28 лютого 2025 року в Вашингтоні відбулась зустріч президента України Володимира Зеленського з президентом США Дональдом Трампом. В переговорах також взяв участь віце-президент США Джей Ді Венс.
Ціллю візиту було підписання угоди про рідкісноземельні метали, проте за інформацією із Києва, Зеленський не був готовий підписувати цю угоду в тому виді, який пропонували американці. Він наполягав на варіанті документу, підготовленого українською стороною, в якому були прописані гарантії безпеки.
Проте замість продуктивного діалогу зустріч виявилась ареною конфлікту, який супроводжувався взаємними уколами і відверто ворожою риторикою.
Для розуміння причин і наслідків того, що трапилось, необхідно розглянути наступні аспекти:
Після повернення до Овального кабінету Трамп, як і говорив раніше, вирішив у прискореному темпі завершити російсько-українську війну.
Проте судячи з усього, будучи нахабним вульгарним американським бізнесменом він недооцінив глибину даної проблеми, а також те, наскільки українська і російська сторони далекі від взаєморозуміння. Судячи з усього це стосується не тільки його поглядів на українську кризу, але й на будь-яку проблему, будь то відносини з Канадою чи Мексикою, зазіхання у відношенні Гренландії, а також топорний погляд на вирішення т.з. палестинського питання.
Роблячи вкрай гучні заяви він не має абсолютно ніякого уявлення про те, як реалізувати проголошене. Судячи з усього Трамп заплутався в одязі президента США.
Так, наприклад, 19 лютого Трамп назвав Зеленського диктатором без вибору, але вже 27 лютого озвучив свої незграбні виправдання, сказавши:
«Я таке говорив? Не можу повірити, що міг таке сказати».
Усе це вказує на його некомпетентність і невідповідність займаємій посаді.
Прийшовши до влади він одразу об’явив, що обіцяне припинення української кризи за 24 години буде здійснено за декілька місяців.
Він нав’язував обом сторонам, і Росії і Україні свою абсолютно сиру угоду.
Щодо Росії, то на Мюнхенській конференції по безпеці спеціальний посланець США з питань України і Росії Кіт Келлог озвучив вкрай неприйнятні для Росії умови США: територіальні поступки Україні, обмеження кількості особистого складу ВС РФ, а також припинення яких-небудь альянсів з Іраном, КНДР та Китаєм.
Саме це стало причиною поразки переговорів між представниками США і Росії в Ерріаді 18.02.2025. Той, хто уважно прослухає підсумкову прес-конференцію міністра іноземних справ Росії С.Лаврова побачить, що сторони ні до чого не дійшли.
27 лютого прес-секретар президента Росії Д. Песков заявив, що Росія не піде на територіальні поступки в переговорному процесі.
Щодо України, то 15 лютого 2025 р. з’явились повідомлення, що В.Зеленський відмовився підписувати запропоновану США першу редакцію угоди по рідкісноземельним металам. Після цього із вуст Трампа на адресу української сторони і особисто В. Зеленського посипались різні звинувачення і навіть ображання.
Пізніше у ЗМІ з’явилась інформація про другу і навіть третю редакцію даної угоди, підписати яку погодилась Україна. Риторика Трампа пом’якшилась, він забрав назад свої слова про «диктатора Зеленського», виставивши себе марнословом.
Ці події передували скандальній зустрічі президентів США і України 28 лютого 2025 р.
Судячи з усього іще до даної зустрічі Трамп, усвідомивши неможливість форсованого укладання перемир’я між Росією і Україною ані за 24 години, ані за декілька місяців, вирішив спровокувати Зеленського на конфлікт, щоб потім покласти усю вину на нього і отримати виправдання перед своїми прибічниками, очікуючими виконання однієї із його головних передвиборчих обіцянок — закінчити війну в Україні.
Слід зазначити, що зустрічі президентів зазвичай відбуваються у ту мить, коли усі умови договору вже узгоджені. Спільні прес-конференції дають після переговорів, а не до них, як це трапилось 28 лютого. Окрім цього, подібні виходи до преси проходять у рівних складах: президент з президентом, а не президент з президентом і віце-президентом.
Як відомо з початку війни Зеленський принципово не носить офіційний костюм, одягаючись у стилі мілітарі. Іще до початку прес-конференції, зустрічаючи Зеленського на вході до Західного крила Білого Дому Трамп, потискаючи його руку, поглузував над його одягом, сказав з сарказмом: «Він сьогодні так причепурився».
