Наслідки руйнування основ Ісламу в житті мусульман

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Всевишній Аллах встановив закони релігії. Виконання і дотримання цих законів з боку мусульман вважається підкоренням і поклонінням. З іншого боку, ці закони ведуть людину по прямому шляху в цьому світі і упорядковують її життя.

Таким чином, закони Шаріату — це прямий шлях. Аллах говорить:

وَأَنَّ هَٰذَا صِرَٰطِي مُسۡتَقِيمٗا فَٱتَّبِعُوهُۖ

«Такий Мій шлях. Слідуйте по ньому» (6:153).

Відступ від цього шляху буде вважатись відхиленням. А у відхилення є свої наслідки. Аллах назвав Свої закони кордонами (худуд). Кордони — це принципи, перетин яких має свої наслідки, що так само веде людину до гордині, відкиненню доводів, деспотизму і зануренню у морок. Аллах говорить:

تِلۡكَ حُدُودُ ٱللَّهِ فَلَا تَعۡتَدُوهَاۚ وَمَن يَتَعَدَّ حُدُودَ ٱللَّهِ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلظَّٰلِمُونَ

«Такими є обмеження Аллаха, не перетинайте ж їх. А ті, які перетинають обмеження Аллаха, є беззаконниками» (2:229).

Отож, кожне залишення чи ігнорування шаріатського закону, безперечно, веде до розладу життя і позбавленням, тобто спричиняє прямий вплив на життя людини. Аллах говорить:

وَمَنۡ أَعۡرَضَ عَن ذِكۡرِي فَإِنَّ لَهُۥ مَعِيشَةٗ ضَنكٗا

«А хто відвернеться від Мого Нагадування, на того чекає тяжке життя» (2:124).

Коли відсутній в житті будь-який із законів, ниспосланих Аллахом, це має прямі наслідки. Важливо розуміти, що ісламське суспільство не складається із янголів, а складається із людей, які допускають помилки. Коли непослух є одиничним випадком чи проблемою окремих індивідів, тоді захисним механізмом виступає богобоязливість. Якщо мав місце злочин, тоді вона утримає грішника, а покарання не дасть йому скоїти подібне удруге і примусить дотримуватись шаріатського закону. Інші ж застосовувані закони обмежать вплив цього злочину на суспільство. Інакше кажучи, є закони, які, з одного боку, оберігають, з іншого — стримують, з третього — примушують. Проблеми виникають, коли шаріатські закони відсутні в житті суспільства. В такому випадку проблема набуває зовсім іншого масштабу. Подивимось хоча б на те, в якому положенні опинились мусульмани сьогодні. Куди ні глянь, у людини скрізь суцільні проблеми. Вони охопили усе її життя з усіх боків. І причина тому — одна: відсутність в житті законів Ісламу в тому змісті, що Іслам перестав служити основою законодавства і норм. Це та втрата, про яку сказав Посланець Аллаха ﷺ:

لَتُنْقَضَنَّ عُرَى الْإِسْلَامِ عُرْوَةً عُرْوَةً، فَكُلَّمَا انْتَقَضَتْ عُرْوَةٌ تَشَبَّثَ النَّاسُ بِالَّتِي تَلِيهَا، وَأَوَّلُهُنَّ نَقْضًا الْحُكْمُ وَآخِرُهُنَّ الصَّلَاةُ

«Основи Ісламу будуть зруйновані одна за другою. І кожного разу, як зруйнується одна із основ, люди візьмуться за наступну. І першою із них зруйнується правління, а останньою — молитва» (Ахмад).

Насправді, у першу чергу було зруйновано правління по Ісламу, тобто був зруйнований Халіфат. Правління ж є гарантом шаріатських законів, які упорядковують життя суспільства в усіх сферах, в тому числі — в економіці, соціальній системі, освіті, систем покарань, взаємовідносин і поведінки. Правитель же є гарантом застосування Ісламу. Коли руйнується влада і правління, тоді не залишається тієї сторони, яка гарантувала б застосування шаріатських законів. Саме це і спостерігається сьогодні. З руйнуванням ісламської системи зникло і застосування шаріатських законів. Шаріат був замінений іншими законами. І усе це мало свої відчутні наслідки в житті суспільства так, що життя людей стало повним руйнувань і позбавлень.

