Погрози Ганца і внутрішньоєврейські суперечки не врятують Газу і не покладуть край жорстокій війні

Газета «Ар-Рая»
Друкарня

Член військової ради єврейського утворення, колишній міністр оборони Бенні Ганц, пригрозив піти у відставку із уряду Біньяміна Нетаньяху, якщо план про післявоєнний устрій сектора Газа не буде утверджений до 8 червня. В своїй промові, сказаної у суботу, 25 травня 2024 року, Ганц заявив, що «незначна меншість взяла під контроль рішення в «Ізраїлі» і веде країну в невідомість», звинувачуючи деяких «ізраїльських» політиків в турботі тільки про своє майбутнє, що, за його словами, означає, що «необхідні негайні зміни», повідомляє «Arab World News Agency».

Ганц в своєму виступі позначив шість цілей, над якими необхідно працювати до восьмого червня: повернення викрадених, підрив влади руху ХАМАС, роззброєння сектора Газа, створення європейсько-арабської коаліції для управління сектором, в до якої не будуть входити ХАМАС і Палестинська адміністрація в Рамаллі під керівництвом Махмуда Аббаса, повернення жителів півночі сектора і забезпечення служби усіх громадян єврейського утворення в армії.

Дивлячись на дії Ганца, який є людиною Америки в єврейському утворенні, можна зрозуміти напрямки політики американської адміністрації у відношенні війни в секторі Газа.

Очевидно, що між євреями і американцями існує явна згода щодо жорстокої війни на знищення проти нашого народу в секторі Газа, проте вони розходяться в деталях і в тому, яким буде післявоєнний устрій сектора. Важливо, що в своїй погрозі про відставку Ганц підкреслив два моменти: перший — необхідність встановити кінцевий строк для завершення війни, не дозволяючи їй затягнутись на 6 місяців або на невизначений строк, як про це натякав Нетаньяху в своїй заяві. Друге — необхідність переходу до планування і узгодження дій після війни, не залишаючи це питання на потім і не ставлячи його в залежність від розвитку подій.

Америка вже декілька місяців підкреслює необхідність розробки плану, який узгоджується з американським баченням післявоєнного устрою, який враховує рішення про створення двох держав, не передбачає повторної окупації Гази і не дозволить допустити масового переселення жителів сектора. У той же час вона демонструє гнучкість в інших аспектах, таких як форма проекту «двох держав» і хто буде управляти в перехідному періоді після війни, підготовлюючись до наступному етапу. Вона також неодноразово підкреслювала необхідність завершення війни і неприпустимість її безкінечного продовження, оскільки Америка розуміє, що тривала війна становить реальну загрозу для єврейського утворення. Америка не може гарантувати збереження контролю над ситуацією в регіоні безкінечно на тлі сцен насильства і жорстокості, які підсилюють гнів мусульманських народів, які теж стежать за війною в Газі. Більше того, якщо війна затягнеться до виборів в США, то це стане серйозним випробуванням для адміністрації Байдена і ослабить його позиції в умовах росту громадських і студентських протестів проти війни в Газі.

Америка хоче перемоги для євреїв в Газі, хоче гарантувати їх майбутнє і безпеку, а також повернути заручників, оскільки, з її точки зору, усе це необхідно для того, щоб зберегти це злоякісне утворення сильним в боротьбі з Ісламською Уммою. Проте вона хоче остаточного врегулювання або хоча б наблизитись до його досягнення і усунути перешкоди, які стоять на шляху цього.

У той же час Нетаньяху і крайні праві в єврейському утворенні хочуть набагато більшого. Вони прагнуть до переселення жителів Гази і Західного берега, до повторної окупації Гази і заселенню її євреями, вони проти рішення про дві держави ані на Західному березі, ані в Газі і не хочуть бачити ХАМАС ані військовою силою, ані політичною. Вони діють виходячи із упевненості в своїх можливостях, нехай навіть в довгостроковій перспективі, але стикаються з реальністю і власним безсиллям.

Тому Америка намагається покласти край мріям Нетаньяху і його правлячої коаліції, щоб вони прокинулись від свого сну, долучаючи інших обмежити їх мрії і зробити свій внесок в це.

