Проблема расової дискримінації, яка глибоко укоренилась в американському народі, вибухнула після того, як 25 травня 2020 року темношкірий американець був задушений білим поліцейським.
Почались масові широкомасштабні акції протесів, які розкрили потворне обличчя расової дискримінації в Америці та її нездатність об’єднати представників свого багатонаціонального народу, який має різне походження, расові приналежності і різноманітні вчення. Раніше, у 2011 році, після масових протестів проти гегемонії капіталістів під гаслом «Захопи Уолл-Стріт!» були створенні організації, які вимагають змін.
Це говорить про те, що люди в Америці почали розуміти, що ті, хто править ними, контролює усе і грабує багатства населення, будучи володарями досить крупних капіталів, зосереджених на фондовій біржі Уолл-Стріт в Нью-Йорку,оскільки багатії Америки складають 1% населення, володіючи 99% багатств країни, як це зазначили протестуючі і виразили це у своєму гаслі: «Захопи Уолл-Стріт!». Тепер вже 11 серпня 2020 року у розпал своїх антирасистських протестів протестуючі почали зносити на своєму шляху усі символи расизму — і навіть пам’ятник італійського першовідкривача Христофора Колумба в Сент-Полі, штат Міннесота, США.
Вбивство темношкірого від удушшя зарозумілим американським поліцейським розбурхало Америку і увесь світ проти расизму, що спонукало людей виступити проти несправедливості, що практикується по відношенню до них в усіх сферах через капіталістичну систему, яка схвалює дискримінацію в усіх своїх проявах у суспільстві. Подібно тому, як капіталістична система закриває очі на расову дискримінацію по кольору шкіри, вона також схвалює класову дискримінацію між багатими і бідними. До багатих людей ставляться з повагою і не так, як з рештою усіх інших. Їм дозволяється повновладно розпоряджатись усіма речами і в усіх питаннях.
Між тим, допускається ображати, глузувати, принижувати і повністю ігнорувати бідних людей. Ця система визнає дискримінацію по національній ознаці і не ставиться рівно до усіх людей. Так представники численної нації у країні повновладно розпоряджаються долею інших нечисленних націй і нав’язують останнім свої традиції, культуру і погляди, як і визнає капіталістична система дискримінацію по релігійним і конфесійним ознакам. Так послідовники пануючої у країні релігії чи віровчення погано обходяться з представниками інших релігій чи віровчень, зокрема — з мусульманами.
Губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо назвав расизм в Америці систематичним беззаконням і систематичною нерівністю. «У більшості людей є фундаментальна точка зору, яка полягає у тому, щоб покласти край дискримінації. Вбивство людей по ознаці їх кольору шкіри є реальною проблемою», — сказав губернатор і зазначив: «Хіба це — те, що робить Америку великою? Я так не думаю». Варто відзначити, що Америка була побудована на основі етнічної і расової дискримінації з часів британського колоніалізму у країні. З першого дня її заснування європейські світлошкірі люди, особливо багаті англосаксонські протестанти, мали виключні привілеї в усіх областях, а решта усіх європейських іммігрантів (окрім протестантів) піддавались расовій дискримінації до початку ХХ сторіччя. З такою ж дискримінацією у відношенні себе стикнулись іммігранти із країн Близького Сходу і Азії.
Мусульмани у тому числі стикнулись з нею, і по сей день вони піддаються цій дискримінації. Що стосується темношкірих, то вони були безправними рабами до видання «Прокламації про звільнення рабів» в 1863 році і скасування рабства. Проте з темношкірими як і раніше обходяться як з рабами, до них ставляться без поваги і піддають дискримінації. Не варто забувати іще і про те, що Америка була побудована на черепах корінних жителів, як піддались геноциду і були безжально винищені. Кількість жертв тоді досягала десятків мільйонів червоношкірих індейців. Американці, які захопили ці землі, пишаються цими своїми діями і прикрашають це голлівудськими ковбойськими фільмами,як нібито вони були праві перед місцевими дикими індейцями, яких варто було винищити.
Президент США Трамп, який представляє істинне обличчя американської системи, яка відрізняється своїм расизмом і пихатістю, вимагав ввести війська для придушення протестів, які спалахнули проти расової дискримінації, на підґрунті закону про протидію бунтівним діям. Іншими словами, він порахував ці протести повстанням проти держави. Проте міністр оборони США Марк Еспер 3 червня 2020 року заявив: «Я не підтримую застосування закону про протидію бунтівним діям (1807 року)». Разом з тим,, шеф Пентагона назвав вбивство Флойда «жахливим злочином». «Це трагедія, яка, як ми бачили, повторюється занадто багато разів в Америці», — додав Еспер.
Американці не врятують себе від цієї расової дискримінації за допомогою капіталістичної ідеології, яку вони несуть. Єдиним порятунком для них є прийняття Ісламу, який не проводить відмінностей між людьми і категорично виступає проти цього. Іслам будує свою державу на основі богобоязливості і того, що усі люди рівні, і немає різниці між чорношкірими і світлошкірими. Ідейне керівництво в Ісламі стало єдиним успішним керівництвом, яке змогло об’єднати усі народи з різними кольорами шкіри в одну велику Умму. Здійснення нових і більших аналогічних успіхів — у можливостях лише майбутнього у найближчий час Праведного Халіфату, з дозволу Всевишнього Аллаха.
Відомий американський мислитель Ноам Хомський описав ситуацію у своїй країні наступними словами: «Сполучені Штати рухаються до катастрофи через відсутність федеральної стратегії у боротьбі з коронавірусом і відсутності забезпечення захисту здоров’я для усіх, а також через невизнання серйозності змінення клімату». В інтерв’ю агентству «France-Presse» Хомський описав те, що відбувається в Сполучених Штатах — країні, яка найбільш постраждала від коронавірусу, — як «відсутність послідовного керівництва».
«Білий дім знаходиться у руках соціопата, який страждає на манію величі, який не зацікавлений ані в чому, окрім власної влади і передвиборчих перспектив. Його не хвилює, що відбувається з країною та світом. Звичайно, він повинен зберегти підтримку основного кола виборців, яке об’єднує найбільші багатства і найважливіших роботодавців», — додав американський філософ і зазначив: «Ми вийдемо із цієї епідемії, але дуже дорогою ціною. Проте нам ніколи не врятуватись від танення льодовогоо покрову на полюсах, підвищення рівня морів та інших чреватих наслідками змінень клімату. Що нам з цим робити? Кожна країна щось робить. Але цього не досить. Сполучені Штати, зі свого боку, роблять багато чого, швидко уходячи у провалля з причини скасування програм і законів, які могли б знизити наслідки стихійного лиха».
Хомський також говорить: «Такою є поточна ситуація, але це може змінитись. Є світові держави, які усе іще продовжують боротьбу. Те, як ці сили вийдуть із кризи у майбутньому, визначить долю світу» (див. «AFP» за 25.05.2020).
Асад Мансур
Газета «Ар-Рая»газета
20 Сафара 1442 р.х.
07.10.2020 р.