Зі зруйнуванням першої основи, як про це було сказано в хадісі, мусульмани втратили єдність, розділившись на десятки державних утворень. Як наслідок, була втрачена сила і величезні багатства із надр ісламських земель. Навіть коли ворог окупував чи скоював напад на одну країну, зрадництво досягало такого ступеня, що жодна інша мусульманська, незважаючи на наявність сильної армії, не надавала допомогу. Навіть коли посуха і голод спіткали одну мусульманську країну, сусідні мусульманські країни, незважаючи на рясність води і їжі у себе, не квапились допомагати братам в біді. Одна країна страждає через відсутність енергетичних ресурсів і навіть відсутності електроенергії, інша сусідня країна рясніє цими ресурсами. Одна країна вимушена брати в кредит у міжнародних фінансових інститутів, відкриваючи двері своєї економіки для західного колонізатора, у той час як сусідня країна вкладає свої надлишкові гроші у західні банки. Згуртованість була зруйнована, коди мусульманські країни відгородились одна від одної колючим дротом і намалювали кордони, які розрізали на частини одне тіло.

Якщо такі наслідки мали місце зі зникненням ісламського правління, то відсутність інших систем Ісламу теж спричинило вплив на Умму. Усі вони були замінені тим, що прийшло із світського Заходу. Усе ж таки люди так і не змогли нічого хорошого побачити від запровадження цих нових систем, а тільки бідність, позбавлення і страждання.

Наприклад,на тлі поширення злочинності, особливо вбивств, люди відчувають нужду в відновленні закону про кісас (воздаяння рівним) після того, як в суспільстві усвідомили наслідки відсутності цієї норми. Цей принцип згадується при виді кожного злочину, оскільки людина не знаходить стримуючого чинника в сучасних системах покарань при тому, що проблема злочинності з кожним днем підсилюється. Нинішні закони і покарання ніяк не стримують злочинців. Коли з’явились закони, які регулюють взаємовідносини, пов’язані з грошовими відсотками, які в Ісламі повністю заборонені, і коли в цій сфері з’явились цілі інститути, тоді життя і майно людей опинились заручниками банків. Ці банки топлять людей в боргах і кредитах. І тоді мусульмани відчувають відчують наслідки відсутності шаріатських законів, пов’язаних з державною казною (Байт уль-Маль), які регулювали б прибутки і витрати держави. Наприклад, відсутній принцип хараджа, який оживив би сільське господарство і виробництво. Відсутнє громадське майно, куди б входили величезні багатства і ресурси, і усі прибутки від цих ресурсів повертались би до населенню і витрачались би на рішення його проблем. Але сьогодні режими, які правлять в мусульманських країнах, перейняли західну модель влади і західні податкові системи, які віднімають у людей можливості, старання і сили. Більшу частину цін на товари, які продаються і купуються на ринках, складають податки. І це стало однією із причини росту цін, а услід за цим — і бідності. Іслам заборонив такий принцип податкообкладання, описавши це як нерівномірне поїдання майна людей. До того ж, через західну модель влада почала ігнорувати сільськогосподарські угіддя і сільськогосподарське виробництво, поки мусульманські країни не почали залежати від інших навіть у питанні хліба. Ці правлячі режими витратили громадські ресурси мусульман і зробили їх власністю приватних осіб із Заходу.

Те ж саме можна сказати і про політику освіти, оскільки учбові програми більше не містять нічого про ісламську акиду, а замість цього наших дітей вчать розпусті, створюючи найгірше оточення, в якому знищується творчість і мораль, а в обмін на це процвітає злочинність. Усе це видно неозброєним оком.

Будь-які спроби вирішити ці проблеми, не пов’язуючи наслідки з головною причиною, а саме — відсутністю ісламських законів в житті, приречені на поразку. А пережовування світських рішень і ідей, які лежать в основі цієї хвороби, означає ніщо інше, як іще більше підсилення накопичених проблем. Проблеми можна вирішити, лише зв’язавши їх з реальними причинами, тобто відсутністю ісламських законів і ісламських систем правління. Почати треба з просвіти мусульман про наслідки відсутності Шаріату. Умма сама повинна почати вимагати вирішувати свої проблеми на основі ісламських законів і сама повинна відкинути решту усіх інших рішень. Саме це покладає на неї ісламська віра.

 

Газета «Ар-Рая»
Юсуф Абу Зарр
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Палестині
11 Сафара 1444 р.х.
07.09.2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая