Агентства новин цитують висловлювання американських, європейських і арабських політиків про те, що зараз є унікальна історична можливість завершити палестинську проблему шляхом остаточного рішення згідно американському баченню встановлення двох держав.
Разом з цим голова політичного бюро «ХАМАС» Ісмаїл Ханія заявив про наступ «стратегічної фази», після якої послідує перемога опору в Газі.
Немає сумнівів у тому, що конфлікт, вогонь якого запалився в аль-Аксі, а потів розгорівся в Газі, довів багато істин, найважливішими із яких стали наступні:
• Палестина досі живе у серцях мусульман, готових згуртуватися заради її звільнення.
• Як би довго не продовжилась окупація євреями аль-Акси, можливість звільнити її залишається до останнього.
• Мусульмани готові віддати найдорожче і найцінніше заради звільнення священної землі.
• Правлячі режими мусульманських країн як і раніше займають сторону ворогів Умми, особливо сторону Америки, Англії і єврейського утворення.
• Єврейське утворення — дуже ламке і нездане вести реальну війну не те що проти усієї Умми, але навіть проти її малої частини, заточеної в Газі.
Ми перераховуємо ці факти не для власної розради, а для протверезіння тих, хто усе іще знаходиться під намовлянням шайтанів правителів-агентів, працюючих на Америку або Британію, які шепочуть нам постійно, що у нас немає сил звільнити аль-Аксу.
Перераховуючи ці факти, ми хочемо нагадати усім цю правду, особливо тим, у кого в жилах кипить кров, хочемо нагадати солдатам армій, яких розриває від досади за те, що їм не дозволяють встати на бік Умми і допомогти їй звільнити Палестину, замість чого примушують оберігати трони правителів, які, у свою чергу, усе роблять для того, щоб використати армії мусульман не для захисту Умми, а для захисту влади невірних колонізаторів.
Кров шахідів і поранених повинна приносити користь Уммі, але, як завжди, вороги намагаються використати її у своїх цілях. Байден, Меркель, Джонсон та інші заявили про те, що настав безпрецедентний час для остаточного утвердження єврейського утворення в Палестині, яке визнають самі палестинці, включаючи загони опору.
Ані для кого не секрет, що офіційні заклик Єгипту припинити вогонь в Палестині і аналогічні заяви єврейських органів влади були штучно синхронізовані, як і вдячність Єгипту від найвідоміших представників опору за те, що Єгипет зробив заради припинення вогню.
Ми звикли бачити, як Америка зазвичай вирішує зовнішньополітичні проблеми за допомогою свого Державного департаменту. У цьому контексті різке втручання проамериканського Єгипту у проблему Палестини, заклик до припинення вогню і прийняття плану продовження «стратегічної фази», про яку говорить сьогодні «ХАМАС», говорять про те, що в Єгипту у цьому зв’язку особлива задача, звичайно ж, яка узгоджується з описаною «стратегічною фазою». Єгипет робить те, в чому вже має досвід. Так в 1973 р., коли єгипетська армія блискуче перемогла єврейську армію і отримала можливість з корінням вирвати «Ізраїль» з Палестини, політичні обмани і хитрощі єгипетського керівництва звели нанівець усі досягнення єгипетської армії.
Ніхто не сумнівався, що єгипетська армія бажає перемоги і здатна її досягти. Але потім президент Анвар Садат заявив про початок подібної «стратегічної фази» і уклав договір про перемир’я з єврейським утворенням, визнавши його як державу, яка має право бути в Палестині. Виправдовуючи свій вчинок, він тоді заявив, що має право перемогти миром так само ж, як має право перемогти війною, нібито мир з євреями і визнання їх держави в обмін їх виходу із Синайського півострову є перемогою!
Сьогодні Єгипет бере на себе ініціативу по врегулюванню подій, пов’язаних з нещодавніми бойовими діями в Газі і аль-Аксі, заміщаючи в цьому Америку. Єгипет не захищає ніяких інтересів Умми взагалі. На який захист інтересів Палестини, аль-Акси і Єрусалиму можна взагалі від нього сподіватись?! У війні 1956 р. при Суецькому каналі Єгипет схилився на бік Америки і почав вважати себе зобов’язаним захищати державу євреїв від трибічного нападу на нього. Під час війни 1967 р. Єгипет почав просувати американський проект Роджерса створення двох держав і взаємного визнання єврейського утворення. В 1974 р. Єгипет віддав проблему Палестини на розсуд «ОЗП» («Організації Звільнення Палестини»), після чого «ОЗП» домовилась про перемир’я з євреями і визнала їх утворення, а за ними усі інші арабські і неарабські держави зробили те ж саме.
В 1978 р. Анвар Садат особисто відвідав єврейське утворення і Кнесет, зібрався з євреями в Єрусалимі і визнав єврейське утворення як законну державу. Таким ось чином Єгипет увів армію., згорнув свої можливості і зрікся від війни з єврейським утворенням, ставши посередником Америки по офіційному продажу Палестини євреям. З тих пір, як Сісі прийшов до влади в Єгипті одразу після перевороту проти колишнього президента, він не щадить сил у спробах допомогти устояти єврейському утворенню, захищаючи його як може.
По усім цим причинам, народ Єгипту, що у часи Мубарака, що у часи Садата, що у часи Абдель Насера, завжди повставав проти зрадництва на адресу Умми, її святинь, земель і гідності, тому що єгипетські правителі зраджували усе найдорожче, що у них є. Відповідно, і сьогодні мусульмани Єгипту повинні розуміти, що т.з. «стратегічна фаза», про яку кричать з усіх трибун, насправді — ніщо інше, як передача усього чистого і святого у брудні руки ворогів.
Палестина залишається бути чистою з того дня, як Посланець Аллаха ﷺ був перенесений у неї, з того дня, як у неї увійшов Умар ібн аль-Хаттаб, з того дня, як її звільнив Салахуддін від хрестоносців, з того дня, як Кутуз врятував її від монголів, з того дня, як її зберіг Абдаль-Хамід II, з того дня, як за неї загинув шахідом Іззад-Дін аль-Кассам та інші шахіди Гази, Ліда, Яффи, Єрусалиму, Кафр-Касема, Дейр Ясіна, Дженіна, Хеврона та інших міст і сіл Палестини. Палестина — благословенна земля. Її населяють захисники Ісламу. Відповідно, справа Палестини та її проблема — це благословенна справа і благословенна проблема. Тому ніколи і при жодних умовах неможна віддавати справу Палестини та її майбутнє тим, хто зарекомендував себе зрадником і наскрізь відомий як агент, який зайняв сторону невірних колонізаторів.
Ті звинувачення, які лунають на адресу єгипетського режиму, без сумніву, справедливі і на адресу решти інших країн регіону. Навіть якщо невірний колонізатор і поклав на них менші обов’язки по захисту єврейського утворення, їх вина — не менше. Усі арабські правителі однакові. Вони вважають кожну хвилю протесту і бояться будь-якої перемоги мусульман, досягнутої без їх згоди. Вони розцінюють єврейське утворення запорукою свого власного перебування при владі, а отож, вони будуть усіма силами захищати євреїв і боротись з будь-ким, хто відстоює інтереси Умми в Палестині і не тільки.
Під кінець ми повинні нагадати, що продовження окупації, продовження опору їй у відповідь, продовження горіння полум’я війни у серцях і душах мусульман в тисячу разів реальніше, аніж рішення проблеми Палестини тим методом, якого бажають Америка, її агенти, прибічники і послідовники. Тому нехай стережуться ті, хто чинить опір наказу Аллаха по звільненню Палестини. Нехай стережуться ті, хто грає словами і вимагає завершення окупації без повного звільнення Палестини до останньої її п’яді і усунення останнього залишку єврейського впливу в ній. Після того, що ми бачили, після усіх тих актів героїзму і продемонстрованого потенціалу мусульман, здатних розгромити євреїв, ніхто вже не наважується говорити, що продовження опору лише підсилює єврейське утворення навіть в такому віддаленому місті, як Хайфа.
Уся Ісламська Умма прийняла у ці дні рішення у відношенні Палестини і аль-Акси. Ісламська Умма — це Умма блага, Умма джихаду, і у найшвидший час вона виконає своє рішення. Першими за усе дадуть відповідь її нинішні правителі, які довели її до безпорадного стану і зрадили. Умма скине їх з престолів і замінить їх усіх одним халіфом в Халіфаті за методом пророцтва.
وَيَوْمَئِذٍ يَفْرَحُ الْمُؤْمِنُونَ ﴿٤﴾بِنَصْرِ اللَّهِ ۚيَنصُرُمَنيَشَاءُ ۖوَهُوَالْعَزِيزُالرَّحِيمُ
«У той день віруючі зрадіють допомозі Аллаха. Він допомагає, кому побажає. Він — Могутній, Милосердний» (30:4,5).
Газета «Ар-Рая»
Д-р Мухаммад Джейляні
14 Шавваля 1442 р.х.
26.05.2021 р.
