуації у невідоме ні для кого майбутнє.

Що стосується міністра закордонних справ Алжира Сабрі Букадума, то 17.02.2020 у своїй заяві газеті «AlBilad» він застеріг від прискорення темпів закордонного втручання у Лівію, оскільки це сприяє продовженню «опосередкованої війни» в ній. Влада Алжира знов запропонувала провести діалог і примирення між лівійськими братами.

02.01.2020 МЗС Єгипту опублікував наступну заяву: «Арабська Республіка Єгипет застерігає від наслідків військового втручання Туреччини у Лівію. АРЕ підкреслює, що подібне втручання негативно позначиться на стабільності регіону Середземного моря, і саме Туреччина буде нести повну відповідальність за це … Будь-яка ймовірність турецького військового втручання у Лівію, з урахуванням розвитку подій, загрожує арабській національній безпеці у цілому, і національній безпеці Єгипту — в зокрема. Отож, необхідно вжити заходи для захисту арабських інтересів від подібних загроз».

Уряду національної згоди (УНЗ) під головуванням Фаіза Сараджа, визнаного міжнародною спільнотою, ані Америка, ані хто-небудь інший не може відкрито виразити свою ворожість, а також не може напряму надати підтримку Хафтару. Тому Америка надає підтримку своєму агенту Хафтару через інших своїх агентів у лиці Абдуль-Фаттаха ас-Сісі і Реджепа Ердогана. Входження у Лівію дуже схоже з її входженням у Сирію.

Задача Туреччини у Лівії полягає у тому, щоб направити майбутні політичні рішення на користь Хафтара. Тому 04.03.2020 тимчасовий повірений у справах уряду США у Лівії Джошуа Харріс на зустрічі з міністром внутрішніх справ ПНС Фатхі Башагою підкреслив, що посольство буде працювати з міністром Башагою, щоб забезпечити повне виконання пунктів виконавчого розпорядження США за №13726, яке передбачає санкції проти осіб, які загрожують світу, безпеці і стабільності Лівії. Джошуа Харріс підтвердив, що Америка підтримує усі лівійські зусилля, скеровані на повне припинення вогню, і підтримує зустріч лівійських сторін у межах мирного діалогу.

Чи буде мовчати Європа, бачачи, як лояльний до неї уряд Сараджа стоїть на порозі підкорення американському пануванню і його політичним змовам? Чи будуть мовчати сусідні країни, зокрема — Алжир, бачачи, як Хафтар і країни, які його підтримують, стверджують своє панування у Лівії і загрожують політичній системі у їх власних країнах у майбутньому?

Правда полягає у тому, що лівійський конфлікт є одним з найбільш небезпечних конфліктів, і по ступеню своєї небезпеки він аніскільки не уступає конфлікту у Сирії чи Ємені, можливо, навіть і небезпечніше. Не виключено, що цей внутрішній лівійський конфлікт може перерости у регіональний конфлікт, який торкнеться Єгипту, Алжира, Туніса і Марокко.

Серце обливається кров’ю при виді цих кривавих зіткнень у наших землях. Усі ці конфлікти служать в ім’я політики Заходу і його колоніальних цілей. Сьогодні сіоністи вранці і ввечері безчинствують в землях Палестини, знищуючи посіви і населення, поширюючи нечестя у Благословенній землі, оскверняючи мечеть аль-Аксу, і при цьому ми не чуємо, щоб заради порятунку Палестини і мусульман Туреччина хотіла увійти зі своєю армією для надання допомоги святиням Ісламу і братами по вірі.

Як іще довго мусульманські народи будуть мовчати про безчинство нікчемних правителів, чи не настав час викинути їй на смітник історії і встановити владу Корану, щоб Умма повернулась до свого статусу, описаному у ньому? Хіба Аллах не сказав:

كُنتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللَّهِ

«Ви є кращою общиною, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалюване, стримуючи від засуджуваного і віруючи в Аллаха» (3:110)?

 


Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб — Байт аль-Макдіс
23 Раджаба 1441 р.х.
18.03.2020р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая