Президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив про те, що президентські та парламентські вибори, заплановані на 11.03.2019, були перенесені на 24 червня цього року під приводом того, що країна має потребу у переході до виконавчої президентської системи правління, щоб подолати невизначеність, яка домінує у турецькій політиці довгий час.
У цьому його підтримав голова «Партії націоналістичного руху» Девлет Бахчелі.
Ердоган хоче скористатись моментом після того, як його рейтинг злетів під час військової операції в Афріні. Люди почали дивитись на цю операцію завороженими очима, вважаючи, що вона закликана нанести удар по курдським сепаратистам, що загрожують єдності країни. «Партія націоналістичного руху», згідно своєму націоналістичному вектору та зв’язкам з Америкою, підтримала цей крок. Багато людей так і не зрозуміли, що Ердоган надав найбільшу послугу злочинцям в Америці, Росії, Ірані та сирійському режиму. Ердоган домовився з цими злочинцями почати операцію в Афріні з метою нанести такий удар по сирійській революції, після якого вона вже не повинна буде оговтатись. Суть операції полягала у тому, щоб скерувати погляди людей до цієї операції та підштовхнути повстанців примкнути до неї, залишивши режим Асада без уваги, щоб той при підтримці Ірану та Росії вторгся на південь провінції Ідліб, а потім захопив Східну Гуту, що у точності копіює те, що сталося раніше в Алеппо, коли для аналогічної задачі була проведена операція «Щит Євфрату», до якої повстанці примкнули, покинувши місто та відкривши ворота перед злочинцями. Ми маємо справу зі зрадами, які ідуть одна за одною, до яких опускається Ердоган, а обманутий народ аплодує йому!
Ердоган бажає довгострокових виборів, враховуючи можливість перевороту у зв’язку зі зміненням умов у країні, особливо через безупинне погіршення економічного положення. Справа у тому, що турецька ліра слабшає, починаючи з 2014 року, і уряд Ердогана нічого не може з цим зробити, незважаючи на усі відчайдушні спроби. Слабка валюта, у свою чергу, не може на належному рівні погашати борги, що висять над країною, а турецьке казначейство заявило у липні 2017 року про те, що зовнішній борг Туреччини складає 438 млрд. доларів. Туреччина збирає іноземну валюту на ринку для погашення кредитів. Казначейство заявило 31.10.2017 про те, що «планує заплатити 10,92 млрд. доларів у якості першої частини суми погашення боргу, сукупний розмір якого складає 43,1 млрд. доларів, у 2018р.».
Також воно заявило: «Враховуючи зростання сукупного боргу та розвиток ресурсів,не пов’язаних з позиками у 2017 г., сукупний обсяг позик збільшився порівняно з минулим роком», — а інфляція досягла 10%. За останній час турецька ліра різко почала здавати, у зв’язку з чим міжнародне рейтингове агентство «Moody'sCorporation» 14.04.2018 заявило: «Хронічна слабкість турецької валюти спричиняє негативний вплив на класифікацію її державного боргу та економіку». Агентство вказало на низькі валютні резерви Туреччини. У Туреччині спостерігається розрив між експортом та імпортом, який склав 37,5%, досягнувши позначки 77,06 млрд. доларів, про що заявило міністерство митних справ та торгівлі Туреччини 02.01.2018. Варто додати, що імпорт оплачується в іноземній валюті.
Окрім погіршення внутрішньої ситуації, Ердоган почав заповнювати в’язниці усе більше і більше. Кількість в’язнів вже склала 48,3 тис. людей, як про це 10.01.2018 заявив міністр внутрішніх справ. Було звільнено більше 120 тис. людей з своїх робочих місць по звинуваченню у змові. Але цим усе не закінчується. Ведуться арешти тих, хто критикує Ердогана за вектор його політики, або тих, хто закликає до встановлення Ісламу. Наприклад, арештовують членів Хізб ут-Тахрір (і підтверджують законність вироків, винесених їм багато років назад), чия провина полягає у тому, що вони говорять правду людям та правителям, піддаючи звіту останніх за їх зрадництва, закликаючи населення змістити їх та встановити Праведний Халіфат.
Що стосується голови «Партії націоналістичного руху» Девлета Бахчелі, то він опирається на свої зв’язки з Америкою, через що він завжди був прибічником Ердогана у будь-якій його політичній дії. Саме Бахчелі у 2002 р. сприяв падінню уряду Бюлента Еджевіта, який вів про англійську політику, після чого — 03.11.2002 — Ердоган почав свій шлях до успіху. Разом вони не дали перемогти Мераль Акшенер, яка намагалась обійти Бахчелі на посту голови партії. Тоді Ердоган та його суди встали проти неї, не давши їй перемогти Бахчелі і зберігши цього американського агента у своїй посаді.
Вона була виключена із партії в 15.12.2015, після чого заснувала свою «Хорошу партію» 25.10.2017 разом з іншими депутатами, які покинули партію Бахчелі. Її партія почала зустрічати проти себе перешкоди на виборах при тому, що її підтримують центристські націоналісти. До цього вона працювала у якості міністра закордонних справ у часи Ербакана у 1996–1997 рр. та вигравала на виборах право на місце у парламенті від «Партії націоналістичного руху» у 2007 та 2011 рр., а також після виборів у червні 2015 р., але партія не висунула її кандидатуру у листопаді того ж року. Вона брала участь у заснуванні партії Ердогана у 2001 р. від імені «Партії доброчинства», які потім покинула, можливо, усвідомивши його проамериканську скерованість та свою нездатність конкурувати з ним зсередини, через що скерувалась до «Партії націоналістичного руху», що володіє англійськими коріннями, щоб вже звідти протистояти політиці її президента, лояльного Америці, тому що сама ця жінка займає проанглійську позицію.
Відносно того, що Америка розкритикувала довгострокові вибори у Туреччині, коли представниця Державного департаменту Хізер Нойерт заявила про «тривогу у зв’язку з проведенням довгострокових виборів у Туреччині на тлі надзвичайного стану», то це було зроблено для прикриття істини про Ердогана з метою обдурити громадськість так само, як вчинила Америка під час виборів Сісі в Єгипті, виразивши занепокоєність у зв’язку з ізоляцією інших кандидатів у президенти від передвиборчої гонки та непрозорими виборами як такими, проте коли Сісі переміг на виборах, американський президент першим привітав його з перемогою, як і першим привітав з перемогою Ердогана, коли той переміг на референдумі про поправки конституції 16.04.2017, які надали його широкі повноваження та перевели Туреччину від парламентської системи правління до президентської. Нинішні ж довгострокові вибори є плодом того референдуму. У той же самий час Ердоган був першим, хто подякував Америці за її нещодавні бомбардування у Сирії, що також вказує на його лояльне ставлення до неї.
Америка підтримає Ердогана на цих виборах, і, швидше за усе, він переможе, що дозволить йому міцно взяти важелі правління у країні і дозволити Америці за допомогою нього впливати на внутрішню та зовнішню політику Туреччини як у себе вдома. За це час він довів свою відданість Америці та готовність надавати їй найбільші послуги, особливо коли зміг безпосередньо перенаправити в інший бік прагнення повстанців у Сирії та обдурити їх, чого не змогли зробити ані Америка, ані Росія. Ердоган продовжить грати активну роль в усьому ісламському регіоні, перешкоджаючи шлях проекту встановлення Праведного Халіфату з методом пророцтва. На протязі 16 років він довів свою світськість, втілюючи її у правлінні, пропагуючи її та борючись проти тих, хто бажає встановлення Праведного Халіфату. Тим не менш, цей Халіфат наступить, незважаючи на усі старання його хазяйки Америки та інших невірних та лицемірів, тому що цей Халіфат є обіцянкою Аллаха, а Аллах не змінює Своїх обіцянок, а також благою звісткою Його Посланця ﷺ, у якій не може бути розчарування.
وَاللَّهُغَالِبٌعَلَىٰأَمْرِهِوَلَـٰكِنَّأَكْثَرَالنَّاسِلَايَعْلَمُونَ
«Аллах владний вершити Свої справи, проте більшість людей не знає про це» (12:21).
Газета «Ар-Рая»
Асад Мансур
9 Шабана 1439 р.х.
25.04.2018 р.
