Питання: Чому, як тільки Україна відкрито заявила про наміри втупити до альянсу НАТО, Росія пішла на неї війною, а коли про аналогічний намір заявили Швеція і Фінляндія, Росія не вжила на їх адресу нічого?
Чому Росія не вжила ніяких військових дій у відношенні Фінляндії, яка фактично приєдналась до НАТО, як і не вжила нічого проти Швеції, приєднання до НАТО якої залишається лише питанням часу?
Відповідь: Щоб відповідь була ясною, розглянемо наступне:
Перше: ми вже багато разів писали про Україну і причини, через які Росія розв’язала війну.
1. У відповіді на питання від 24.12.2004 ми сказали: «Україна має тісний зв’язок з Росією і є її важливим союзником. Більше того, існують українці, які прираховують себе до руських. Вони розмовляють руською. Значна частина із них має руське коріння, особливо на сході України».
2. У відповіді на питання від 20.03.2010 ми сказали: «Площа України разом з внутрішніми водами складає 603,7 тис. км2. Її населення — 48 млн. людей. Вона має стратегічне розташування,оскільки має вихід в Чорне море, а також по її території проходять газопроводи із Росії в Європу. Окрім того, Україна постачає в Європу свою електроенергію. Вона в основі своїй зв’язує Європу з Азією».
3. У відповіді на питання від 23.05.2013 ми сказали: «Україна цікавить Росію більше решти усіх інших країн, оскільки якщо Росія втратить Україну, то Захід одразу ж за рахунок України опиниться біля кордонів Росії. Україна служить буферною зоною між Росією і Європою, не говорячи вже про економічну важливість України, тому що по її території проходять газопроводи із Росії на Захід. Росія наполягає на відновленні своєї гегемонії в регіону колишнього СРСР, в складі якого знаходилась і Україна».
4. У відповіді на питання від 22.02.2014 ми сказали: «Україна цікавить Росію більше за решту усіх інших країн, оскільки якщо Росія втратить Україну, то Захід одразу ж за рахунок України опиниться біля кордонів Росії. Україна служить буферною зоною між Росією і Європою … Від крайньої північно-східної точки Чернігівської області України до місця перетину МКАД з Калузьким шосе в Москві відстань напряму складає 433 км, тобто столиця Росії дуже близька до кордонів України. В цьому і полягає причина вторгнення Росії в Україну. З іншого боку, перебування військово-морської бази Чорноморського флоту Росії в Севастополі і необхідність захисту цієї бази — теж причина для контролю України Росією. Тому Україна, з одного боку, вважається мостом, який з’єднує Європу з Росією, а з іншого — вважається буферною зоною між ними».
5. У відповіді на питання від 22.09.2021 ми сказали: «Україна з точки зору свого розташування, національного, релігійного і історичного переплетіння, по суті, служить переднім двором, а точніше, палісадником для Росії. На відміну від середньоазіатських держав, які служать заднім двором, Україна є лицевою стороною Росії та її міжнародного положення. Україна контролює більшу частину чорноморського узбережжя і знаходиться у безпосередній близькості до ісламських регіонів Кавказу, які Росія анексувала протягом усієї історії. Завдяки плодючим землям України Росія забезпечувала собі продовольчу безпеку по основним товарам, що дозволяло росіянам бути самодостатніми і вибудовувати сталі відносини з Заходом. По території України проходить друга в Європі газотранспортна система, яка постачає газ та інші енергоносії у Східну Європу. І найголовніше, Україна служить в даний час останній буферною зоною, яка створює відчуття безпеки для страждаючої на хронічну фобію Росії, а саме — страхом перед європейцями, які двічі в лиці Наполеона і Гітлера замахувались на Росію. Якщо слабкість Радянського Союзу примусила тоді Кремль покинути країни Східної Європи і зробити останніх буферною зоною, то сьогодні Кремль бажає зробити країни свого ближнього зарубіжжя, Україну і Білорусь, тією буферною зоною, яка захистить Росію від загроз НАТО і просунення її інфраструктури на Схід. Усіма своїми силами Росія перешкоджає Україні вступити до НАТО і виступає проти будь-якої натівської підтримки Україні».
Друге: усе це пояснює важливість України для Росії. Росія просто не вважає Україну дійсно незалежною країною. Виступаючи з промовою 21.02.2022, Путін про це заявив:
«Іще раз підкреслю, що Україна для нас — це не просто сусідня країна. Це невід’ємна частина нашої власної історії, культури, духовного простору Це наші товариші, близькі, серед яких не тільки колеги, друзі, колишні товариші по службі, але й родичі, люди, пов’язані з нами кровними, родинними узами»
http://kremlin.ru/events/president/news/67828, 21.02.2022
Путін упевнено вважає, що Україна є буферною зоною між Росією і НАТО, як і вважає Україну «червоною лінією» через її географічне розташування, стратегічне значення і демографічний склад. Росія не може дозволити, щоб Україна вступила до НАТО, у зв’язку з чим Путін застеріг НАТО від «поширення зброї НАТО в Україні, сказавши: «Розширення інфраструктури НАТО в Україні є «червоною лінією» для Росії і приведе до рішучої відповіді» (noonpost.com, 04.12.2021).
