Нещодавній візит Блінкена і вплив цього на війну в секторі Газа

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Держсекретар США Ентоні Блінкен з початку війни 7 жовтня 2023 року здійснив свій п’ятий візит до регіону. Ціллю самого масштабного турне по Близькому Сходу було обговорення зусиль по припиненню вогню в секторі Газа і зниженні напруженості в регіоні. Він відвідав Саудівську Аравію, Єгипет, Катар, єврейське утворення і Палестинську автономію.

Під час візиту відбулись деякі розбіжності і виникли протиріччя між прем’єр-міністром «Ізраїля» Біньяміном Нетаньяху і Блінкеном. Нетаньяху і Блінкен провели окремі прес-конференції, які виявили ці протиріччя, починаючи з питання про подальші кроки після завершення війни і до забезпечення звільнення заручників, утримуваних «ХАМАС»ом в Газі. Після візиту президент США Джо Байден описав ізраїльську військову відповідь в Газі як «надмірну і перетинаючу межі», що стало одним із його різких на сьогоднішній день критичних зауважень ізраїльської агресії.

Аналізуючи заяви, зроблені єврейським утворенням і США, можна помітити, що обидві сторони прагнули утвердити, зберегти і просунути уперед свої скерування і позиції.

США підкреслювали важливість прийняття проекту двох держав як єдиного можливого варіанту вирішення проблеми після війни, прагнення до гуманітарному перемир’ю в секторі Газа і збереження можливості для переговорів про деескалацію, незважаючи на значні розходження в позиціях між «ХАМАС»ом і групуваннями опору з одного боку, і єврейськими лідерами з іншого. Американська адміністрація описала відповідь «ХАМАС»у і груп опору як позитивну і придатну для подальшого розгляду, зберігаючи оптимізм в можливості досягнення угоди, навіть після того, які ізраїльські лідери відкинули більшу частину умов «ХАМАС»у і груп опору.

Єврейські лідери, особливо Нетаньяху, поквапились заявити про свої низькі принципи, такі як повне знищення «ХАМАС»у, звільнення заручників і врегулювання ситуації в Газі таким чином, щоб вона в подальшому не загрожувала безпеці єврейського утворення. Нетаньяху не приховував своєї незгоди з американською адміністрацією і навіть відкинув посередництво у врегулюванні цих розбіжностей, вважаючи, що він здатен врегулювати цю суперечку сам, покладаючись на підтримку свого народу, який переповнений екстремістами, бажаючими продовження війни. Він також упевнений в тому, що врешті решт у Америки не залишиться іншого вибору, окрім як підтримати єврейське утворення в його агресії проти сектора Гази і народу Палестини, а також через упевненість в своїй підтримці з боку AIPAC (Американсько-Ізраїльський комітет по громадським зв’язкам).

Нетаньяху відмовився навіть обговорювати післявоєнний проект двох держав, як і не погодився з вимогою відмовитись від ідеї вторгнення в Рафах, який є останнім містом на півдні, де зібрались біженці із північної і центральної частин сектора Гази, у кількості більше мільйона переміщених осіб. Він заявив, що це останній крок, необхідний для знищення останніх загонів «ХАМАС»у. Нетаньяху вважає, що питання перемир’я і звільнення заручників можна відкласти, поки не буде завершена фінальна стадія ліквідації «ХАМАС»у і усіх його бойових бригад, особливо враховуючи рекомендації єврейських служб безпеки про необхідність уникати ескалації або її продовження напередодні місяця Рамадан, що наближається, до якого залишається біля місяця.

Незважаючи на багаторазові заяви США про те, що «Ізраїль» перейшов кордони в своїх відповідних діях, і що американська адміністрація не підтримає атаку на Рафах, і те, що такі країни, як Саудівська Аравія, ОАЕ, Йорданія, Катар, Кувейт, Єгипет, а також західні держави, включаючи Францію, Німеччину і Великобританію, послідували за США, повторивши її заяви. Незважаючи на загрозу Єгипту призупинити мирний договір у випадку єврейського вторгнення до Філадельфійського коридору. Не враховуючи усе це, єврейське керівництво і Нетаньяху об’явили про готовність до операції в Рафаху, включаючи плани по евакуації біженців і можливість початку дій в будь-яку мить. Таким чином, «Ізраїль» прагне вирішити проблему, примушуючи Захід і США допомогти їм завершити операцію шляхом завершення битви за Рафах, що, на їх думку, є останнім укріпленням «ХАМАС»у та інших угрупувань, які чинять опір. Після цього вони сподіваються почати переговори про припинення вогню. Вашингтон, бажаючи залишити двері для євреїв відкритими, підтримав переговори в Каїрі під егідою Єгипту і Катару, припускаючи, що укладання угоди може зайняти більш двох тижнів — це час, який єврейське утворення може використати для завершення своїх дій в Рафаху.

Американська адміністрація усвідомлює, що вона не зможе реалізувати або якось наблизитись до рішенню про дві держави, але вона не хоче дозволити єврейському утворенню повністю виключити цей варіант у вирішенні палестинського питання. Тому США прагнуть запобігти створенню євреями додаткових перешкод і умов, які зроблять це рішення неможливим, а кров мусульман, їх дітей, жінок і старих її турбує у першу чергу. США прагнуть до тимчасовому врегулюванню ситуації через майбутні американські вибори, у той час як єврейські лідери добре обізнані про це і не ідуть на зустріч США в реалізації проекту двох держав.

Америка прагне до реалізації проекту двох держав не через любов і співчуття до палестинців, а тому, що цей проект служить її інтересам і інтересам сіоністського утворення. Єврейське утворення, зі своїми амбіціями і злочинними діями, на думку Америки, власноруч веде себе до самознищенню. У той же час ізраїльські лідери, засліплені своїми амбіціями, прагнуть реалізувати мрію про «Царство Ізраїля», не помічаючи потенційного саморуйнування. Екстремістські погляди стали переважати всередині єврейського утворення, вони більше не обмежуються конкретними партіями чи особистостями, а стали громадським поглядом. Релігійні концепції почали активно впливати на ізраїльське суспільство, приводячи їх до єдиної думки про необхідність продовження війни і досягнення її цілей. Реальність сприймається ними як боротьба за існування, а не просто як конфлікт.

Безумовно, після останнього візиту держсекретаря США Блінкена, адміністрація Байдена опинилась у незручному стані, що призвело до зміненню їх тону у спілкуванні з єврейським утворенням і збільшенню критики на адресу євреїв. Позиція і заяви Нетаньяху фактично знецінили візит Блінкена і в значній мірі його провалили. Якщо б американці не вжили кроки до збереженню діалогу і не підігріли надію, включаючи продовження переговорів в Каїрі, їм довелось би визнати невдачу своїх зусиль по досягненню перемир’я.

Америка не відмовиться від підтримки єврейського утворення і не залишить їх в злочинній війні проти Гази, врешті решт, вони союзники, об’єднані ворожістю до Умми, і кров мусульман для них не має значення, а іноді проливаємі ними сльози є не більш аніж крокодилячими сльозами і показовим плачем. Максимум, що може зробити злочинна американська адміністрація, яка підтримує євреїв, це лише позбавити їх почуття комфорту і не надати їм гарантій допомоги в їх останньому кроці по знищенню «ХАМАС»у і муджахідів в Газі, щоб не дати єврейському утворенню затягнути війну на декілька місяців і завадити Нетаньяху контролювати Газу після війни і не дати йому залишитись при владі.

Кров мусульман, дітей і старих буде проливатись на вулицях Гази, поки Ісламська Умма та армії не встануть на їх захист. Це є їх обов’язком перед своїми братами, яких вбивають і знищують єврейське утворення разом з Заходом. Покладатись на когось, окрім Умми та її армії, є оманою.


Газета «Ар-Райя»
Бахер Салех
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Палестина
14.02.2024 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню