В своєму зверненні до нації «Про положення справ у країні» президент США Джо Байден об’явив про план створення тимчасового морського плавучого порту для доставки допомоги в сектор Газа по морю. На ньому припускається також розташувати тимчасової притулки і плавучі шпиталі. Міністерство оборони США уточнило, що будівництво цього порту займе більше шістдесяти днів і в ньому візьме участь більше тисячі солдатів.
Також Байден зазначив, що тимчасовий порт зможе забезпечити більше двох мільйонів порцій їжі щоденно для жителів Гази. Менше аніж через 36 годин після цього об’явлення корабель ВМС США «Генерал Френк С. Бісон», який перевозить перше обладнання для будівництва цього тимчасового порту, скерувався до берегів Гази.
Припускається, що між портом і берегом буде побудований тимчасовий міст довжиною 550 метрів для доставки вантажу на берег. Порт зможе приймати крупні судна, які перевозять допомогу із Кіпру, де огляд цих судів буде проводитись в координації з єврейським утворенням.
Як тільки було об’явлено про будівництво цього порту, спостерігачі одразу ж розійшлись у думках відносно його цілей. Примітним є те, що практично усі бачать приховані цілі Америки, враховуючи наявність такої кількості сухопутних переходів, задіявши які відпала б необхідність у будівництві порту. Америка цілком може спричинити тиск на євреїв, щоб ті відкрили існуючі переходи для тисяч вантажівок, переповнених допомогою. У спостерігачів виникло декілька побоювань і припущень: одні говорять, що порт призначений для переселення жителів Гази, інші, вказуючи на інтерес Америки до середземноморському газу, стверджують, що це підготовка до створенню американської військової бази, треті ж бачать в цьому передвиборчий хід, закликаний відбілити імідж американської адміністрації.
Щодо єврейського утворення, то воно заявило про свою згоду з будівництвом порту, але, за словами деяких єврейських чиновників, згода Нетаньяху обумовлена тим, що у нього немає іншого вибору, окрім як погодитись, особливо враховуючи те, що це відбувалось в контексті обговорення голоду в Газі і пильної уваги на це з боку світової громадськості. Коли у Байдена спитали, хто буде забезпечувати безпеку порту і причалу, він сказав: «ізраїльтяни», тим самим натякаючи на нав’язаність цього рішення і неприйняття яких-небудь заперечень.
Побудова порту для забезпечення доставки гуманітарної допомоги необхідно розглядати як частину американської політики по відношенню до війни в Газі, а не як окреме від цього явище. Дана американська політика включає до себе підтримку єврейського утворення зброєю, прикриття в Раді Безпеки масових вбивств, скоєних ними і поїздки Блінкена з метою домовитись про допомогу в побудові порту. Усе це — окремі дії, які служать для досягнення однієї цілі і гуманність тут зовсім ні до чого. Створення порту не є рішенням проблеми критичної нестачі продовольства в Газі, оскільки він буде готовий тільки через два місяці, отож, це не може бути надзвичайним планом для боротьби з нинішнім голодом в Газі. Так це підноситься з метою піару тільки в засобах масової інформації. З причини того, що голод і гуманітарна обстановка в Газі почали спричиняти тиск на американський виборчий процес і те, що це стало американським важелем тиску на єврейське утворення, можна сміливо стверджувати, що питання голоду в Газі є політичним питанням і в ньому переслідуються політичні цілі, а не рішення гуманітарних або ж логістичних проблем.
Побудова порту є частиною плану по блокаді і виснаженню Гази та її жителів з метою подальшого контролю над нею. Цим Америка прагне закріпити результати руйнувань і вилучити із них максимальну вигоду, довівши людей до такого стану, щоб вони думали тільки про припинення вбивств і про те, щоб утамувати голод. В такій ситуації ця допомога стане американським способом прямого чи косвенного втручання і участі в управлінні Газою, на що у американців є далекосяжні підступні плани. Потік допомоги вимагає його розподілу, а для цього необхідні певні сили і організація процесу, для чого Америка хоче притягти інші сторони і усунути ХАМАС від будь-якої участі в управлінні сектором Газа, щоб повністю виключити його із життя Гази, поряд зі спробами знищити його військовим шляхом.
В американській газеті «NBC News» говориться: «За даними видання американські чиновники бачать (в Газі) наявність фракцій і груп, не зв’язаних з ХАМАС, які можна долучити до розподілу допомоги, що послужить посланням ХАМАСу не втручатись в організацію розподілу допомоги».
А також, можливо, побудова цього порту пов’язана з американським проектом «двох держав» і післявоєнного врегулювання, враховуючи, що деякими американськими чиновниками була запропонована ідея подальшого перетворення цього порту в постійний торговий порт. Не виключено, що згодом він буде переданий під управління структурам палестинської влади і стане портом палестинсько держави, згідно з американським баченням. Цей порт, хоча і називається тимчасовим, має довгострокову перспективу і може стати ядром справжнього порту в Газі, про який ідуть розмови дуже давно.
Боляче бачити, як мусульманами Палестини на очах усієї Умми управляють їх вороги — євреї і американці. Вони приймають рішення про вбивства і руйнування, про голод і блокаду, і навіть надання гуманітарної допомоги залежить виключно від них. У цей час маріонеткові правителі мусульман, подібно приниженим рабам, діють лише у межах реалізації планів і бачення американців і західних невірних.
Хоча Аллах Всевишній говорить:
وَلَنْ يَجْعَلَ اللهُ لِلْكافِرِينَ عَلَى الْمُؤْمِنِينَ سَبِيلاً
«Аллах не влаштував для невіруючих шляху над віруючими» (4:141).
Аллах заборонив, щоб невірні мали владу і контроль над мусульманами, їх землями і морями, не говорячи вже про контроль їх харчування, питва і життя. Але правителі мусульман відкрили невірним усі шляхи над мусульманами і дозволили їм оволодіти усім. Більше того, вони стали співучасниками у їх брудній грі, увійшли у змову з ними, щоб знищити рух джихаду в Газі, рух, який надихнув усю Умму. Невірні, разом з маріонетковими правителями, як гієни накинулись на тіло Умми, терзаючи і пожираючи його.
Якщо б у мусульман був Халіфат на чолі правителем, відданим Уммі, а не агентом їх ворогів, то порятунок дітей Гази від голоду не залежав би від рішень Байдена. Земля нічного піднесення Пророка, берега Гази Шаму не були б пасовиськом для флотилій Заходу і вони не розміщували б там свої порти. Долі наших дітей не були б залежними від їх планів. Сподіваємось, що встановлення Ісламської держави не за горами, тому що воно є питанням життя і смерті для мусульман.
Газета «Ар-Рая»
Юсуф Абу Зар
20.03.2024 р.
