В цьому місяці ЗМІ опублікували декілька матеріалів і заяв політиків і журналістів про реальність політичних розбіжностей і конфліктів між єврейським урядом під головуванням Біньяміна Нетаньяху і американським урядом під керівництвом Байдена.
Вебсайт «Axios» повідомив, що «президент США Джо Байден повісив слухавку під час останньої телефонної розмови з прем’єр-міністром Нетаньяху, що є новим свідченням підсилення розбіжностей між ними через триваючу війну в секторі Газа, що триває вже сто днів». Той же сайт повідомив, що «перед тим, як Байден повісив слухавку, Нетаньяху відхилив його вимогу про те, щоб «Ізраїль» звільнив палестинські податкові прибутки, які той утримує». «Axios» також повідомив з посиланням на американського чиновника, що держсекретар Ентоні Блінкен пояснив Нетаньяху та «ізраїльському» міністерству оборони під час свого нещодавнього візиту до Тель-Авіву, що план «Ізраїля» на подальше продовження війни — це «недосяжна мрія». Єврейська газета «Єдіот Ахронот» повідомила 19 січня 2024 року: «Близькі до американського президента люди вважають, що Нетаньяху продовжує війну через політичні і особисті причини». Та ж газета повідомила: «Люди, близькі до президента США Джо Байдена, порадили йому об’явити про недовіру «ізраїльському» прем’єр-міністру Біньяміну Нетаньяху через його навмисне затягування війни в секторі Газа через особисті причини, але президент Байден усе іще вагається в здійснені цього кроку».
Чи реальні ці розбіжності з боку Нетаньяху, або ж вони є політичним шантажем «ХАМАС» і тих, хто виступає посередником між ними, як Катар та Єгипет? Якими є причини цих політичних розбіжностей і упертості Нетаньяху, а також якими будуть наслідки цього? Чи стане це нездоланною перешкодою для американських проектів, або ж вона зможе подолати це за допомогою своєї дипломатії і політичної проникливості? Перш ніж відповісти на ці питання, ми повинні розглянути деякі факти, пов’язані з цією темою:
1. Безпека єврейського утворення в регіоні ґрунтується на підтримці крупних держав, на чолі яких перш за усе стоїть Америка. Єврейське утворення не в змозі забезпечити міцні основи безпеки, а також не може забезпечити своє існування в регіоні, окрім як під покровительством і при прямому захисті з боку західних країн. Немає більш очевидного доказу цьому факту, аніж те, що створення цього утворення спочатку спонсорувала Британія, а потім — країни ООН на чолі з Америкою. Крупні держави також лобіювали усі договори про мир і безпеку з країнами, які оточують це утворення. У цій війні більшість крупних країн надало політичну, військову і економічну підтримку єврейському утворенню.
2. У Америки в регіоні є свої інтереси, які вона переслідує, підтримуючи регіональні держави, включаючи єврейське утворення. Підтримка Америкою єврейського утворення не виходить за межі переслідування нею своїх вигід та інтересів. Якщо інтереси Америки будуть суперечити інтересам євреїв, Америка буде просувати своїх інтереси. Якщо євреї стають перешкодою на цьому шляху, Америка спочатку намагається усунути їх політичними і дипломатичними способами, а якщо не виходить, вона вдається до тиску, навіть якщо це вимагатиме використання деяких своїх агентів, як це відбулось у жовтні 1973 року.
3. Америка має низку проектів, для яких вимагається підготовка регіону як політично, так і з точки зору безпеки; здійснення цих проектів закріпить і продовжить гегемонію Америки. Ці проекти у першу чергу скеровані проти Китаю і пов’язані з водними і сухопутними торговими шляхами між Сходом і Заходом. Вони перш за усе скеровані проти китайського проекту «Новий Шовковий шлях», в межах якого у 2019 році був проведений форум під назвою «Один пояс і один шлях», який був відкритий головою Китаю Сі Цзіньпіном 27 квітня 2019 року. Америка запропонувала аналогічний проект, бажаючи випередити Китай, на саміті G-20 в Нью-Делі 9 вересня 2023 року. Америка також бажає зберегти економічний вплив на європейські країни за допомогою свого контролю цих торгових шляхів. Суть в тому, що ці торгові шляхи вимагають політичної стабільності в регіоні, і Америка не зможе їх реалізувати, поки не стабілізує ситуацію в регіоні за допомогою політичних рішень, подібних проекту двох держав, і створення нового Близького Сходу у межах американського бачення.
