З розвитком технологій і електронних засобів зв’язку серед людей швидко поширюється усвідомлення того, що відбувається. Вони зрозуміли реальність капіталістичної системи і брудну роль урядів, яка полягає у грабуванні багатств народів на користь капіталістів і впливових людей.
Мир скотився у таку безодню, що словом «бідність» тепер неможливо описати стан людей, і тому часто став використовуватись більш точний опис — крайня бідність, тобто стан людини, який характеризується тяжкою нестачею її основних потреб.
В 1995 році ООН, виходячи із стандарту Всесвітнього банку, визначила, що жебраки — це ті, хто живе менше аніж на долар в день», але Всесвітній банк підняв стелю до 1,25 долара в день, враховуючи ріст цін у багатьох країнах, які розвиваються. Також з'явився термін «багатовимірна бідність», яка означає нестачу однієї із потреб людини (наприклад, неможливість отримати чисту воду чи освіту) при забезпеченні решти інших її потреб. Таке спостерігається, наприклад, в Лівані, де на довгий час відключається електрика, а також є нестача ліків, на що вказують багато повідомлень, які описують ситуацію у країні.
Що стосується того, як капіталізм породжує бідність, то це так тому, що методом поширення капіталістичної ідеології є колоніалізм. Великі держави окупують країни, поневолюють народи,грабують їх багатства і блага, залишаючи людям тільки позбавлення. Наведемо декілька прикладів: колишній президент Франції Жак Ширак сказав: «Без Африки Франція перетворилась б у країну третього світу». Колишній президент США Трамп, говорячи про правителів країн Перської затоки, постійно повторював: «Вони повинні платити і платити». Джо Байден відправив делегацію в Саудівську Аравію, щоб забезпечити надходження нафти в Америку по тим же цінам, які були до початку вторгнення Росії в Україну.
Нігер є найбільш бідною і несталою країною у світі, а його населення живе у повній темряві, в той час як Франція за рахунок цієї країни забезпечує 35% своїх потреб в ядерній енергії і виробляє 75% своєї електроенергії.
Тепер відносно того, що капіталізм вбиває бідних. Цей факт закладений в основу капіталістичної ідеології, яка помилково визначає економічну проблему як постійний дефіцит товарів і послуг, забезпечуючих численні людські потреби, що було виражено в 1798 році мальтузіанською теорією народонаселення, яка гласить: «Населення збільшується в геометричній прогресії, а товари і послуги збільшуються в числовій послідовності, що викликає необхідність роботи по скороченню населення землі за рахунок війн і поширення епідемій і хвороб». Подібну точку зору виразив американський філософ Гарретт Хардін в теорії «Етика рятівної шлюпки», яка гласить, що право на життя повинно бути надане тим, у кого більше шансів вижити, тобто «розвиненому світу», а іншим, тобто «бідному третьому світу», треба дозволити утонути. Тому капіталізм породжує зубожіння і вбиває бідних руками зрадницьких правителів і корумпованих чиновників. В своїй знаменитій книзі «Повелителі бідності» Грем Хенкок написав: «Мільярди, виділені багатими країнами на допомогу бідним, пішли на фінансування жахливих проектів, які з величезними затратами опустошили оточуюче середовище і зруйнували життя; підтримували і узаконювали жорстокі тиранії ; сприяли появі візантійської бюрократії, укомплектованої легіонами своєкорисливих лицемірів; і навіть створили цілий клас привілейованих і владних паразитів. Настав час повелителям бідності піти».
Із вищевикладеного ми робимо висновок, що саме капіталістичні країни та їх колоніальні заклади, а також фінансова і економічна політика породжують зубожіння і вбивають бідняків. При капіталізмі рівень бідності в 2020 році збільшився до 9,1% порівняно з 4,8% в 2019 році. Тобто число бідних перевищило 1,3 мільярди людей. Політика ізоляції на тлі пандемії коронавірусу призвела до тому, що список бідних у світ поповнили від 143 до 163 мільйонів людей згідно звітам ООН за жовтень 2021 року. У той же час інші звіти вказують, що приріст бідних складе 580 мільйонів людей.
Точне визначення бідності і, отож, усвідомлення економічної проблеми міститься в Ісламі. Бідність згідно Ісламу — це нездатність вдовольнити основні потреби людини, які полягають в їжі, одязі і житлі, а також в забезпеченні безпеки, здоров’я і освіти для суспільства, щоб кожна людина мала можливість користуватись цими послугами. Таким чином, економічна проблема полягає у розподілі багатств, а не в їх створенні і примноженні, щоб усім людям було гарантовано вдоволення основних потреб і була можливість вдовольнити другорядні потреби. В хадісі, який вивів Ахмад, а достовірність підтвердив Ахмад Шакір, від Усмана ібн Аффана (р.а.) повідомляється, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
كُلُّ شَيْءٍ سِوَى ظِلِّ بَيْتٍ، وَجِلْفِ الْخُبْزِ، وَثَوْبٍ يُوَارِي عَوْرَتَهُ، وَالْمَاءِ، فَمَا فَضَلَ عَنْ هَذَا فَلَيْسَ لابْنِ آدَمَ فِيهِ حَقٌّ
«Не має син Адама права на щось інше, окрім тіні дому, шматка хліба, одягу, щоб прикрити те, що не варто бачити іншим, і води».
