Капіталістичні військові союзи і партнерства слабше, аніж житло павука

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Реальність відносин між країнами, способи політичних кроків, договори, партнерство, військова і політична співпраця і союзи, які витікають із цього чи пов’язані з цим — усе це засновано на ідеології, яку несуть взаємодіючі держави.

Ідея і ідеологія визначають характер відносин між країнами. В Ісламській Державі шаріатські закони визначають характер відносин і договорів, мистецтво політики і інші способи взаємодії з державами. Ісламська Держава, наприклад, не укладає військових союзів з невірною державою для боротьби з іншою невірною державою, тому що це заборонено Шаріатом, навіть якщо такий маневр приніс би мусульманам перемогу. Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَا تَسْتَضِيئُوا بِنَارِ الْمُشْرِكِينَ

«Не освітлюйтесь вогнем многобожників» (Насаі). Слово «вогонь» в даному хадісі означає «сила» і «участь у війні».

С капіталістичними країнами справа обстоїть зовсім інакше. Вони засновані на відокремленні релігії від життя, на свободі думки і законів. Ці країни ведуть своє життя і свої відносини, виходячи із вигоди і користі, незважаючи на способи і засоби. Іноді заради вигоди і інтересів вони роблять те, на що здатні тільки монстри. Наприклад, Америка у Другій світовій війні ввела нафтове ембарго проти Японії, вимусивши її напасти на Перл-Харбор в 1941 році. Американська сторона заздалегідь вивела звідти свої авіаносці, спокусивши Японію нанести удар, в результаті якого загинули тисячі американських солдатів. Після цього нападу Рузвельт зміг отримати пряме схвалення Конгресу на вступ у війну, хоча раніше Конгрес забороняв це. Інші приклади звірств — це війни в Афганістані і Іраку, а також надумані для цього приводи, такі як вибух веж-близнюків.

Інтерес капіталістичних країн, на якому ґрунтуються дипломатичні дії, завжди підлягає порівнянню, тому що він непостійний і не заснований на твердих ідеях. Країна, яка укладає договір чи союз з такою країною, як Америка, може в будь-яку мить повернутись проти неї, якщо побачить великий інтерес в союзі з іншою країною.

Наприклад, серед крупних країн мали місце угоди і союзи,подальша доля яких обернулась катастрофічною поразкою. Партнери постали один проти одного в результаті перегляду і порівняння інтересів. Після Другої світової війни західні країни вступили в Північноатлантичний Альянс з Америкою у противагу Варшавському договору і Радянському Союзу. Проте ця дипломатія була пронизана обманом і двозначністю з боку Америки, яка експлуатувала країни Європи економічно і політично, адже Америка досягла домовленостей з Радянським Союзом, слідуючи політиці примирення. В 1961 році ці домовленості були закріплені підписами Хрущова і Кеннеді. Завдяки цій політиці Америка змогла розділити зони своєї гегемонії у світі і розширити свій вплив за рахунок європейських країн на Близький Схід, Африку, Південно-Східну Азію, Азію і навіть всередині самої Європи. Альянс виявився обманом американців з метою поставити Європу в залежність і експлуатувати її економічно, а також розширити сфери свого впливу у світі за рахунок країн, які приєднались до цьому альянсу.

На початку XXI сторіччя Америка сформувала альянс проти Іраку. Вона змогла зібрати низку країн, слідуючи політиці обману і брехні. Цей військовий альянс тривав багато років і дозволяв проводити інспекції, створювати демілітаризовані зони, безпілотні зони і т.д. Проте альянс почав потрохи розпадатись в результаті викриття обману і брехні, але Америка розв’язала нову війну під новим приводом, назвавши її «війною з тероризмом». Це об’єднання не було схоже на старе, оскільки країни-союзники вели дипломатію вже під мікроскопом, слідуючи політиці компромісу інтересів.