4. Існують реальні проблеми в сіоністському утворенні, які виражаються в декількох аспектах. Одна із них — ситуація, пов’язана з самим Нетаньяху, його судовим переслідуванням і корупцією, сюди ж відноситься судова криза, пов’язана з реформою Верховного суду. Наступною проблемою є напруженість між коаліційними партіями, зокрема — серед крайніх правих партій, очолюваних міністром фінансів Бецалелем Смотричем і міністром національної безпеки Ітамаром Бен Гвіром. А також проблема, пов’язана з ментальністю єврейського народу у цілому, яка полягає в його прихильності так званій ідеї «Великого Ізраїля» і нездатності відмовитись від неї. А також проблема, пов’язана з існуючим розколом між опозицією на чолі з Лапідом і урядом Нетаньяху. Усі ці проблеми відображаються у триваючій війні в секторі Газа. Нетаньяху зацікавлений у продовженні війни, щоб уникнути судового пересування. Опозиція використовує цю війну в іншому напрямку, щоб довести неспроможність Нетаньяху та його уряду в управлінні як війною, так і до неї, тобто до 7 жовтня.
Вивчивши факти, пов’язані з тим, що відбувається в регіоні, ми доходимо висновку, що конфлікти і розбіжності між американською адміністрацією і урядом сіоністів є реальними. Америка намагається усіма засобами підкорити цей уряд, щоб він слідував американському баченню вирішення кризи в Газі, тобто щоб управління цією війною відбувалось через посередників, таких як Катар, Єгипет і палестинська адміністрація. Усе це необхідно, щоб здійснити свої політичні цілі регіоні, досягти політичної стабільності за допомогою реалізації проекту двох держав і далі прийти до нормалізації відносин єврейського утворення з країнами регіону, особливо з Саудівською Аравією. Проте найбільшою перешкодою для реалізації цих проектів є уряд Нетаньяху. Для подолання цієї перешкоди США начали політику спокушання і щедрих пропозицій для сіоністів. Серед іншого Байден згадав 19 січня 2024 року: «Існують різні форми держав, і наявність армії не є обов’язковою умовою для палестинської держави. Існує багато форм держав в ООН». Також була надана значна фінансова підтримка єврейському утворенню, яка досягла приблизно 14 мільярдів військової допомоги за час цієї війни.
В цьому контексті також важливо забезпечити безпеку кордонів з Газою через посередництво Катару і Єгипту, а також обіцянка, що Газа не залишиться під владою «ХАМАС» у майбутньому і що не буде ніякої військової загрози кордонам єврейського утворення. Америка також запропонувала Нетаньяху гарантії від його судового переслідування, сформувавши розширений уряд з Лапідом та іншими партіями для того, щоб, з одного боку, він вийшов з-під переслідування, а з іншого — залишився при владі, позбувшись від оточуючих його екстремістських партій. Питання залишається відкритим: чи піддасться уряд Нетаньяху цим політичним та економічним спокусам, або ж продовжить свій упертий шлях і протистояння? Що може зробити Америка перед лицем цієї небезпечної ситуації, яка загрожує безпеці усього регіону, якщо так буде тривати і якщо злочини євреїв не припиняться в секторі Газа і на Західному Березі?
Правда полягає в тому, що терпіння адміністрації Байдена починає вичерпуватись, і вона починає використовувати нові методи дипломатичного тиску, які можуть перерости у військові! Це включає в себе Міжнародний суд і його рішення, а також підсилення внутрішнього тиску і його активізацію через опозиційні партії, які схиляються до Америки. До якої міри дійдуть ці розбіжності, ці суперечки і зустрічі протиріччя?
Найближчі дні самі дадуть відповіді на ці питання, але важливо те, що увесь регіон знаходиться на пороховій бочці, яка близька до вибуху. Єврейське утворення в крайній мірі суперечить тому, що вимагає від нього Америка, і ці протиріччя нелегко подолати і приборкати, особливо це стосується єврейської ідеї про так звану «Землю Обітовану». В будь-якому випадку те поширене нечестя, яке коять євреї, наблизить їх кінець, якщо на то буде воля Всевишнього, а їх упертість, зарозумілість і фанатична прихильність ідеї про «Землю Обітовану» обернеться для них катастрофою. Ми просимо Всемогутнього Аллаха виконати божественну обіцянку про загибель єврейського утворення і зникнення його зла. Всевишній Аллах сказав:
عَسَى رَبُّكُمْ أَن يَرْحَمَكُمْ وَإِنْ عُدتُّمْ عُدْنَا وَجَعَلْنَا جَهَنَّمَ لِلْكَافِرِينَ حَصِيراً
«Можливо, ваш Господь помилує вас. Але якщо ви повернетесь до безчинству, то Ми так само повернемось до покаранню. Ми зробили Пекло місцем ув’язнення для невіруючих» (17:8).
Газета «Ар-Рая»
Хамад Табіб
Єрусалим
24.01.2024