Росія зазнала поразки у спробах повернути собі назад Україну, однаково, будь то на початку 90-х років, коли піднімалось питання про розділ Чорноморського флоту, або у зв’язку з проблемою газопроводів, які ніби товсті і довгі жили були прокладені іще в радянський час із РРФСР через УРСР прямо в Європу, або у зв’язку з торговими питаннями, оскільки Росія гостро потребує цукру і масла, які виробляються на плодючих землях України, або після того, як Україна почала орієнтуватись на ЄС і НАТО, і Росія вдалась до військової сили як до останньому важелю, який Путін, який страждає на манію величі, вважав досить хорошим способом для повернення України, будучи при цьому абсолютно упевненим, що Америка настільки зайнята темою Китаю, що швидше, промовчить, глядячи на окупацію України… Путін вважав, що в стислі строки встановить свою гегемонію над Україною. Він думав, що встигне зробити іще до того, як Америка зможе щось вжити з причини її зайнятості Китаєм. Манія величі і політична дурість штовхнули його на цей крок. Він не врахував того, що увесь цей час Америка готувалась до війни в Україні, і як тільки вона почалась, Америка одразу ж взялась постачати Україну зброєю, тренувати її солдатів, притягнула на допомогу Європу і приготувалась воювати проти Росії до останнього українського солдата. Поки Америка готувалась, Росія стояла і спостерігала здалеку!
Третє: Ви питаєте: «Чому Росія не вжила ніяких військових дій на адресу Фінляндії, яка фактично приєдналась до НАТО, як і не вжила нічого проти Швеції, приєднання до НАТО якої залишається лише питанням часу?». Відповідь наступна:
1. Швеція не межує з Росією, а Фінляндія межує, і навіть дуже. Проте обидві ці держави — не те ж саме, що Україна з її географічними і демографічними особливостями. Україна має іншу історію, іншу економічну картину, інше значення безпеки для Росії. Це відомі факти, у зв’язку з якими ані Швеція, ані Фінляндія не є для Росії питанням життя і смерті, на відміну від України. Окрім того, Росія в принципі дивиться на Фінляндію і Швецію інакше, аніж на Україну, про що Путін говорив гранично ясно в тому монолозі, уривок із якого ми навели вище. Врешті решт, Україна була частиною СРСР, на відміну від Фінляндії і Швеції. З 1995 р. Фінляндія є членом ЄС, приєднавшись до НАТО лише в 2023 р. Швеція і раніше підтримувала тісні відносини з НАТО і регулярно проводила спільні військові навчання з силами цього Альянсу. Швеція увійшла до складу ЄС в 1995 р. і була однією із шести держав-членів, які не були у складі НАТО. У зв’язку з вищесказаним Росія не мала приводу вороже реагувати на їх вступ до НАТО, нехай і намагалась їх залякати.
2. Росія сьогодні знаходиться в українській пастці, із якої ось вже півтора року не може вибратись, через що не в змозі вести іще одну війну. Не виключено, що в такій ситуації Росія, врешті решт, усвідомила свої реальні сили і можливості, і тому вона розуміє, що оскільки вона не в силах перемогти Україну, за якою стоїть Захід, то починати іще один новий конфлікт з кимось безглуздо.
3. Також варто згадати аналогічний приклад: деякі колишні члени Варшавського договору вже увійшли до складу НАТО. Це зробили Польща, Угорщина, Болгарія, Румунія, Естонія, Литва і Латвія. Останні три взагалі були колись у складі СРСР. Ніби хвилями, починаючи з 1997 р., вони входили до НАТО, і Росія нічого не могла з цим зробити, адже була тоді слабка і не оговталась від розпаду СРСР. Росія усе іще страждала від наслідків розпаду СРСР і не мала сил стверджуватись як наддержава ані економічно, ані політично. Тоді вона не могла протистояти Заходу і якось завадити тим країнам увійти до НАТО. Напад на Україну знов ослабив ослабило Росію до небезпечного рівня. Репутація і престиж Росії похитнулись. Сьогодні вона нібито повернулась назад до стану 90-х і тому не в змозі протистояти вступу Фінляндії і Швеції до НАТО через їх географічне розташування і свою військову слабкість.
Сподіваюсь, тепер картина прояснилась, і Вам стало зрозуміло, чому існує разюча різниця між позицією Росії у відношенні до України і у відношенні до Швеції з Фінляндією.
26 Мухаррама 1445 р.х.
13.08.2023 р.
