В статті, опублікованої Міжнародною журналістською організацією «Project Syndicate» під заголовком «Конфлікт всередині Білого дому» від 4 грудня 2021 року, відомий американський економіст професор Джеффрі д. Сакс писав:
«Не так легко діагностувати хворобу в серці Америки. Чи є вона триваючою культурною війною, яка розділяє Америку за расовою, релігійною і ідеологічною ознаками? Або ж це нерівність в багатстві і правлінні, яка досягла безпрецедентного рівня? Або ж це міжнародна міць Америки, яка скорочується, викликана підйомом Китаю, повторюваними катастрофами, викликана війнами, які вела Америка і які призвели до страждань, розчаруванню і замішанню на національному рівні? Усі ці чинники призвели до нестабільної політики Америки».
Потім він, підбиваючи підсумки, говорить:
«Сполучені Штати стали країною багатих, якою управляють багаті на благо багатих».
Цю реальність, описану і проаналізовану цим автором відносно ситуації в Америці з її жорсткою конкуренцією і боротьбою між двома великими партіями, згадували десятки письменників, політиків і мислителів. У неї багато проявів, які розширюються і оновлюються з плином часу. Можливо, найбільш помітним є зовнішнє гостре протистояння між енергетичними компаніями, які контролюються республіканцями і базуються в Техасі, такими як крупні нафтові компанії і технологічними компаніями, які контролюються демократами і базуються в Силіконовій долині в Каліфорнії. Ми не будемо детально зупинятись на проявах цього конфлікту і конкуренції, оскільки це вже стало загальновідомим в Сполучених Штатах. Проте ми хочемо звернути увагу на деякі факти, пов’язані з цією темою конфлікту, який зростає і загострюється, і конкуренції, а саме:
1. Вплив цих компаній на поточний американський розкол.
2. Позиції двох крупних американських партій по відношенню до цих компаній, вплив підтримки, яка надається цим компаніям, на політику, а також роль цих компаній у внутрішній і міжнародній політиці.
3. Розкол в Америці через цю конкуренцію, якими є його масштаби і ризики?
Щодо першого аспекту, а саме впливу цих компаній на сьогоднішній розкол в Америці, то уважне вивчення капіталістичної системи у цілому, з миті її заснування, показує, що в ній влада належить лише одному відсотку населення. Саме вони приходять до влади, контролюють ключові елементи економіки країни і крупні компанії, контролюють політичні і економічні інститути держави. Отож, саме вони створюють конституцію і закони, які стосуються внутрішніх і зовнішніх справ, визначають бюджети і приймають рішення з питань війни і миру у зовнішній політиці. Оскільки до влади приходять тільки представники цих крупних компаній, недивно, що між ними виникає запекла боротьба за те, щоб спочатку прийти до влади, а потім за те, щоб утримувати її. Енергетичні і технологічні компанії стали частиною прийняття політичних рішень в Америці через їх зв’язок з двома крупними американськими політичними партіями і, отож, вони і підживлюють поточний розкол між цими партіями.
Економіст Абдель-Гані аль-Кабадж в статті, опублікованої на сайті «Al-Iqtisadi Lakum» 13 листопада 2020 року, пише: «Крупні капіталістичні компанії контролюють економіку, політику і суспільство в Америці, позбавляючи американський народ його прав. Влада грошей і крупних капіталістичних компаній домінує в американському суспільстві... Радикальні ідеї і погляди витісняються із суспільства. Праві капіталістичні тенденції заохочуються, християнська релігія підкоряється капіталу, а прогресивні соціальні рухи, які протистоять контролю капіталу над життям американців, усіляко викорінюються».
Ця конкуренція посіяла насіння розбрату, розбіжностей і конфліктів в американському суспільстві після виборів, на яких отримав перемогу Байден над Трампом, і після звинувачень Трампа в фальсифікаціях на виборах, з причини яких він нібито програв.
Щодо другого аспекту, а саме позиції двох великих партій по відношенню до цих компаній, впливу їх підтримки на політику і ролі цих компаній у внутрішній і міжнародній політиці, не секрет, що ці компанії спричиняють значний вплив на внутрішню і зовнішню політику. У внутрішній політиці американський уряд під час економічної кризи 2008 року прагнув використати ресурси і фінансові активи народу для порятунку крупних компаній від банкрутства і краху, скерувавши податкові надходження на обслуговування цих компаній. Влада також прагнула підтримувати курс долара, щоб зберегти активи цих компаній, вони декілька разів знизили ключову відсоткову ставку для утримання курсу долара. Це викликало економічні проблеми для американського народу, такі як ріст інфляції, знецінювання заробітної плати і підвищення цін.
Щодо зовнішньої політики і впливу цих компаній на її формування, то війни, які Америка вела за кордоном, служили інтересам цих компаній, незважаючи на те, що країна понесла через них трильйоні витрати. Війни в Афганістані і Іраку в основному були викликані бажанням контролювати ринки і сировинні ресурси в інтересах цих компаній. Дослідник Лінда Блімс в статті, опублікованої в газеті «The Guardian» 25 вересня 2021 року під заголовком «Куди пішли 5 трильйонів доларів, витрачених на війни в Афганістані та Іраку?», пише: «У минулому році, у червні 2020 року, п’ять найбільших компаній отримали майже третину із 480 мільярдів доларів, які Пентагон виділив підрядникам оборонної промисловості. Частина цих продажів призначалась для Іраку і Афганістану. Ці контракти були надмірно вигідні для усіх основних оборонних підрядників. Наприклад, компанія «Lockheed Martin» виробляла гелікоптери «Black Hawk», широко використовувані в Афганістане. «Boeing» успішно продавала літаки і наземні бойові машини. «Raytheon» виграла основний контракт на навчання афганських військово-повітряних сил. А компанії «Northrop Grumman і General Dynamics» відповідали за поставку військової техніки і комунікаційного обладнання».
Ця конкуренція та її вплив на зовнішню політику США явно проявилась у питанні звернення адміністрації Байдена до Саудівської Аравії в 2022 року не скорочувати видобуток нафти, щоб ціни на нафту в США не росли, що вплинуло б на американського виборця на виборах в Конгрес. Проте Саудівська Аравія відхилила цей запит і скоротила видобуток через свої зв’язки з Республіканською партією, що призвело до росту цін на нафту в США і дійсно вплинуло на виборців не на користь демократів. Навіть поточний конфлікт між США і Китаєм пов’язаний з технологічними компаніями в обох країнах, і не секрет, що це протистояння несе в собі значні ризики.
Переходячи до третьому пункту, а саме до американському розколу, його можливому розширенню і ризикам через це протистояння, то, насправді, питання розколу і розширення цього протистояння і небезпеки, які він в собі містить, напряму пов’язаний з крупними компаніями. Цей конфлікт, розбіжності і розкол всередині американського суспільства збільшується з кожним днем. Як вже згадувалось в першому пункті, обидві партії представляють інтереси цих компаній, тому вони докладають усіх зусиль для перемоги на виборах, щоб служити інтересам цих компаній під час свого правління.
На завершення ми хочемо зазначити, що те, що відбувається в Америці сьогодні — жорстка конкуренція, яка дійшла до звинувачень в фальсифікаціях, погроз розколоти американське суспільство на дві частини і погроз відокремлення штатів — усе це скеровано на обслуговування цих компаній і не має ніякого відношення до служінню американському народу. Це приводить нас до очевидної істини, що капіталістична система орієнтована на обслуговування інтересів володарів капіталу за рахунок народу, на відміну від божественної системи, яка використовує усі ресурси для служіння усім людям і не дає володарям капіталу і компаній ніякої влади в управлінні і контролі над країною. Влада в божественній системі належить найбільш гідним і заснована на законах, які неможна змінити чи використати в чиїх-небудь інтересах за рахунок інших. Істину сказав Аллах:
وَأَنَّ هَذَا صِرَاطِي مُسْتَقِيماً فَاتَّبِعُوهُ وَلَا تَتَّبِعُوا السُّبُلَ فَتَفَرَّقَ بِكُمْ عَن سَبِيلِهِ ذَلِكُمْ وَصَّاكُمْ بِهِ لَعَلَّكُمْ تَتَّقُونَ
«Таким є Мій прямий шлях. Слідуйте по ньому і не слідуйте іншими шляхами, оскільки вони зіб’ють вас з Його шляху. Він заповідав вам це, можливо, ви побоїтесь» (6:153).
Газета «Ар-Рая»
Хамд Табіб, Єрусалим
05.06.2024 р.