Журналіст Брайан Гленн, якого називають «улюбленим репортером Трампа», за те, що він взяв десятки інтерв’ю у президента США, а у свій час висвітлював суди і мітинги на його підтримку, також почав допитувати і докоряти Зеленському за його присутність в Овальному кабінеті без костюму прямо перед Трампом та іншими журналістами.
Усе це вказує на те, що те, що трапилось 28 лютого було штучною провокацією і публічним приниженням президента України, які він не зміг витримати.
Тут слід зазначити, що те, що відбулось 28 лютого 2025 р., незважаючи на увесь вплив на ці події таких особистих якостей Трампа як зарозумілість, хамство і вульгарність, насправді не виходить за межі трирічної політики США у відношенні російсько-української війни.
Продовження російської агресії в Україні вкрай вигідне для США.
У відношенні Росії США отримали безпрецедентну можливість ослабляти свого ядерного конкурента конвенційною війною. По суті дурна недалекоглядна Росія віроломно вторглась до України, щоб за підсумком повністю вичерпати свій неядерний військовий потенціал. Просунення Росії за рік склало 50 км вглиб українських територій на ширині фронту в 60 км. За ці незначні успіхи Росія щоденно платить втратою десятків одиниць військової техніки, а також українськими ударами по стратегічним об’єктам на своїй території.
Дана війна також ослабляє Європу, оскільки позбавила її доступу до дешевих російських енергоресурсів, а також вимушує значно збільшувати витрати на військову сферу і втікаючих до ЄС українських біженців.
Також ця війна робить Росію нерукопожатною для Китаю, який гостро потребує її ресурсів. Після невдалих спроб запропонувати свій «Мирний план по Україні», Китай віддав перевагу зайняти вичікувальну позицію і «сидіти біля берега річки, в очікуванні, коли по ній попливуть трупи його ворогів».
Тому безуспішність спроб Трампа була цілком очікуваною, оскільки вона суперечить стратегічним інтересам США на євразійському континенті. Можна лише говорити про те, що Трамп міг би більш філігранно, без гострих кутів звести нанівець усі свої мирні ініціативи, зберігши обличчя як перед своїм електоратом, так і перед світовою громадськістю і політиками.
Проте зарозумілий, вульгарний ковбойський характер Трампа у черговий раз зіграв проти нього. По факту це можливо єдиний випадок, коли президент США був так принижений в своєму ж Овальному кабінеті.
Як би то не було, в ітозі після 28 лютого США отримали реальну можливість залишити Європу наодинці перед обличчям російської агресії, штовхаючи її до більш активної участі в даній кризи, що безперечно вигідно для США.
Після провальних переговорів з Зеленським Трамп заявив:
«Він (прим. Зеленський) може повернутись, коли буде готовий до миру».
А також заявив:
«Ми або закінчимо цю війну або дамо їм битись і подивимось, що буде далі».
Природно, повного припинення підтримки України з боку США не очікується. За добу до скандальної зустрічі з Зеленським Трамп продовжив на рік санкції проти Росії. Також, разом з Зеленським до США прибула ціла команда українських чиновників, включаючи представників силових відомств, зустрічі з якими після сандалу в Овальному кабінеті не були скасовані.
Щодо позиції Європи, то її лідери нечисленною коаліцією вже встали на захист Зеленського, засудивши поведінку Трампа.
Європа розцінює те, що відбувається, як шанс і можливість перехопити ініціативу в українській кризі, збільшуючи свою залученість до неї.
Так, Євросоюз на позачерговому саміті у четвер, 6 березня, розгляне надання Україні нового масштабного пакету фінансової допомоги на сотні мільярдів євро, повідомив президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю газеті La Tribune, обнародуваного у суботу, 1 березня.
Таким чином, ситуація навколо російсько-української війни продовжить рухатись у фарватері інтересів США.
Щодо народу України, то для нього у черговий раз стала очевидною віроломна зрадницька сутність Америки, яка залишає Україну напризволяще перед звірською агресією Росії, роблячи її суверенітет, народ і ресурси розмінною монетою у справі досягнення американських стратегічних інтересів на євразійському континенті.
Фазил Амзаєв
Голова Інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Україні
2.03.2025 р.
