Після того, як стало ясно, що COVID-19 перейшов у стадію пандемії і став потенційною загрозою для багатьох секторів світових ринків, інвестори світового ринку поквапились позбутись від своїх акцій, щоб зберегти свої фінанси.
Це, у свою чергу, призвело до гарячкового процесу продажу акцій, особливо тих, що пов’язані з секторами транспорту, нафти, а також з санітарним приладдям, туристичними готелями і т.д. За цим послідувало падіння промислового індексу Доу–Джонса. Так, за місяць (с 19.02.2020 по 23.03.2020) індекс Доу–Джонса втратив 11000 пунктів, чи, по-іншому, 37% ринкової вартості. Ведучий індекс Британської фондової біржі «FTSE 100» пережив аналогічну втрату.
Правда полягає у тому, що фінансова криза, яка переживається ринками капіталістичних країн, не є новим явищем для капіталізму. За останні 100 років Америка і Європа пережили декілька періодів стагнації і рецесії. Але саме фінансова криза 2008 р. викликала підвищений інтерес до тяжкого положення капіталізму і структури фінансово-економічної системи. Сьогоднішня криза на тлі пандемії COVID-19 також викликала підвищений інтерес, але іще це було підсилено постійними розмовами про світовий порядок і ймовірність його краху чи змінення.
«Так чи інакше, ця криза повністю переформатує структуру міжнародної влади, зробивши це так, як ми і уявити собі не можемо. COVID-19 буде подавляти економічну активність і підсилювати напруженість між державами. У довгостроковій перспективі ця пандемія може істотно послабити виробничий потенціал глобальної економіки», — сказав Джон Аллен, президент Інституту Брукінгса, чотирьохзірковий генерал Корпуса морської піхоти США у відставці. Ці події безпосередньо відіб’ються на фінансових ринках, і є цілком природно, оскільки фінансові ринки є свого роду сховищем фіктивного капіталу, який виникає через нереалістичні ціни на акції чи є мірилом для збільшення віртуальної валюти.
Журнал «ForeignPolicy» стисло виклав прямий вплив пандемії COVID-19 на загальне економічне положення, міжнародні відносини і світовий порядок, виходячи із бачення міжнародних політиків та економістів. В огляді журналу говориться, що пандемія COVID-19 загрожує економічній глобалізації, глобальній системі поставок, існуючим правилам виробництва, а це прискорить входження світового економічного порядку у стадію рецесії, що може привести до великої депресії. Можливо, обвал фінансового ринку з миті пандемії COVID-19 говорить нам саме про це явище.
Далі у журналі був також зроблений акцент на політичні наслідки поточної економічної кризи. На відміну від кризи 2008 р. поточна криза істотно змінить світовий порядок і баланс сил і продемонструє нездатність міжнародних інститутів зіграти свою роль у попередженні і координації дій по пом’якшенню економічної кризи. Є ймовірність, що нездатність Європи протистояти кризі призведе до розпаду ЄС, а отож, Європа стане менш відкритою і менш вільною, і її накриє хвиля бідності.
Той, хто стежить за станом світової економіки, зокрема — за економікою Америки, виявить, що за останні три роки довіра до провідних економік світу досягла дна. Так Європа стала свідком втечі інвесторів з фінансових ринків, будь то фондові чи банківські ринки. Було зазначено, що після початку пандемії більше 15 трлн. доларів було інвестовно у державні облігації з негативною відсотковою ставкою, а це означає, що інвестори купували боргові облігації з втратами. Інвестори передчували, що купівля боргових зобов’язань хоч і гарантує певні втрати, але це краще, аніж безмежні втрати від інвестицій у фінансові ринки.
Ми зараз не говоримо про правильність чи неправильність інтуїції інвесторів, але хочемо відзначити, що вони цілком усвідомлювали плачевність світової економіки і знали про її обрушення при першій серйозній кризі. Саме це і трапилось під час першого спалаху пандемії COVID-19. Так, може COVID-19 і не такий небезпечний, але його поширення прийшлось на критичний етап для світової економіки, яка не змогла відновитись повністю після економічної кризи 2008 р.
Сьогодні Америка через Федеральний резервний банк (ФРБ) почала знижувати відсоткову ставку по кредитам, наданим банкам, у якості попереджувального кроку для захисту ринку від обвалу. Також Америка почала продавати боргові облігації з нульовою, а іноді і негативною відсотковою ставкою. Це означає, що економіка і фінансові реалії Америки і Європи іще до початку пандемії були ламкими і знаходились на грані обвалу. Потрібен був лише поштовх чи удар, який би примусив цю структуру обвалитись. Саме це і трапилось під час пандемії COVID-19, вірус став свого роду поштовхом, який підтвердив побоювання інвесторів на фінансових ринках, особливо найбільш авантюрних, які зберігали свої інвестиції на фінансовому ринку, а не у боргових цінних паперах. У результаті інвестори кинулись вилучати свої засоби і продавати акції. Цей процес природним чином привів до погіршення цін і подальшому обвалу.
Америка спробувала підтримати ринкову згуртованість, але коли вона зрозуміла, що зниження ціни на нафту спричинило сильний вплив на обвал акцій гігантських нафтових кампаній, то поквапилась втрутитись у нафтовий конфлікт між КСА і Росією, що підняти ціну на нафту. Також керівники крупних нафтових компаній звернулись до Трампа з проханням втрутитись у нафтовий конфлікт, щоб швидко зупинити падіння ціни. Після зустрічі Трампа з керівниками цих кампаній відбулось тимчасове збільшення росту цін на фінансовому ринку і дозволило компаніям відновити деякі свої фінансові втрати через зниження вартості їх акцій.
Тим не менш, залишається ймовірність, що на фондовому ринку буде звільнено більше 10 млн. співробітників компаній і більша частина секторів економіки призупинить свою діяльність на довгий час. Така армія звільнених співробітників не зможе оплачувати кредити за житло і автомобілі, не зможе робити щоденні покупки за допомогою кредитних карт... Більше того, навіть ті, хто щомісячно отримував засоби із ощадних чи пенсійних фондів, втратили значну частку від цих засобів. Отож, уряд не зможе збирати достатню кількість податків з проблемних компаній і безробітних, а отож, як мінімум він не зможе виконувати свої звичайні функції, покривати державні витрати і здійснювати проекти. Щоб не виникла повна недієздатність уряду Америки, вона вирішила влити 2-5 трлн. доларів,щоб хоч на час запобігти обвалу. Економісти і політики знають, що вливання засобів у такому обсязі лише усугубить ситуацію.
Таким чином, COVID-19 виявив дефекти капіталістичної економіки, а далі є ймовірність, що вірус порушить світовий порядок, який виник після розпаду СРСР. Так, після розпаду СРСР виниклий вакуум був заповнений Америкою та її капіталізмом, у результаті чого вона одноосібно почала управляти світом. Але сьогодні хто заповнить той вакуум, який виникне? Чи зможе Умма відродитись і надати світу свою унікальну політичну модель в лиці держави Халіфат?
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Джіляні
15 Шабана 1441 р.х.
08.04.2020 р.
