Екс-президент США Дональд Трамп розкрив характер щоденних відносин між іранськими лідерами і американськими військовими в Іраку, пояснивши ступінь узгодження між сторонами і масштаб співпраці. Він зазначив, що іранський режим повністю підкорявся американській військовій окупації в Іраку. Це підтверджує, що Іран повністю підкорений своєму американському хазяїну в дипломатичних і військових відносинах.
За повідомленнями ЗМІ, після вбивства командуючого спецпідрозділом «Аль-Кудс» Касема Сулеймані відбулось наступне: іранський режим попросив у президента Трампа дозволу відреагувати на вбивство, щоб «врятувати своє обличчя», побоюючись більш жорсткої відповіді з боку США. «BBC» процитувала слова Трампа: «Ми вивели із строю декілька радарів, а потім вбили Сулеймані. Їм довелось реагувати, щоб зберегти обличчя, і це нормально. Потім нам повідомили, що по американській баз в Іраку (Айн аль-Асад) буде випущено 18 ракет, але вони не будуть націлені на неї напряму, а будуть націлені тільки на околиці бази».
Трамп підтвердив, що жоден американський солдат не постраждав під час іранського удару, він пояснив, що уперше згадав цю таємну інформацію, щоб «довести повагу до Америки» під час свого правління, у той час як при Байдені Іран не поважає Сполучені Штати.
Розкриваючи цю «таємну інформацію», Трамп не прагнув викрити Іран, оскільки його головна турбота — заробити передвиборні очки для себе і своєї партії, навіть за рахунок розкриття залежності Ірану від Америки.
Інтерв’ю Трампа, де він розповів, як Іран запросив дозвіл на символічний удар по околицям бази Айн-аль-Асад для збереження обличчя, насправді є політичним скандалом для Ірану і його положення у вісі опору. Це вказує на глибокі відносини між США та Іраном,як і вказує, що ворожість між ними існує тільки на папері в ЗМІ.
Підлий іранський режим своєю політикою у черговий раз підтверджує, що розмови про те, що Іран очолює вісь опору, є нічим іншим як спробою приховати той факт, що насправді Іран наносить удар в спину опору. Доказом цього є те, що ця жорстока війна, яку ведуть сили єврейського утворення проти народу Гази, представляє собою чудову можливість для Ірану. Це можливість втрутитись у якості лідера вісі опору, щоб допомогти нечисленним угрупуванням, які перебувають у скрутному стані, забезпечивши їм стійкість і опір перед жорстоким сіоністським утворенням, яке націлено на знищення цілого народу.
Іран пообіцяв втрутитись у конфлікт і підтримати опір, якщо єврейське утворення почне наземну операцію. Тепер, коли почалась наземна операція і єврейська армія вторглась в сектор Газу, Іран як і раніше продовжує свою гру, погрожуючи словесно в ЗМІ, але по факту він не здійснив нічого для підтримки Гази.
Таким чином, ми бачимо, що так звана «вісь опору», очолювана Іраном, довела свою брехливість, і прийшов час її падіння. Падіння керівництва будь-якої групи тягне за собою падіння самої групи. Сьогодні ця «вісь опору» припинила своє існування, а після війни в Газі про неї вже не згадають.
Для Ірану опір зажди був політичною грою, і не більше. Іран використовує опір тільки у якості служіння американським інтересам, а саме — для контролю угрупувань, змінення їх курсу, ослаблення їх сил, розкриття їх слабкостей, а також використання їх в сторонніх конфліктах для виснаження і відволікання.
Усім вже ясно, що суть іранської гри виражена в полум’яних заявах, які призначені для того, що сформувати яскравий образ Ірану, який суперечить його похмурій реальності. Наприклад, президент Ірану Ібрахім Раісі на арабсько-ісламському саміті в Ер-Ріяді сказав: «Нам непотрібні слова, ми хочемо дій». В глибині душі він чудово розуміє, що із цього саміту, в якому він візьме участь, нічого, окрім розмов, не вийде.
Коли представник Ірану в ООН був запитаний про події 7 жовтня, після того, як він відмовився від яких-небудь зв’язків Ірану з цими подіями, він відповів, що якщо б Іран був на місці «ХАМАС», то він не зробив би того, що зробив «ХАМАС» в цей день.
Такою є реальність Ірану. Це суміш брехні, шахрайства і обману. Іран говорить перед Заходом на одній мові, а перед ісламськими народами — на зовсім іншій.
Правда полягає в тому, що скандал, розв’язаний екс-президентом США Трампом у відношенні Ірану, підтверджує характер іранського керівництва, яке завжди було прибічником Америки. Очевидно, що Іран своїм служінням Америці нічим не відрізняється від інших арабських країн, хіба що зовнішнім виглядом. Якщо арабські країни явно і таємно підкоряються вказівкам Америки і Заходу, то Іран підкоряється таємно, ось і уся різниця …
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Хатавані
1 Джумада аль-уля 1445 р.х.
15 листопада 2023 р.