В цьому контексті зрозумілі погрози Ганца піти у відставку із військового уряду, давши строк Нетаньяху до восьмого червня, оскільки це спричинить тиск на Нетаньяху, щоб той прискорив завершення війни, інакше йому доведеться зіштовхнутись з Ганцем і лівими, що в якійсь мірі буде означати розпад уряду і може призвести до проведенню довгострокових виборів.

Окрім того, у неділю, 26 травня 2024 року, Ганц запропонував секретаріату кабінету міністрів створити урядову комісію розслідуванню атак 7 жовтня 2023 року і подальшої війни в секторі Газа. Така пропозиція становить собою загрозу для Нетаньяху і його правлячої коаліції, оскільки вона має на увазі, що хтось може бути звинувачений у поразці, недбалості чи упущеннях. Це може зачепити керівництво армії, служби безпеки і самого Нетаньяху як прем’єр-міністра.

В такій ситуації зрозумілим є рішення Міжнародного суду по припиненню операції в Рафаху. Хоча воно і не є обов’язковим для єврейського утворення в умовах сьогоднішнього світового правопорядку, але це причиняє медійний і моральний тиск на єврейське утворення і його правителів. Також погрози видачі Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт військових лідерів, в тому числі нинішнього прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху, міністра оборони Йоава Галанта і командуючого армією Халеві, становлять особисту загрозу для цих трьох. Європейські країни, такі як Німеччина і Франція, заявили про свою готовність дотримуватись цього рішення, якщо воно буде прийнято. Прес-секретар канцлера Німеччини Олафа Шольца заявив, що Берлін заарештує прем’єр-міністра єврейського утворення Біньяміна Нетаньяху, якщо Міжнародний кримінальний суд видасть ордер на його арешт. Франція також виразила свою підтримку Міжнародному кримінальному суду після того, як він об’явив про своє рішення запросити видачу ордерів на арешт відповідальних осіб в єврейському утворенні, а також лідерів руху ХАМАС в Газі.

Отож, існує американсько-єврейсько-європейський консенсус щодо вбивства мусульман і муджахідів в Газі, придушення опору і забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. В цьому вони єдині, немає різниці між правими і лівими, між євреями і Америкою. Проте вони розходяться в останніх штрихах завершення війни і отримання плодів, відрізняючись між розсудливими, далекоглядними і нерозважними прибічниками релігійних обіцянок. Усі вони єдині в своїй ворожості до мусульман. Навіть якщо Нетаньяху і його правляча коаліція будуть наполягати на продовженні війни, знищенні усього на своєму шляху, Америка не буде ризикувати єврейським утворенням. Вона залишиться його прибічником, буде дбати про нього і підтримувати його, навіть якщо врешті решт їй доведеться позбутись від Нетаньяху після того, як буде гарантована перемога єврейському утворенню.

Спроби засобів масової інформації, які беруть участь в змові проти Палестини та її народу, підкреслити внутрішні протиріччя в єврейському утворенні і роздувати розбіжності скеровані лише на приспання Умми. Вони створюють ілюзію того, що існують рішення і виходи із конфлікту без необхідності підняття Умми та її армій для підтримки Гази і звільнення Палестини. Це закликано знизити рівень обурення в Уммі і запобігти виходу ситуації з-під контролю Америки, Заходу і правителів мусульманських країн. Таким чином, це роздування другорядних питань, які не вирішують конфлікт і не змінюють його хід, а лише тушать гнів народу, поширюючи оманливу надію, тим самим надаючи додатковий час єврейському утворенню і Америці для завершення війни і досягнення своїх цілей.

Але жителям Гази і Палестини нічим не допоможуть внутрішні розбіжності євреїв і просте протистояння між Америкою і євреями. Тільки армії Умми та її озброєні сили здатні покласти край трагедії жителів Гази и Палестини. Вони повинні піднятись на захист Гази, Палестини і мечеті Аль-Акса, щоб допомогти їм і звільнити їх.

 

Газета «Ар-Рая»
Бахер Саліх
член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Палестина
29.05.2024 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая

Головне меню