Позиція Європи по відношенню до війни в Газі і роль мусульманських діаспор в цьому

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Жозеп Боррель, голова зовнішньої політики Європейського Союзу, 22 січня 2024 року сказав, що «у «Ізраїля» немає права вето проти прав палестинців на самовизначення».

Його заява пролунала після того, як прем’єр-міністр єврейського утворення Нетаньяху заявив у своєму повідомленні, скерованому американському уряду 18 січня 2024 року, про «відкинення рішення про дві держави і створення палестинської держави в будь-якій його формі після завершення війни в Газі». Таким чином, він кинув виклик Америці, яка є автором цього проекту і спричиняє тиск на нього, щоб зупинити єврейську агресію проти Гази. Нетаньяху відчув слабкість американської адміністрації і чинить їй опір. Ця заява так само засмутила Європу, яка підтримує проект двох держав. Боррель підтвердив, що «переговори про реалізацію проекту двох держав на Близькому Сході будуть тривати, хоче «Ізраїль» того чи ні».

Боррель згадав, що міністр іноземних справ єврейського утворення Ісраель Кац на зустрічі з міністрами іноземних справ Європейського Союзу запропонував їм побудувати штучний острів для жителів Гази посеред Середземного моря. Джерело в дипломатичних колах на умовах анонімності повідомило телеканалу «EuroNews», що «рішення Каца запропонувати дану ініціативу під час обговорень, можливих майбутніх мирних переговорів здивувало міністрів Європейського Союзу». Боррель сказав: «Держави-члени повідомили Кацу, що тільки через створення палестинської держави можна забезпечити безпеку «Ізраїля» і добитись постійного миру». Це означає, що Європейський Союз намагається спричинити тиск на єврейське утворення, щоб воно погодилось на відновлення переговорів про створення двох держав.

Франція, лідер Європейського Союзу, зайняла позицію вагання під керівництвом свого президента Макрона, який беззастережно підтримав агресію євреїв проти Гази 7 жовтня 2023 року і відвідав єврейське утворення, щоб виразити свою підтримку. Після цього 10 французьких послів на Близькому Сході нагадали йому в колективному протестному листі, що «це суперечить збалансованій позиції Франції у відношенні палестинців та «ізраїльтян» і суперечить підтримці Францією рішення про дві держави, і подібне неприйнятно на Близькому Сході». Потім він змінив позицію, заявивши 23 листопада 2023 року, що «у «Ізраїля» немає права вирішувати, хто буде управляти Газою, і що вона — частина майбутньої палестинської держави, у «Ізраїля» немає законного права бомбардувати дітей, жінок і старих, і ми закликаємо «Ізраїль» припинити це». А після протесту євреїв він сказав їх президенту Іцхаку Герцогу, що «він не звинувачував «Ізраїль» у навмисному завданні шкоди цивільному населенню в Газі».

Німеччина виразила свою абсолютну підтримку єврейській агресії проти сектору Газа, а її прем’єр-міністр Шольц і міністр іноземних справ Бербок відвідали єврейське утворення, щоб підтвердити свою підтримку. Проте перед Нетаньяху Бербок підтвердила підтримку «проекту двох держав» і закликала до «терміновому гуманітарному припиненню вогню в Газі».

Великобританія об’явила про свою беззастережну підтримку агресії євреїв проти Гази, її прем’єр-міністр Ріши Сунак відвідав єврейське утворення, щоб виразити підтримку своєї країни. 22 січня 2024 року канцелярія прем’єр-міністра об’явила, що «відмова Нетаньяху створити палестинську державу викликає розчарування», і заявило про свою позицію на підтримку рішення про створення двох держав. 25 січня 2024 року міністр іноземних справ Кемєрон відвідав єврейське утворення і зустрівся з Нетаньяху для обговорення цього питання, а також для обговорення доставки допомоги в сектор Газа і організації гуманітарного перемир’я, за яким послідує постійне припинення вогню в секторі Газа. Він також відвідав Катар, який виступає посередником між «ХАМАС» і єврейським утворенням, оскільки він укриває політичне керівництво «ХАМАС» і надає допомогу йому і сектору Газа, за допомогою чого впливає і спричиняє тиск на «ХАМАС». Великобританія вважає, що звернення Південної Африки до Міжнародного Суду не поможе досягти припинення війни в Газі, тим самим бажаючи вдовольнити єврейське утворення, не звертаючи уваги на злочини, скоювані євреями в Газі. У той же час Британія визнає, що «масштаб страждань в Газі неможливо уявити».

