Проблема ув’язнених вирішиться лише з усуненням правлячого режиму

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

На тлі розмов про COVID-19 піднялись розмови про звільнення ув’язнених на тому підґрунті, що поширення вірусу серед них набагато небезпечніше, аніж його поширення за межами в’язниць.

Оскільки закритий простір, відсутність належної медичної допомоги і послаблений імунітет через погане харчування будуть наражати слабку інфраструктуру охорони здоров’я у в’язницях величезному стресу.

У зв’язку з чим я хотів би пролити світло на положення ув’язнених у катівнях режиму Асада, адже це тягнеться іще з часів його батька. Тюремні історії торкнулись кожного кварталу, кожної вулиці, якщо не кожного дому. Число кинутих у в’язниці досягло сотні тисяч людей, і це на тлі відсутності якої-небудь статистики. «Сирійська мережа по правам людини» (SyrianNetworkforHumanRights, SNHR) зареєструвала принаймні 129973 людини, які перебувають або у в’язницях, або викрадених режимом Асада з березня 2011 р.

Існують різноманітні методи тортур у камерах і підвалах в’язниць. Я не перебільшу, якщо скажу, що найжахливіші тортури кояться у катівнях режиму Асада. Кривавий режим дає свого роду лікбез по обходженню з ув’язненими для решти режимів мусульманського світу. Якщо хтось хоче дізнатись, наскільки сильно режим ненавидить народ Шаму, йому досить просидіти у в’язниці невеликий проміжок часу, і він сповна вкусить усю ненависть режиму.

Хоча проблема ув’язнених у Шамі існувала іще до початку революції, бо в’язниці були заповнені неугодними, але з початком революції ця проблема усугубилась в рази. Це примусило правлячий режим почати будувати нові в’язниці, а загальноосвітні школи почали переробляти в ізолятори тимчасового утримання. Я вже не говорю про вбивство великої кількості ув’язнених.

Природно, звільнення ув’язнених стало однією із важливіших цілей революції, як і однією із причин її початку. Тому ми часто на політичних форумах і конференціях по питанню революції чули гасло «Свободу ув’язненим!». Також і світська опозиція, створена Заходом. не раз піднімала це гасло, але лише з метою виправдати своє зрадництво, виправдати свої поступки перед режимом. Ця опозиція під приводом звільнення ув’язнених відійшла від початкової мети революції — скинення правлячого режиму. Як результат вона не скинула режим і не звільнила ув’язнених.

Знайшлись і ті, хто вважав, що Америка стоїть на стороні революції, і у якості доказу вони приводили «Закон Цезаря»,який за допомогою економічного тиску повинен був примусити сирійців відмовитись від підтримки режиму Асада. Але при цьому сама Америка продовжила підтримувати Асада.

Якщо ми зупинимось на «Законі Цезаря»,який був прийнятий Конгресом 15 липня 2016 р., то виявимо,що «Цезарем» назвали анонімного чоловіка, який опублікував тисячі фотографій, на який були відображені тортури людей. На цих фотографіях було видно, як прибічники Асада у 2011–2014 рр. катують людей скрізь: на вулицях, трасах, в тюрмах. Дані фотографії викликали суперечки і розбіжності. У результаті організація «HumanRightsWatch» почала вимагати провести розслідування навколо доповіді «Цезаря». Але потім організація опублікувала свою додаткову доповідь під назвою «Якщо б мертві могли говорити. Масові тортури і загибель затриманих у Сирії». У цій доповіді приводяться фотографії із доповіді «Цезаря».

Не вдаючись у деталі «Закону Цезаря», досить поглянути на рік його підписання Трампом — 2019 р. Таким чином, з 2016 р., коли його прийняв Конгрес США, і до 2019 р. народ Сирії наражався на ув’язнення у тюрмах, вбивства і бомбардування, і це коїлось на очах в усього світу. Це говорить про одне, що світові держави, зокрема — Америка, хоча і заявляють про свою ненависть до Асаду, але насправді вони стоять на його боці.

Розглядаючи ж деталі цього законопроекту Америки, ви знайдете, що він нічим не відрізняється від інших законопроектів, прийнятих «проти» своїх агентів. «Закон Цезаря» дає можливість Вашингтону вводити санкції проти будь-яких організацій і осіб, підозрюваних у співпраці з сирійським Центробанком, а також державними компаніями транспортного чи енергетичного сектору Сирії. Санкції, якими Трамп пишається і які кожного разу, коли бажає, підсилює, не перешкоджають арештам чи бомбардуванню мирного населення. Американські санкції стали несподіванкою лише для тих, хто обманувся Америкою, хто бачить в ній лояльну силу, хто вважає, що режим Асада бореться з Америкою та «Ізраїлем». Але правда полягає у тому, режим Асада — кращий серед тих, хто стоїть на стражі інтересів Америки та «Ізраїлю» на Близькому Сході.

Повертаючись до проблеми ув’язнених та їх звільнення, варто згадати, що їх проблема напряму пов’язана з питанням скинення режиму, оскільки їх звільнення неможливе, поки режим знаходиться при владі. До цього ми бачили, як ті, хто заявляв, що представляє революцію, сідали за стіл переговорів з режимом і йшли на поступки під приводом звільнення ув’язнених. Але у результаті ми побачили, як режим продовжив заарештовувати усе нових і нових людей, захоплювати усе нові і нові райони. Більше того, так звані «представники революції» самі почали будівництво в’язниць для неугодних. Так як же той, хто будує в’язниці, зможе скинути  режим Асада?

І на завершення я хочу додати, що почути одну із історій про заарештованого мусульманині чи мусульманку не буде достатнім для продовження революції і збереження її принципів. Народ Шаму має тисячі причин, щоб бути стійким на шляху революції і щоб пожертвувати найдорожчим. Що стосується тих, хто заважає просуненню революції далі, хто готовий іти на поступки перед режимом Асада, то вони повинні відійти в сторону і не заважати народу Шаму довести свою революцію до переможного кінця, шукаючи допомоги і сприяння у Одного лише Аллаха.

 


Газета «Ар-Рая»
Мунір На́сір
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
15 Шабана 1441 р.х.
08.04.2020 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая