Після Другої світової війни Америка почала створювати військові бази. Так, в 1949 році вона заснувала НАТО, до якого пізніше приєдналась Туреччина. Її світські прозахідні правителі дозволили Америці створити на своїй території 9 військових баз, серед яких найбільш значуща — Інджирлік, з дозволу Ердогана використовувана для нанесення ударів по мусульманам в Сирії і Іраку. Слід зазначити, що там знаходиться біля 50 американських ядерних ракет, що складає третину ядерного арсеналу США в Європі.
За матеріалами американського каналу «Alhurr»:
«В межах Центрального командування США від 40 до 60 тисяч американських солдатів розподілені по 21 країні Близького Сходу — від Єгипту на заході і до Казахстану на північному сході. США підтримують потужну військову присутність на Близькому Сході з миті створення свого П’ятого флоту, в який входять два авіаносця з бойовими групами і тисячами людей на борту, 18 кораблів і 3 ракетних есмінці. Найбільша американська військова база знаходиться в Катарі — база Аль-Удейд. В Бахрейні розташований штаб П’ятого флоту, який складається із бойових груп авіаносців, підводних човнів і десантних сил, а на півдні Манами розташована авіабаза Шейх-Ісса, де базуються американські військові літаки. В Кувейті на трьох військових базах міститься біля 10 тисяч солдатів. В Іраку на 9 базах знаходиться 2500 солдатів. В Сирії на 6 базах — 900 солдатів. В Єгипті знаходиться американська військова місія, яка спостерігає за виконанням Кемп-Девідських угод. В Ізраїлі, в пустелі Негев, розташована база Мішайім, в Йорданії — база короля Фейсала, в ОАЕ — база Аль-Дафра».
Король Йорданії Абдалла II 31 січня 2021 року підписав військову угоду з США, згідно якій Америці надається 15 військових об’єктів. У США є 6 баз в Джибуті, база в Сомалі, дві бази в Нігері. Також вони мають військову присутність в Лівії і базу безпілотників в Тунісі, не говорячи вже про існування баз Великобританії, Франції і Росії у багатьох мусульманських країнах. Усе це підкреслює важливість Близького Сходу для усіх цих гравців і небезпеку цього регіону у випадку його втрати і виходу з-під контролю.
Ідея створення арабського НАТО була запропонована тоді, коли колишній президент США Трамп закликав до формування Близькосхідного стратегічного альянсу проти Ірану. Але з його уходом і зосередженням уваги на Китаї і Росії за президентством Байдена, ця ідея пішла у минуле. Америка почала зближуватись з Іраном, хоча насправді ніколи від нього не віддалялась і почались переговори про відродження ядерної угоди, укладеної з ним в 2015 році. Це привело до мирному врегулюванню відносин між Іраном і Саудівською Аравією, за якою послідували інші країни Перської затоки.
Америка спровокувала Росію почати війну в Україні, затягнувши її у конфлікт, щоб віддалити від неї Китай і Європу, яка почала набирати сили, тим самим Америка завадила Європі вийти з-під свого впливу. Ці три сили — Росія, Китай і Європа, становлять безпосередню загрозу для Америки, оскільки здатні конкурувати з нею на міжнародній арені. Близький Схід становить собою приховану загрозу, оскільки Ісламська Умма на порозі створення своєї держави — Халіфати, і скинення нікчемних західних агентів, які продали релігію, свої народи і країни заради особистих інтересів.
Через загрози з одного боку і шляхом зближення з іншою, Америка вирішила питання з Китаєм, утримавши його від союзу з Росією і підтримки її у війні проти України, а також від нападу на Тайвань. Крім цього, після того, як конфлікт в Україні набув більш затяжного характеру, затягнувши цим Європу у болото, Америка повернулась до Близькому Сходу, бажаючи досягти реалізації свого проекту «двох держав», для якого необхідно або підкорення, або скинення уряду Нетаньяху. Для цього Америка вдалась до різних важелів як в єврейському утворенні, так і в регіоні у цілому.
Напад муджахідів Гази 7 жовтня 2023 року і подальше криваве вторгнення євреїв в сектор Газа примусило Америку зосередитись на цій війні, оскільки поразка проекту «двох держав» обнажила б безнадійність шістдесятирічного американського проекту, а держави, як правило, приходять у занепад з падінням їх проектів через нездатність їх реалізувати. Британія втратила вагу на Близькому Сході після того, як її проект демократичної світської держави Палестина, об’єднуючого мусульман, християн і євреїв за зразком Лівану, зазнав невдачі. Франція і Росія, не маючи в дійсності свого проекту, підтримали проект «двох держав» і почали в цьому слідувати за Америкою, щоб остаточно не позбавитись своєї міжнародної присутності і решток впливу в регіоні.
Америка не сподівається на стабільність регіональних режимів, положення яких є хитким і революції 2011 року є кращим тому доказом. В будь-яку мить вони можуть рухнути, що призведе до розпаду будь-якого альянсу, сформованого між ними, як це відбулось з альянсом, створеним Британією з Туреччиною, Іраком, Іраном і Пакистаном в 1955 році, який від самого початку називався «Організацією Близькосхідного пакту», а потім був перейменований в «Багдадський пакт». Після падіння проанглійського монархічного режиму в Іраку в 1958 році, рухнув і «Багдадський пакт», після чого він був перейменований в СЕНТО (Організація Центрального Договору), в 1979 році пав і проанглійський іранський режим, а разом з ним рухнув і СЕНТО. Таким чином. Вплив Британії угас разом зі зникненням її альянсів.
Проблема полягає в тому, що Америка наділила себе правом контролювати будь-яку частину світу, особливо Близький Схід, тим самим грабуючи його багатства під різними приводами, а також вбиваючи, викрадаючи, катаючи і кидаючи у в’язниці людей на десятки років без суду і слідства. І ніхто не має права цьому заперечити, інакше його назвуть терористом, злочинцем, порушником міжнародного права і світового порядку. Правителі мусульманських країн та їх оточення погодились з такою роллю Америки, надаючи їй дороги, бази, повітряний і морський простір, виправдовуючи важливість цього тим, що світ потребує наддержави для забезпечення миру, безпеки і стабільності. А тих, хто заперечував цьому, вони почали так само, як Америка, називати терористами і боротись проти них!
Такою є реальність принижених рабів, які потребують хазяїна, щоб служити йому. Вони захищають свого хазяїна і б’ються заради нього і в ім’я альянсів і міжнародних угод, втративши будь-яке почуття гордості, гідності, почуття турботи про Умму, її відродження і процвітання. Вони сприймають похвалу від Америки як нагороду за боротьбу проти свого народу під гаслом боротьби з тероризмом і екстремізмом, радіють, коли з ними розмовляє президент США або будь-який інший американський чиновник. А коли випускаються щорічні звіти про хорошу поведінку їх режимів, їх раболіпство зростає!
Надання невірним державам військових баз є великим гріхом і зрадництвом релігії Аллаха, Його Посланця і віруючих. Це дає невірним владу над мусульманами, дозволяє контролювати їх країни і багатства, заважаючи їх звільненню і відродженню. Аллах ясними текстами заборонив надання невірним влади над віруючими, наказуючи слідувати Його закону і нести Його послання світу.
Ці іноземні бази становлять загрозу для Ісламської Умми у справі встановлення своєї держави — Халіфату, оскільки вони можуть бути використані проти нас. Ці бази використовувались проти Умми в Афганістані, Іраку і Сирії під приводом боротьби з тероризмом. Тому мусульманам, які прагнуть до встановленню Халіфату, необхідно створити громадську думку проти приступності цих баз в наших країнах і засудити режими, які дозволяють їх встановлення.
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
27.03.2024 р.