Також повідомляється, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ أصْبَحَ مِنْكُمْ آمِناً في سربِهِ، مُعَافَىً في جَسَدِهِ، عِنْدَهُ قُوتُ يَوْمِهِ، فَكَأنَّمَا حِيزَتْ لَهُ الدُّنْيَا بِحَذَافِيرِهَ
«Можна сказати, що увесь світ достався тому із вас, хто зустрів ранок зі спокійним серцем, перебуваючи у доброму здравії і маючи досить їжі, щоб вистачило йому на день» (Тірмізі).
Проте капіталізм окрім того, що створює зубожіння і вбиває бідняків, також збільшує вартість життя, що призводить до збіднінню нових людей, у той час як ісламські норми перешкоджають росту цін. Яким же чином капіталістична політика вбиває бідних?
По-перше, через приватизацію. Це передача усіх багатств країни в приватну власність, тобто надання капіталістам можливості оволодіти усіма багатствами нації. Така політика призводить до тому, що багатьом людям перекривається доступ до багатств, тому що вони неконкурентоспроможні. Таким чином, капіталісти захоплюють багатства, а потім працюють над збільшенням прибутку за рахунок підвищення цін. Іслам же розділив багатства на три категорії: державна власність, громадська власність і приватна власність. При цьому усі люди можуть володіти багатствами і користуватись ними, не завдаючи шкоди інтересам суспільства.
По-друге, через економічну глобалізацію, тобто вільний рух капіталу, товарів і послуг без накладання на них обмежень. Це означає переміщення економічних велетнів через континенти і океани туди, де є дешева сировина, щоб створити там свої заводи і експлуатувати дешеву робочу силу, а потім експортувати продукт на великі ринки без яких-небудь обмежень. У той же час Іслам накладає обмеження на торгівлю між країнами і ввезення капіталу таким чином, щоб баланс був на користь власних громадян.
По-третє, через фінансових китів, які прагнуть взяти під контроль, монополізувати і концентрувати промисловість в своїх руках шляхом об’єднання компаній і поглинення дрібних великими. Так вони стають надвеликими трестами, контролюючими товари і ціни. Іслам же забороняє монополізацію.
По-четверте, через митницю, податки і акцизи, які є головним принципом імпорту у країнах, заснованих на капіталістичній ідеології, тому що вони складають біля 90% прибутків. Це, безумовно, призводить до росту цін на товари і послуги. У той же час в Ісламі діє принцип, описаний в хадісі:
لَا يَدْخُلُ الْجَنَّةَ صَاحِبُ مَكْسٍ
«Не увійде в Рай митар» (Абу Дауд).
По-п’яте, через відсоткові кредити, які держава бере у деяких закладів, будучи не в змозі виплатити їх, оскільки техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) часто є сфабрикованим, а кредитування — економічно недоцільним. Інакше кажучи, держава не в змозі виплатити кредити, тому іде на угоди, які супроводжуються смертельними рецептами, як це має місце в Судані та інших країнах.
По-шосте, через фидуціарні гроші (гроші, не забезпечені золотом і сріблом), а також шляхом їх прив’язки до долару. Це один із найбільш ефективних інструментів приниження і збідніння народів. Держава продовжує друкувати папірці для виплати зарплат і погашення інших грошових зобов’язань, а місцева валюта втрачає свою цінність і купівельну спроможність. Тобто зусилля і заощадження людей виявляються марними. У той же час в Ісламі золото і срібло є основою готівкових грошей, що захищає права людей.
Другий Праведний Халіфат за методом пророцтва, який незабаром повернеться, з волі Аллаха, усуне бідність та її причини, захистить людей від жадібної капіталістичної системи, забезпечить вдоволення основних потреб усіх людей і дозволить їм набувати багатство безпосередньо із своїх джерел — торгівлі, сільського господарства, промисловості, тваринництва, риболовства і так далі. А хто не може займатись цими справами по якійсь поважній причині, того Халіфат забезпечить із прибутків державної казни (Байт уль-Маль) згідно шаріатським законам. Таким чином, Халіфат стане державою без жебраків. У минулому Халіфат вже показав подібний приклад, як про це свідчили сходознавці, які, описуючи життя мусульман, говорили, що гроші для милостині клали просто біля дверей мечетей, але не знаходилось бідняків, яким вони знадобились би. В державі Халіфат забезпечені і щасливі були як мусульмани, так і немусульмани.
Газета «Ар-Рая»
Насір Ріда
Голова центрального відділу зв’язків Хізб ут-Тахрір в Судані
13 Шабана 1443 р.х.
16.03.2022 р.
