Рішення Трампа призупинити надання американської допомоги БАПОРу (Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт) — ніщо інше, як частина плану по ліквідації питання Палестини.
Сама американська допомогу складала 1/3 від усього бюджету агентства. Причина припинення допомоги полягає в тому, що агентство уособлює реальне право на повернення біженців, які залишили свої міста і поселення. Поява біженців серед мусульман — це усього лише одна із багатьох проблем, виникаючих на землях Палестини з появою сіоністського утворення . По ствердженню Америки, число біженців, які залишились в живих після початку еміграції в 1948 р., сьогодні складає 400 тисяч людей, проте в реальності цифри сильно занижені, справжні цифри перевищують 5 млн. людей, включаючи дітей і онуків.
Після рішення Трампа вважати Єрусалим столицею «Ізраїля» відбулось скорочення американської допомоги БАПОРу. Потім відбулась заява про скорочення допомоги палестинцям і низці асоціацій на Західному березі і в секторі Газа на 200 млн. доларів, а також його останнє рішення про повне припинення американської допомоги БАПОРу. Недалеко пішли і прийняті «Ізраїлем» значущі рішення, які не могли бути прийнятими без благословення Америки.
Як,наприклад, рішення про конфіскацію земель в районі Хан аль-Ахмар, розташованого до сходу від Єрусалиму. Це є важливим підтвердженням того, що «Ізраїль» намагається розділити Західний берег на частини, щоб потім розглядати його як район з окремими автономними кантонами, статус яких навіть віддалено не буде нагадувати державне утворення. Також прийняття закону про визнання «Ізраїля» «національною державою єврейського народу», який є початком для витіснення палестинців з так званої «зеленої лінії» (територія вогню між «Ізраїлем» і арабськими арміями в 1949 році).
Спочатку прем’єр-міністр «Ізраїля» побоювався, що скорочення допомоги США БАПОРу спинить згубний вплив на ситуацію в Палестині у цілому, і в Секторі Газа — зокрема, що може потягнути спалах людських страждань. Проте потім дивним чином він погоджується з подібним кроком Америки, незважаючи на те, що керівники служби безпеки «Шабак» радили йому не погоджуватись на це. У той же час і лідер опозиції Ціпі Лівні розкритикувала його рішення: за її словами, це дозволить зміцнитись руху «ХАМАС» в секторі Газа через отримання засобів від організацій ООН.
Згідно деяким повідомленням, Трамп наказав державам Перської затоки не підтримувати БАПОР до кінця цього року.
Були заяви низки арабських країн, лояльних до Америки,про те, що вони не приймають «угоду сторіччя». Так, наприклад, КСА заявила про це; причина тому — страх короля перед наслідками від угоди і авантюр свого сина Мухаммада. Також Єгипет заявив про свою нібито неучасть в цій угоді, хоча тим першим, з уст кого вилетів цей термін, був єгипетський президент Абдуль-Фаттах ас-Сісі. Плюс з боку Єгипту трапилась поразка в укладанні угоди між «ХАМАС» і «Ізраїлем», що є прелюдією «угоди сторіччя» . Йорданія і Катар теж заявили про неприйнятність цієї угоди. І що найважливіше, так це неодноразові заяви про перенесення розкриття деталей «угоди сторіччя». Далі була заява Трампа про те, що встановлення миру стало більш складним,аніж очікувалось. Особливо це ускладнилось після поразки з боку Єгипту:
— в укладанні домовленості між «ХАМАС» і «Ізраїлем»,
— в примушенні палестинської влади визнати законною дану домовленість,
— в створенні відправного пункту через підсилення сектору Газа, щоб він в майбутньому виступав у якості опори для створення такої держави, де до влади прийдуть тирани і де вони встановлять свою гегемонію.
Незважаючи на усе це, видно, що Америка хоче нав’язати «угоду сторіччя» на місцях, щоб вона стала реальністю, а потім це дозволить її адаптувати і прийняти у подальшому. Це — як черговий спосіб у здійсненні угоди, адже практика репресій з метою продавити «угоду сторіччя» зазнала невдачі, бо населення відкинуло її, і навіть найвагоміші агенти не змогли допомогти Америці в цьому. Більше того, Європа так само противиться цій угоді, вимагаючи втілення проекту «дві держави для двох народів». Європа, як їй притаманно, одразу дала відповідь на рішення Трампа відносно БОПАРа. Так, Німеччина заявила, що збільшить свою підтримку агентству; так само і Англія підкреслила важливість існування БАПОРа і необхідність підтримувати це агентство.
Йорданія, яка перебуває під впливом Англії, заявила про свою готовність взяти на себе здійснення міжнародних зусиль в цьому напрямку.
Позиція Європи витікає із її відмови від американських проектів, які скеровані на змінення європейської лояльності на користь Америки, а також витікає із заборони Америці в одиночку приймати ті чи інші рішення.
Криза палестинських біженців є однією із десятка криз, створених «Ізраїлем», за яким стоїть Америка і Європа. Ця криза розкриває неспроможність будь-якого політичного рішення Америки і країн Заходу.
Хочеться спитати: яка із міжнародних проблем була вирішена після втручання туди Америки, будь то в Сирію, Туреччину, Ірак чи іншу країну світу?
Америка і решта країн Заходу не прагнуть до рішення міжнародних криз, тому що ці кризи використовуються ними для вдоволення своїх інтересів і тільки.
Виникає низка питань: де Ісламська Умма, коли Америка і Європа зі своїми агентами коять подібне? Хіба Палестина не відноситься до земель Ісламу? Хіба досить лише публічно обговорити і висловити незгоду, як це зробили деякі арабські режими і ЛАД?
Правда полягає в тому, що Умма далека від реальності конфлікту, і якщо б це було інакше, то правителі не підкорялись би Америці і протидіяли б зарозумілості безрозсудного Трампа, і тоді б і Америка не наважилась ставитись до нас з таким презирством.
Правителі мусульманських країн змогли подавити Умму, її рухи, її повстання, підтвердження тому — їх перебування при владі до сьогоднішнього дня, їх слідування за Америкою і Європою. Адже саме Америка і Європа підтримують їх, і це вже ні для кого не секрет. Ці зрадники оберігають їх проекти і плани замість того,щоб бути лідерами Умми, або хоча б лідерами своїх народів. Результат видно, але більша частина Умми та її сини із числа військових продовжують бездіяти і по сей день.
Зовсім не зрозуміло, чого чекають армії мусульман, коли їх ватажки продовжують зраджувати людей і беруть участь у вбивстві синів Умми, у той час як повинні вести діяльність по відмові від участі в подібних речах, як і вести діяльність:
— по усуненню брехні в цих режимах,
— по об’єднанню Умми під затишком держави Халіфат,
— по викоріненню «Ізраїля» з земель Благословенної Палестини,
— по рішенню усіх криз, виниклих через появу проклятого «Ізраїля».
Якщо Америці вдасться позбутись від проблеми Палестини, то вона подасть цю проблему як питання національного характеру, тобто як проблему самих палестинців. Адже Америка і «Ізраїль» хочуть позбавити цю проблему ісламського окрасу. А, як ми знаємо, рішення цієї проблеми полягає в мобілізації армій мусульман, які викорінять «Ізраїль» з земель Палестини.
Газета «Ар-Рая»
Хасан аль-Мадхун
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Палестині
2 Мухаррама 1440 р.х.
12.09.2018 р.