Другий приклад — економічна блокада і санкції проти Ірану. Америка вигадала нову брехню, говорячи про загрози нафтовим свердловинам, двом найбільш вшанованим мечетям землі, а також безпеці єврейського утворення. Так вона змогла наносити удари по одним країнам і шантажувати інші. Вона зробила Іран джерелом загрози для країн Перської затоки. Цей союз тривав роками, перемежаючись багатьма брехливими діями. Іноді Америка підсилює санкції, а іноді послаблює їх, щоб заманити Європу у пастку комерційних контрактів з Іраном. Потім Америка знов підсилює санкції, а європейські країни, які уклали з Іраном контракти, втрачають мільярди доларів і залишаються під американською гегемонією. Сьогодні Америка проводить нову політику у відношенні Ірану. Вона прокладає шлях до послабленню санкцій за допомогою політичного врегулювання, маючого на меті запровадити Іран в політичну систему регіону і налагодити відносини між ним і країнами регіону, включаючи єврейське утворення. Це стало б прелюдією до остаточного скасування санкцій. Так вона хоче обслужити свої інтереси в українській війні, створити близькосхідний альянс, який служить політиці Америки в регіоні у військовому відношенні, аналогічний НАТО, AUKUS і QUAD, а також встановити для країн Близького Сходу довгострокову проамериканську політику.

Після цього огляду реальності західної політики і дипломатії, заснованої на прагматичному мисленні, особливо американської політики, ми підходимо до останньому пункту: скільки зможе існувати новий альянс проти Росії? Чи досягне Захід своїх інтересів, слідуючи за Америкою?

Щоб відповісти на це питання, варто зазначити, що американська дипломатія в союзах проти Росії має декілька цілей:

Перша — показати приклад будь-якій країні, які міркує про відхід від політики.

Друга — послати потужний сигнал Китаю, що у випадку будь-якого агресивно кроку до нього будуть ставитись як до Росії.

Третя — залишити європейські країни в руслі американської політики, особливо Францію, Німеччину і Британію, утримуючи їх під своєю гегемонією в рамках триваючої політики економічного, політичного і військового шантажу.

Четверта — зберегти глобальну гегемонію і попередити будь-які плани, що скеровані на те, щоб зламати цю гегемонію.

Але можливі деякі ситуації, при яких може зламатись політика Америки у відношенні її союзників. Так деякі країни можуть вийти із цього союзу, наприклад, якщо затягнеться війна з Росією або якщо вони понесуть великі збитки. Росія може здійснити деякі дипломатичні кроки по зближенню інтересів з союзниками Америки. Наприклад, вона може запропонувати зниження ціна на нафту і газ у противагу вимаганням і непомірним цінам Америки. Росія також може вдатись до економічних погроз або спокусам, тим більше, що у неї є великий економічний потенціал в області енергетики, продовольстві і комерційних послуг.

На завершення скажемо, що сьогодні політика країн заснована на користі і визначається інтересами, навіть якщо доведеться діяти проти своїх союзників і власного населення. Єдина система, яка здатна керувати справами світу справедливо і неупереджено і поширювати безпеку і гідне ставлення по усій землі, виходить із божественного одкровення, тобто зі релігії Іслам. Описані нами проблеми сучасних держав повинні відкрити очі усьому людству, щоб люди захотіли покласти цьому край. Єдиний порятунок для людства — це слідування Божественному Одкровенню. В той же час Ісламська Умма повинна зрозуміти цінність своєї релігії, особливо в ці часи, коли політика побудована на обмані. Вона повинна відновитись і покінчити зі злом капіталізму, встановивши свою систему на основі ісламської ідеї у затишку держави, яка застосовує релігію Аллаха і несе послання добра усьому світу, щоб врятувати заблудші і пригноблені народи.

 

Газета «Ар-Рая»
Хамад Табіб, Бейт аль-Макдіс
18 Сафара 1444 р.х.
14.09.2022 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая