Іслам — вольова духовно-політична ідеологія, яка здатна викоренити світські режими

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Президент Франції Емманюель Макрон в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу «Аль-Джазіра» заявив: «Секуляризм — це принцип відокремлення Церкви від держави, який полягає у тому, що держава зберігає нейтралітет і не займається питаннями релігії, не фінансує і не регулює їх... У Франції ми дуже чітко заявляємо: принцип секуляризму не має проблем з Ісламом як релігією».

Макрон звернувся до історії і нагадав про конфлікт між філософами і Церквою, який закінчився з появою секуляризму (демократії). Говорячи про Французьку Республіку, він зазначив: «У нашої країни є своя власна історія, і історія нашої країни полягає у тому, що вона побудувала громадські справи чи визначила інтереси суспільства, усунувши релігію у тій чи іншій формі. Це часто називають секуляризмом, тому що історія Франції, у першу чергу, пов’язана з католицькою релігією. Ми прийняли наші закони, і вони є плодом думки епохи Просвітництва і діють з кінця вісімнадцятого сторіччя».

Так він спробував порівняти Іслам з рештою релігій як набором індивідуальних священицьких релігійних актів і практик, нездатних до мирської політики. Згідно з логікою Французької революції «повісити останнього короля на кишках останнього священика» Макрон виставляє себе захисником секуляризму, який бореться з усім, хто приймає Іслам як ідеологію, бажає змінити суспільство і створити державу на основі ісламської доктрини (акиди), яка покладе край злочинності світських урядів. На думку французького президента, Іслам не повинен виходити за стіни релігійних приміщень.

Відомо, що людина, яка перебуває у кризі — це та, яка страждає від горя і позбавлень, а також має багато проблем. Але найбільша проблема, яка непокоїть людину — це питання, які пов’язані з її існуванням, які примушують її кожного разу, коли вона росте у своєму мисленні, шукати універсальну ідею про Всесвіт, людину і життя, тобто головну відповідь про існування людини. Іслам надав цій проблемі правильне рішення, яке відповідає людській природі, наповнює її розум упевненістю, а серце — заспокоєнням. Він показав, що цей Всесвіт, життя і людина створені Всемогутнім Аллахом.

Отож, духовний аспект в ісламському віровченні — це усвідомлення людиною того, що вона створена Аллахом. При цьому секуляризм теж не заперечує існування Творця і Судного дня, але його ідея полягає у тому, що це життя не має нічого спільного з тим, що було до і буде після неї, і що релігія є зв’язком тільки між людиною і її Творцем. У цьому і полягає відокремлення релігії від життя і від держави. У той же час Іслам показав зв’язок мирського життя з тим, що було до і буде після неї, тому що Аллах, Який створив Всесвіт із нічого, здатен воскресити людей для розрахунку.

Політичний аспект ісламського віровчення представлений у наказах і заборонах, які регулюють відносини людини з її Господом через акти поклоніння, з самою собою через моральність, їжу і одяг і з іншими людьми через системи взаємовідносин і покарання. Таким чином, ви виявите, що ісламська доктрина підштовхує своїх прихильників піклуватись про свої справи і справи оточуючих за допомогою Ісламу, його законів і рішень. Іслам — це доктрина, яка визначає погляд людини на життя, і ідейна база, на якій будується кожна думка і із якої виникають усі рішення життєвих проблем. Іслам — це акида і система, які формують особливий образ життя, відмінний від інших релігій, оскільки в Ісламі вже описана економічна, соціальна, політична і освітня системи.

Якщо людна вірить в Аллаха як Господа, в Іслам як релігію і Мухаммада як Пророка (с.а.с.), то вона знаходить жалюгідними усі муки у світі, з якими вона стикається. Вона готова на це заради своєї віри, яка є сенсом її існування, щоб дотримуватись її і зробити величною і домінуючою над усім людством. Таким чином, віруючий стає високою горою, на яку не діють батоги тиранів, тюрми і муки, адже він повний сил перенести усе це заради Аллаха.

Серед вимог ісламського віровчення — твёрдість і стійкість в Ісламі і його ідеях, несення цих ідей за допомогою боротьби з існуючою владою, яка править не по законам Аллаха і служить невірним. У цій боротьбі необхідно викривати фальш, обман і погану турботу про людей, і неможна упускати жодної можливості уронити авторитет правителів в очах людей і збільшити число прибічників їх скинення. Таким чином, ісламське віровчення є вольовою доктриною, коли мусульманин готовий жертвувати собою заради Творця.

Ісламська акида спонукає мусульманина викоренити несправедливість і закликати до істини, що робить його сильним і великим, а поруч з цим протидіючим усім видам несправедливості і утискань. Аллах говорить:

وَلِلَّهِ الْعِزَّةُ وَلِرَسُولِهِ وَلِلْمُؤْمِنِينَ

«Могутність притаманна Аллаху, Його Посланцю і віруючим» (63:8).

Іслам — це духовно-політична вольова доктрина, яка спонукала мільйони мусульман постати на підтримку свого Пророка (с.а.с.) і захист своєї релігії. Ані злочинність правителів, ані напади з боку служб безпеки не зупинять віруючих. Саме завдяки таким якостям ісламське віровчення виведе із армій Умми тих, хто гідно відповість на ображання з боку Франції. Це те, чого боїться Макрон і йому подібні хрестоносці сучасності. Тому вони усіма силами стараються відкласти підйом Ісламської Умми, спотворюючи правду і поширюючи брехню про те, що секуляризм не виключає релігію і не протидіє їй, по аналогії з християнством, зводячи Іслам до звичаїв і ритуалів. Аллах говорить:

مَّا لَهُم بِهِ مِنْ عِلْمٍ وَلَا لِآبَائِهِمْ كَبُرَتْ كَلِمَةً تَخْرُجُ مِنْ أَفْوَاهِهِمْ إِن يَقُولُونَ إِلَّا كَذِبًا

«Знання про це немає ані у них, ані у їх отців. Тяжкі слова, які виходять із їх вуст, і говорять вони одну лише брехню» (18:5).

Також Він говорить:

يُرِيدُونَ أَن يُطْفِئُوا نُورَ اللَّهِ بِأَفْوَاهِهِمْ وَيَأْبَى اللَّهُ إِلَّا أَن يُتِمَّ نُورَهُ وَلَوْ كَرِهَ الْكَافِرُونَ

«Вони хочуть загасити світло Аллаха своїми вустами. Але Аллах не допустить цього і завершить поширення Свого світла, навіть якщо це ненависно невіруючим» (9:32).

 

Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Аляуддін Арфауі
18.11.2020

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая