Громадська думка — це позиція великої групи людей по якому-небудь питанню, відстоювати яку ця група вважає важливим. Громадська думка вважається одним із найбільш помітних чинників, який неможливо ігнорувати і який впливає на процес прийняття рішень.
Як правило, держави не ризикують іти проти громадської думки, а навпаки, прагнуть до того, щоб їх рішення знаходились в потоці, узгоджувались з думкою більшості, не суперечили їй. Коли уряд хоче прийняти політичне рішення, яке суперечить громадській думці, то він вдається до обходу громадської думки, введенню суспільства в оману або пошуку виправдань для прийняття такого рішення.
Іти проти громадської думки — це ризикована авантюра для політичного режиму, яка може призвести до серйозному розколу між владою і народом. Тому усі режими враховують громадську думку і стараються не суперечити їй, інакше влада вбиває клин у відносини між собою і народом і провокує непокору проти своїх рішень або проти тих, хто їх прийняв.
В Корані і Сунні підкреслюється важливість громадської думки і пояснюється її вплив і небезпечність. Наприклад, в Корані Аллах говорить про фараона, невір’я якого досягло найвищого рівня коли він почав стверджувати , що є Богом. Коли він хотів прийняти політичне рішення вбити Мусу (а.с.), то розумів серйозність питання і усвідомлював його наслідки. Він дізнався про думки людей, спробував знайти рішення, яке відповідало їх думкам, і подати його як благо для народу.
Сказав Всевишній Аллах:
وَقَالَ فِرْعَوْنُ ذَرُونِىٓ أَقْتُلْ مُوسَىٰ وَلْيَدْعُ رَبَّهُۥٓ ۖ إِنِّىٓ أَخَافُ أَن يُبَدِّلَ دِينَكُمْ أَوْ أَن يُظْهِرَ فِى ٱلْأَرْضِ ٱلْفَسَادَ
«Фараон сказав: «Не заважайте мені вбити Мусу (Мойсея). Нехай він закличе свого Господа. Я побоююсь, що він замінить вашу релігію або поширить на землі нечестя» (40:26).
В тлумаченні цього аяту говориться: «І сказав фараон знатним із свого народу: не заважайте мені вбити Мусу, нехай його Господь, Який, як він стверджує, послав його до нас, убереже його від нас. Я боюсь, що він замінить вашу релігію, якої ви дотримуєтесь, або ж поширить нечестя на землі». Фараон роз’яснював людям причину свого рішення вбити Мусу і намагався переконати в цьому народ, громадськість, незважаючи на те, що він був жорстоким тираном, піддавав людей мукам і вбивав їх, як про це сказав Аллах:
وَإِذۡ قَالَ مُوسَىٰ لِقَوۡمِهِ ٱذۡكُرُواْ نِعۡمَةَ ٱللَّهِ عَلَيۡكُمۡ إِذۡ أَنجَىٰكُم مِّنۡ ءَالِ فِرۡعَوۡنَ يَسُومُونَكُمۡ سُوٓءَ ٱلۡعَذَابِ وَيُذَبِّحُونَ أَبۡنَآءَكُمۡ وَيَسۡتَحۡيُونَ نِسَآءَكُمۡۚ وَفِي ذَٰلِكُم بَلَآءٞ مِّن رَّبِّكُمۡ عَظِيمٞ ٦
«Ось Муса (Мойсей) сказав своєму народу: «Пам’ятайте милість, яку Аллах надав вам, коли врятував вас від народу Фараона. Вони піддавали вас жахливим мукам, різали ваших синів і залишали в живих ваших жінок. Це було для вас великим випробуванням (або великою милістю) від вашого Господа» (14:6).
В книгах по життєпису Пророка ﷺ також передається, що деякі із лицемірів, які жили в Ісламській Державі, робили огидні вчинки, що в сучасних державах класифікується як «державна зрада» і карається стратою. Деякі сподвижники наполягали на тому, що до них треба застосувати вищу міру покарання, тобто страту, але Посланець Аллаха ﷺ сказав їм:
أَكْرَهُ أَنْ يَتَحَدَّثَ النَّاسُ أَنَّ مُحَمَّداً يَقْتُلُ أَصْحَابَهُ
«я не хочу, щоб люди говорили про те, що Мухаммад вбиває своїх сподвижників».
Тут мова йде про громадську думку — як регіональну, так і міжнародну. Необхідно завжди враховувати міжнародну громадську думку, бо вона грає велику роль для будь-якої держави. Курайшити намагались демонізували Ісламську Державу, говорячи, що Мухаммад дозволив битву в заборонні місяці. Справа була в наступному: Пророк ﷺ по прибутті із Бадру відправив Абдуллаха ібн Джахша на чолі загону Нахль, щоб він приніс йому звістки про караван курайшитів на чолі з Амром ібн аль-Хадрамі. Ібн Касір розповідає: «Отож, вони зустріли караван Амра ібн аль-Хадрамі, вбили його, не знаючи, чи був це місяць Раджаб або ж останній день Джумада ас-сані. Захопивши караван і двох полонених, вони повернулись до Посланця Аллаха ﷺ. Після чого курайшити поширили звістки про те, що Мухаммад дозволив вбивство в заборонені місяці — місяці, в яких слабкі будуть в безпеці, а люди розходяться в них в пошуках засобів до існування». Але Аллах не залишив цю справу без відповіді, і був ниспосланий аят:
يَسَۡٔلُونَكَ عَنِ ٱلشَّهۡرِ ٱلۡحَرَامِ قِتَالٖ فِيهِۖ قُلۡ قِتَالٞ فِيهِ كَبِيرٞۚ وَصَدٌّ عَن سَبِيلِ ٱللَّهِ وَكُفۡرُۢ بِهِۦ وَٱلۡمَسۡجِدِ ٱلۡحَرَامِ وَإِخۡرَاجُ أَهۡلِهِۦ مِنۡهُ أَكۡبَرُ عِندَ ٱللَّهِۚ وَٱلۡفِتۡنَةُ أَكۡبَرُ مِنَ ٱلۡقَتۡلِۗ
«Вони питають тебе щодо битви в заборонений місяць. Скажи: «Битись в цей місяць — великий успіх. Проте збивати інших зі шляху Аллаха, не вірувати в Нього, не пускати до Заповідної мечеті і виганяти звідти її жителів — іще більший злочин перед Аллахом. Спокуса гірша, аніж вбивство...» (2:217).
Повертаючись до теми нашої статті, яка говорить про те, що світова громадська думка обернулась проти єврейського утворення, можна сміливо стверджувати, що ми уперше є свідками повороту міжнародної громадської думки проти євреїв. Сіоністське утворення існувало, користуючись підтримкою міжнародної спільноти з того часу, як воно було засновано невірним Заходом на землі Ісламу. Йому було дозволено усе! На його боці знаходилась пропаганда і право робити те, що воно хоче, під приводом того, що воно є жертвою, яка захищає себе.
Західні ЗМІ прикрасили ці тези і публікували усе, що хотіли сіоністи. Міжнародне співчуття було на їх боці, адже вони стикнулись з народом, який проти їх існування і прагне їх викоренити, при цьому західні ЗМІ демонізували мусульман усіма можливими способами.
Але сьогодні ми стоїмо перед реальною зміною міжнародної громадської думки, або навіть можна сказати — перед революцією в громадській свідомості, що визнають і самі євреї. Офіційний представник МЗС єврейського утворення Ліор Бен-Дор заявив: «Моя країна приділяє міжнародній громадській думці щодо війни в Газі цього разу «менше» уваги, аніж це було у попередні рази», — додавши, що «Тель-Авів продовжить війну в секторі Газа проти угрупування «ХАМАС» до того часу, поки не будуть досягнуті її цілі, скільки б це не зайняло часу».
Міністр іноземних справ єврейського утворення Елі Коен раніше заявив: «Міжнародний тиск на «Ізраїль» зростає». Нафталі Бенет говорить: «Міжнародна громадська думка зараз не на нашу користь».
Британська газета «Financial Times» повідомила, що вона спостерігає зміну громадської думки на Заході, і особливо в США, по відношенню до «Ізраїлю» і палестинців після початку війни в Газі 7 жовтня.
Якщо так буде тривати, чи спричинить ця зміна громадської думки який-небудь вплив на єврейське утворення?
Немає сумнівів в тому, що громадська думка має свою важливість і значущість, як вже згадувалось раніше. Також ми сказали, що найзлісніший тиран, відомий людству, усвідомлював серйозність цього питання, так чому ж євреї заявляють, що вони умаляють важливість цього чинника і не беруть його до уваги? Це вказує на нестачу політичної далекоглядності у євреїв, на відсутність справжніх політиків, на дурість і зарозумілість серед можновладців; таке ставлення будь-якого штовхає у провалля і призводить до неминучої загибелі. Це подарунок Всевишнього для нас.
Євреї втратили свою політичну свідомість і позбавились співчуття міжнародної громадської думки. Війна в Газі підсилює внутрішній розкол, що додає слабкості євреїв до вже наявної слабкості і приниження на додаток до їх приниженню, так що Другий Халіфат зустрінеться з роздробленим утворенням, розділеним між собою зі слабкою міжнародною підтримкою. Це утворення паде, як тільки йому буде об’явлена війна.
Таким чином увійдуть віруючі до мечеті аль-Акса із сяючими обличчями, проголошуючи:
فَإِذَا جَاءَ وَعْدُ الْآخِرَةِ لِيَسُوءُوا وُجُوهَكُمْ وَلِيَدْخُلُوا الْمَسْجِدَ كَمَا دَخَلُوهُ أَوَّلَ مَرَّةٍ وَلِيُتَبِّرُوا مَا عَلَوْا تَتْبِيراً
«Коли ж прийшов строк останньої обіцянки, Ми дозволили вашим ворогам опечалити ваші обличчя, увійти до Єрусалимської мечеті, подібно тому, як вони увійшли туди уперше, і до підґрунтя зруйнувати усе, що потрапляло їм до рук» (17:7).
Газета «Ар-Рая»
Хасан Хамдан
29 Джумада аль-уля 1445 р.х.
13 грудня 2023 р.