Коли Міжнародний Суд в Гаазі 26 січня 2024 року, виніс рішення по справі, пов’язаної з Газою, Європейський Союз і країни Європи, а також Великобританія і США схвалили його. Боррель заявив: «Рішення Міжнародного Суду обов’язкові для сторін, і вони повинні їм слідувати. Євросоюз очікує їх повного негайного і ефективного виконання».

Слід зазначити, що рішення було на користь єврейського утворення. Суд не звинуватив його в скоєнні геноциду в Газі, він лише почав вимагати від нього «гарантії того, що його сили будуть уникати скоєння масових вбивств і вживуть заходів для покращення гуманітарної ситуації», як і не вимагав припинення його злодіянь проти Гази. Єврейське утворення ухвалило це рішення в лиці Нетаньяху, але порахувало сам факт подавання позову щодо скоєння геноциду ганебним звинуваченням проти нього, а обговорення цього питання — ганьбою. Він говорив це з усією нахабністю і зарозумілістю з причини слабкої позиції нинішніх режимів в ісламському світі.

Можливості Європейського Союзу по спричиненню впливу на єврейське утворення для реалізації рішення про дві держави значно нижче, аніж у Америки, більше того, Європа сама в цьому слідує за Америкою. Якщо Америка досягне прогресу в цьому напрямку, то європейці будуть діяти як додаток, їх заяви і дії слідують за американськими і не виходять за їх межі. Франція спробувала вести самостійну політику в цьому питанні, але відступила від своєї вимоги щодо припинення вогню.

Європейці, як і американці, усвідомлюють, що рішення про дві держави вигідно для євреїв, оскільки створенням так званої «палестинської держави», схожої на Палестинську автономію, буде забезпечена безпека в регіоні, яка гарантує збереженість їх колоній. Таким чином, вони вважають, що зможуть приборкати вимагаючих звільнення Палестини, а підкорені їм режими в ісламському світі знімуть з себе відповідальність за звільнення Палестини. Вони хочуть закріпити це утворення як свою базу в серці ісламського світу, як це було під час Хрестових походів, але тепер в лиці єврейського утворення, яке стане отруйним кинджалом в серці Ісламської Умми, перешкоджаючи її єдності, відродженню і створенню Халіфату. Вони розуміють, що Умма непохитна і є Уммою джихаду і жертовності, що підтвердила війна в Газі. Якщо це рішення про дві держави не буде реалізовано, то заклики «Халіфат, Халіфат... Джихад, Джихад!» будуть лунати іще гучніше!

У цій війні з’явилась можливість впливати на народи Заходу, як в Америці, так і в Європі. Тим самим мусульманські общини на Заході можуть грати важливу роль у напрямку громадської думки, завоюванні підтримки народів і впливі на них, з нетерпінням очікуючи того керівника, мужнього, свідомого, стійкого і відданого, який очолить їх.

Хізб ут-Тахрір зіграв відчутну роль у заклику багатьох людей, яких згодом повів за собою. Особливо враховуючи, що він володіє вищеперерахованими якостями, він проникливий і прихильний своїм ідеям. Саме тому Британія і заборонила Хізб через його підтримку муджахідів в Газі і закликів до армій мусульман встати на допомогу Газі.

Німеччина заборонила його 20 років назад, усвідомивши його вплив на мусульманську спільноту. У звіті німецької розвідки, опублікованим газетою «Аш-Шарк аль-Аусат», яка вийшла в тираж в Лондоні 3 лютого 2020 року, говориться, що «незважаючи на заборону Німеччиною Хізб ут-Тахрір, він розширюється і його чисельність збільшується за рахунок долучення нових членів шляхом обговорення популярних тем і організації громадських заходів. Він піднімає актуальні питання, такі як проблема уйгурів і заборона хіджабу, він зумів зібрати 170000 підписів за допомогою політичних дискусій, пов’язаних з Ісламом».

Хізб продемонстрував активність і здатність організовувати марші, пов’язані з війною в Газі, піднімаючи стяг Ісламу і показуючи, що рішенням проблеми буде тільки встановлення Халіфату.


Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
31.01.2024

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая