Побачивши занесену над ним палку високопосадовця, парламент Тунісу тут же у четвер 7 лютого 2020 року виніс вотум довіри уряду прем’єр-міністра Ільяса аль-Фахфаха.
Новий кабінет міністрів підтримали 129 членів парламенту із п’яти партій, які ніяк не об’єднані ідейно чи політично за винятком однієї мети: зберегти світську систему правління, встановлену Заходом у Тунісі і решті мусульманських країн.
У прес-релізі під назвою «Нарешті політична гра у Тунісі привела до створення уряду з прихованим ім’ям і обмеженою відповідальністю» інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір у Тунісі пише:
«Як можна приймати цей уряд, якщо його глава поклявся у вірності колишньому колонізатору при отриманні французького громадянства?! Будучи міністром фінансів, Ільяс аль-Фахфах разом з колишнім управляючим Центрального банку Тунісу аш-Шазалі аль-Айярі відправив знамените секретне послання директору Міжнародного валютного фонду Крістіні Лагард, обіцяючи їй виконати інструкції Фонду і умови Конвенції про ліквідацію усіх форми дискримінації у відношенні жінок. Як можна сьогодні сажати на шию людей у Тунісі того, чий рейтинг на президентських і законодавчих виборах був рівний нулю, а його політична кар’єра в управлінні закінчилась повною поразкою?! Хіба це не підтверджує, що вибори — це ніщо інше, як прикриття, у якому процес прийняття рішень загортається у красиву обгортку, щоб продемонструвати вибір і легітимність, тоді як політичне рішення залишається у руках колоніальних кіл?! Про яку честь, прозорість і суверенітет тут може іти мова?!».
Далі у заяві для преси пишеться:
«Тоді що відрізняє уряд аль-Фахфаха від попередніх урядів, якщо у нього ті ж самі нав’язані Міжнародним валютним фондом і Європейським Союзом політичні принципи та економічні пріоритети?! Більше того, хіба ці уряди не беруть участь у застосуванні капіталістичної системи і виконанні розпоряджень зовнішніх держав та їх фінансових інститутів, хіба вони не представляють собою вірних хранителів інтересів капіталістичного Заходу?! І найважливіше: вони повністю готові продовжувати злочини, виключаючи із влади Іслам і позбавляючи туніську революцію реальних плодів, які полягають у тому, щоб викоренити вплив колонізатора, а потів відновити суверенітет Умми і головування Шаріату?».
Розкриваючи реальність уряду аль-Фахфаха, інформаційний офіс Хізб ут-Тахрір зазначає:
«Новий уряд, як і його попередники, є тимчасовим і може виконувати лише те, що вимагають від нього хазяї. Ось чому він не зможе відхилитись від «дорожньої карти», складеної західними колами на саміті «G8» у Довіл, Франція, у травні 2011 року. Тодішній прем’єр-міністр Тунісу Беджі Каід Ес-Себсі поставив свій підпис під документами, що означали запуск контрреволюції. Подальші уряди добились того, що Туніс отримав у листопаді 2012 року статус «привілейованого партнера» Європейського Союзу, який відкрив двері для «Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі» (ALECA) і згубним кредитам. Потім послідували законопроекти, які довели народ до зубожіння і зруйнували їх надії на звільнення від західного панування, примушуючи їх повзати на колінах заради шматка хліба. При цьому ті, хто перебувають за межею бідності у країні, нараховуються мільйонами».
На завершення Хізб ут-Тахрір пише: «Цей уряд не вирішить кризу, а, швидше, стане його частиною, враховуючи слідування тому ж шляху, який привів до краху попередніх. Усі вони створені Заходом, і хіба буде рівною тінь від кривого предмета?!».
Огляд новин Газета «Ар-Рая»
04.03.2020
