Людство волає від болі і кличе на допомогу із глибин пітьми, куди його завів капіталізм. Не залишилось на землі справедливості…
Війська Ібліса із числа людей і джинів роблять усе можливе, щоб зруйнувати суспільства і родини.
Після Мухаммада ﷺ більше не буде пророків і Посланців, і тому його спадкоємцями і носіями божественного послання вважаємось ми. Він ﷺ залишив нам ясний шлях, слідуючи якому, ми позбавимо Умму від лих.
В цій статті ми спробуємо порівняти стан світу до місії Пророка Мухаммада ﷺ і стан світу сьогодні.
Перш за усе необхідно звернути увагу на те, що в книгах по сирі (життєпис Посланця Аллаха ﷺ) говориться про стан світу до пророцької місії, щоб показати, що заклик Пророка ﷺ був не священицьким закликом, а швидше, практичним і політичним, несучим в собі систему управління справами людей.
В книгах по сірі згадується держава римлян та їх система правління. В них пишеться, що в Римській Імперії була монархія, де уся влада належала імператору, а християнська релігія не грала ніякої ролі в правлінні. Як говорили самі римляни: «Кесарю кесарево, а Богу богово». Проте пануюча ідея, підтримувана Церквою, полягала у тому, що Сам Бог наділив імператора владою, тому люди повинні шанувати його і підкорятись, а коли він предстає перед ними, то зустрічати його поклоном.
Що стосується економіки, Візантійська держава страждала від торгового і сільськогосподарського краху через високі податки, лихварства і монополії. Як писав історик Батлер: «Римський уряд Єгипту мав тільки одну мету — вимагати гроші у населення і передавати їх правителям».
З ідейної і релігійної сторони через деякий час після християнізації Римської Імперії Константином римляни знов повернулись в язичництво і почали поклонятись святим і іконам, і між ними трапились великі протиріччя. Іраклій намагався вирішити цю суперечку, але не зміг.
Говорячи про соціально-моральний аспект, варто зазначити моральний розклад і виродження, яке поширилось серед правлячої еліти і простого народу в Візантійській Імперії. Імператор, воєначальники і священнослужителі жили на верхівці соціальної драбин, а тисячі рабів горбатились на величезних плантаціях, страждаючи від недоїдання і низького рівня життя.
Що ж стосується Персії, то вона жила не краще, аніж її сусід і давній ворог. Система правління в Персії наділяла царя необмеженою владою, а божественні релігії і зовсім не визнавались, тому перси не вірили у жодну небесну книгу. Соціальне життя в імперії теж було низьке. Серед людей була поширена практика кровозмішення, а жінка для них була подібна рабині, яку чоловік може віддати іншому без її згоди. Також було поширено розпуста і моральний розклад, особливо коли став популярним маздакізм (рух, який отримав назву на честь Маздака, що жив на стику п’ятого і шостого сторіч).
Що ж стосується арабів до місії Пророка Мухаммада ﷺ, то вони не були володарями благочинних нравів, їм не вистачало Ісламу. Хоча серед арабів тоді і була поширена мужність і хоробрість, що дало їм хорошу репутацію, проте у них були і ганебні нрави і практики, як лихварство, обман, неповага до жінки, небажання дівчинки першою дитиною, віра в чаклунство і ворожбу, алкоголь, і перш за усе — язичництво.
Що стосується країн Східної Азії, то вони були занурені у безглузду філософію і помилкову логіку.
Таким чином, світ потребував того, що врятує його від невігластва.
Тоді і був посланий Мухаммад ﷺ з пророцькою місією як милість, благословення і світло, що осяяло увесь світ. Посланець Аллаха ﷺ встановив державу і почав заклик до Ісламу. Він ﷺ заповідав мусульманам берегти державу і продовжувати заклик. Мусульмани ж були вірні заповіту, незважаючи на потрясіння, пережиті ними в своїй історії. Проте прийшов час, коли невірним вдалось зруйнувати державу Ісламу і коли почали намагатись спотворити зміст заклику і ісламських вчень. І якщо б Аллах не зберіг цю релігію, вона залишилась би на сторінках історії через багато війн, в яких мусульмани стикнулись зі своїми ворогами.
Але сьогодні, в двадцять першому сторіччі, чи потребує світ порятунку?!
Якщо вивчити політичну реальність так, як вивчається сіра Посланця Аллаха ﷺ, то виявляється глибоке невігластво. Сьогодні став дозволеним гомосексуалізм, а права таких людей навіть захищаються і пропагуються. Поряд з цим поширюється блуд, алкоголь і наркотики, усі види забороненого заробітку, легалізується лесбіянство і содомія в рамках того, що називається «свободою особистості».
Капіталізм дозволив несправедливо пожирати гроші людей за допомогою лихварства, монополії і комерції в товарах першої необхідності. Усе це занурило їх у борги і фінансову інфляцію, тим самим роблячи бідних бідніше, а багатих багатше.
Секуляризм — або світськість — породив класовість і расизм, що охопив політику і засоби масової інформації від Америки до найменших міст і сіл усього світу. В кожному куточку землі поширено сектантство і расизм за допомогою зрадницьких правителів.
Демократія дала парламенту повноваження розробляти законодавство, що з самого початку є правом лише Творця. Якщо Персія і Візантія освячують особистість царя, то демократія робить більше «богів» і відносить поняття справедливості і несправедливості до думці більшості.
Нинішній устрій світу показав свою нездатність попіклуватись про інтереси людей перед лицем коронавірусу, банкрутства, високих цін, низької народжуваності, високих показників старіння, нестачі робочої сили і високого безробіття.
Усі вищесказане підтверджується статистикою, яка знаходиться у вільному доступі в Інтернеті. Побачивши її, можна переконатись в масштабах лиха і гострій необхідності врятувати людство від цього занепаду.
Дорогі мусульмани! Ви є послідовниками Пророка Мухаммада ﷺ і носіями його заклику. Сьогодні місія порятунку людства лежить на ваших плечах. Аллах неодмінно запитає вас за це.
Ріб'їй ібн Амір сказав: «Аллах послав нас, щоб звільнити кого Він побажає із рабства іншим людям і привести їх до рабству перед одним Аллахом».
Посланець Аллаха ﷺ обрадував мусульман відновленням Праведного Халіфату за методом пророцтва, який наповнить світ справедливістю, добром і багатством після темних ночей тиранії. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ
«Потім буде Халіфат за методом пророцтва» (Ахмад).
Також повідомляється, що він сказав:
يَكُونُ فِي آخِرِ أُمَّتِي خَلِيفَةٌ يَحْثِي الْمَالَ حَثْياً لَا يَعُدُّهُ عَدَداً
«В кінці строку, відпущеного моїй Уммі, з’явиться халіф, який буде роздавати гроші, набираючи їх жменями і не рахуючи їх» (Муслім).
Ахмад Хадж Мухаммад
9 Джумада ас-сані 1443 р.х.
12.01.2022 р.
