О благородний народ Шаму! Нехай не введе вас в оману сваволя безбожників на землі!

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Коли у 1924 р. безбожний Захід знищив фортецю мусульман, яка захищала їх від негараздів життя, то, сподіваючись виключити можливість її повторного становлення,він утворив політичні режими, проектуючи для них такі форми влади та суспільних систем, які привели б суспільство до ідейно-культурної та політичної деградації.

Не обмежившись цим, він, не бажаючи сил, приборкував усі спроби змінення, які надихались ісламськими гаслами, щоб ситуація не вийшла з-під контролю. Так тривалий час зберігався статус-кво: мусульмани продовжували залишатись у стані втрати своєї ідентичності, а випускники державних шкіл та університетів були позбавлені внутрішнього стрижня, приймаючи форми оточуючого середовища. Усі ці рукотворні фактори були запроваджені з метою не допустити пробудження мусульман від свого летаргічного сну.

Положення мусульман усугубляли іще більше такі, що входили від цих режимів придушення, терор, животіння у тюремних катівнях, утисканність життя та інші «принади» каральної машини, які культивуються цілеспрямовано для того, щоб навіяти їм приреченість та переконання що це — неминучий рок кожного, хто мріє про зміни. Змінювались покоління, а мусульмани залишались у тій же плачевній ситуації. У їх оточенні отримали поширення крилаті фрази, які заохочують покірливість перед деспотами та звикання до батогів погоничів, як, наприклад, «І у стін теж є вуха» або «Тримайся краю і проси Аллаха про позбавлення», «Обережного коня і звір не бере». Багато хто вже перейнялися переконанням, що ця Умма ніколи не прокинеться знов, що вона звиклась з приниженням і рада крихтам з барського столу!

Безбожний Захід приклав для цього усі свої здібності та енергію, вижимаючи із себе максимум зусиль для досягнення цілей, які гарантували б йому те, що Умма вже не підніметься на ноги. Проте,як зазвичай, капіталісти зробили ставку на людський чинник та знехтували розрахунками Творця всесвіту, життя та людини, а також упустили із виду те, що усе, що сталося, послугує нічим іншим як спусковим механізмом повстання Умми проти катів, добиваючись відновлення своїх прав. І трапилось те, що трапилось у Тунісі, Лівії та Єгипті … Але Заходу усе ж таки вдалось скоректувати ці революції та приборкати мусульман, осліпивши їх переставлянням осіб в існуючих режимах. Так ущухла ця буря, і колонізаторський Захід знов відчув заспокоєння. Проте Аллах прийшов до них звідти,звідки вони не чекали, тому що після вжитих ними заходів вона не підозрювали про новий революційний спалах в іншому місці, який не зможуть осідлати та знекровити.

І у березні 2011 року спалахує революція Шаму, яка спочатку схожа з попередніми революціями своїм інстинктивним та емоційним запалом, позбавленим власної ідентичності. Вона заволала до розчавлених цінностей свободи, людської гідності та добробуту.

Проте керівні принципи благословенної революції Шаму на протязі декількох років викристалізувались разом з розширенням її кругозору та розвитком свідомості. Претензії не залишились колишніми, навпаки, позначились якісно нові вимоги, такі як знищення режиму по формі і по змісту, вихід з-під зовнішнього управління безбожних держав Заходу і викорінення усілякої залежності мусульманських країн від от них.

Повстанці Шаму сформулювали ці принципи, щоб спиратись на них як на базис держави, яка прийде за зміну людоїдському режиму Асада, що перебуває на службі у США. Проте сили безбожжя об’єднались у спробі будь-якою ціною нав’язти секулярний проект через своїх приспішників із числа політиків та військових, підготовлених ними у якості вогнищ злоякісної пухлини у тілі революції. Ці приспішники планомірно працюють над тим, щоб заплутати революцію і накинути аркан на її шию. І ось зловмисність, яка приховується у грудях, виявляється у формі поличного хабарництва держав-спонсорів та проведення конференцій, починаючи з Женеви, продовжуючись в Астані, Ер-Ріяді, Сочі і знов у Женеві. Кількість цих конференцій досягла восьми, і усі вони об’єднані однією метою — провалити революцію і зробити марними її жертви.

І конференція «Женева-8», яка відбулась між представниками агресора та американською опозицією, пройшла у контексті такого положення повстанців Шаму, про важкість якого знає один Аллах: коли масштаб різанини перевершив усі очікування та описи, а наруга честі примушує здригатись, на тлі повного виселення людей із цілих районів, змінення демографічної картини та розкиданості населення, що спостерігається у багатьох районах країни. Також ця конференція пройшла у контексті навислого над населенням багатьох районів страху, що війська кровопивці Асада ось-ось вдеруться до них згідно домовленостям, досягнутим режимом з цією політичною опозицією, яка вже не приховує свій фіговий листок. Ствердження, що ця опозиція є невільницею у кайданах Америки, не відображає правди. Навпаки, вона, швидше, мириться з роллю в’ючної тварини в американській упряжці, яка покірно підкоряється забаганкам свого наїзника.

Можливо, зверхній спостерігач за революцією Шаму, дійде висновку, що не існує іншого виходу, окрім як підкоритись тому, що нам нав’язують, сподіваючись на прощення Аллаха. Проте погляд на дійсність не повинен будуватись у відриві від віри, тому що віра — це основа нашого погляду. І Аллах, Пречист Він, вже обіцяв віруючим перемогу, навіть якщо через деякий час, і Він має повну владу над усіма положеннями і здатен змінити ситуацію в одну мить. Але Він ставить умови для цього, і ми повинні не зраджувати угоді з Аллахом, щоб Він змінив наше положення. Тому від нас вимагається беззаперечна віра у те, що перемога виходить лише від Аллаха, що Він — Єдиний Господь усіх обставин та їх причин. Ми повинні проявити непохитну віру у Його обіцянку про допомогу і про те, що якщо Він вирішив яку-небудь справу, то вона здійсниться так, як Він вирішив.

О благородний народ Шаму! Підходить вже семирічний строк нашої благословенної революції. Просимо Аллаха, щоб вона була революцією у масштабі Умми і просимо Аллаха, щоб ці останні роки були важкими, після яких наступить рік допомоги, успіху та добра! Потрібна лише стійкість у труднощах та рішучість на прямому шляху, щоб ми відкинули будь-яку справу, яка суперечить наказам Аллаха, яких би позбавлень це не коштувало, щоб ми не зрадили угоді з Аллахом і заслужили Його допомогу, Пречист Він, і щоб ми опинились із числа тих, хто досяг успіх у цьому житті та в Ахіраті!

І звертаємось до Аллаха по допомогу від того, щоб схилитися перед деспотами та отримувати зворотні наслідки, щоб відвернутись від Аллаха і щоб Він відвернувся від нас, заслуживши тяжке життя у цьому світі та покарання в Ахіраті!

وَمَنْأَعْرَضَعَنذِكْرِيفَإِنَّلَهُمَعِيشَةًضَنكًاوَنَحْشُرُهُيَوْمَالْقِيَامَةِأَعْمَى

«А хто відвернеться від Мого Нагадування, того чекає тяжке життя, а у День воскресіння Ми воскресимо його сліпим» (20:124).

Газета «Ар-Рая»
Абду Далі
2 Рабі ус-сані, 1439 р.х.
20.12.2017 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая