Революція Шаму триватиме, незважаючи на змови та відсутність підтримки

Газета «Ар-Рая»
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

У четвер Державний департамент США висловив свою позицію відносно участі у переговорах щодо мирного врегулювання у Сирії, які віднині будуть проходити у Сочі замість Астани.

Офіційний представник Держдепартаменту США розповів агентству новин «SputnikArabic», що його країна не буде брати участь у переговорах в Астані у якості спостерігача або якого-небудь іншого офіційного статусу. Також він додав: «Ми як і раніше приділяємо особливу увагу у Женеві під егідою ООН і досягненню значного прогресу в них. Ми вітаємо будь-яку істинну деескалацію насильства у Сирії, яка дозволить створити умови для політичного переходу, що вселяє довіру, як про це згадано у резолюції №2254 Радбезу ООН». Він також закликав сторони Астанинського процесу перенаправити свої зусилля на Женевський процес та підтримати спецпосланця ООН Стаффана де Містури у повному обсязі.

Американська посадова особа, згадуючи про деескалацію насильства, не мала на увазі бомбардування ВПС РФ та сил режиму Асада, навпаки, вона мала на увазі припинення бойових дій з боку повстанців проти деспотичного режиму з метою дочекатись політичного рішення з боку США по Сирії. Америка, яка має довгі руки у Сирії та вплив на режим Асада, не приїде в Астану та Сочі не через те, що вона чимось незадоволена, навпаки, вона задоволена усім, що було досягнуто руками руських в ім’я безпеки свого агента Асада. У даному випадку Америка намагається відсторонити Росію від справ під приводом резолюцій ООН та серйозності дій у досягненні надійного політичного переходу.

Роль, яку Америка відвела руським, була скрупульозною та зваженою; паралельно з цим проходили політичні процеси у Женеві та Астані через союз зрадників та парламентарів. Зрадники та парламентарі приймають активну роль у допомозі Америці у відновленні колишнього режиму. Що стосується руських, за якими стоїть Америка, то вони не змогли б досягти успіхів, якщо б не Туреччина, яка за допомогою брудних грошей змогла налагодити зв’язок з лідерами повстанців. Останні призупинили військові дії на фронтах через оманливе перемир’я та розгорнули міжусобні протистояння, щоб знищити революцію — усе це відбувалось на очах у так званих «шаріатських суддів». Ці судді замість того, щоб припинити зло, навпаки, починають прикривати фіговим листям промахи своїх лідерів, вигадуючи для них різного роду виправдання.

Тут одразу на думку спадає низка питань: яке рішення дозволить відновитись революції і відновитись меті (тобто скиненню режиму), заради якої і вийшли люди з самого початку? Який шлях дозволить вийти із ситуації, що склалася, в умовах такої різношерстої кількості окупантів? Як революція зможе захистити своїх щирих синів в Ідлібі, які стоять на волоску від повного знищення?

Народ Сирії є героєм, який вийшов з революцією у надії позбутися від тиранів та встановити справедливість. Тому зараз народ Сирії повинен розуміти, що відбувається навколо, зокрема — відносно втрати Дара та Східної Гути. Таке розуміння можливо набути лише внаслідок вивчення істинних причин, які потягли таке положення, і воно дозволить набути усвідомлення того, що на чолі цих причин лежить відсутність правильного політичного керівництва, яке згуртувало б навколо себе щирих чоловіків та повело б революцію до її мети (тобто до скиненню режиму).

У свій час Умма промовчала у відношенні лідерів повстанців, коли вони вирушили за брудними грошима у Туреччину, КСА та Катар під приводом підтримки революції. І вона сама побачила, що зробили ці гроші з революцією — вони стравили братів по зброї; вони почали дотримуватись червоних ліній ; жертви стали марними; енергія почала згасати. У результаті Умма платить за своє мовчання тим, що досі немає допомоги революції, немає захисту вільних земель.

Ми звертаємось до нашої Умми не з метою докоряти та звинувачувати її, а з метою нагадати їй про її зобов’язання перед Всевишнім — «наказувати схвалене та забороняти засуджуване». Адже як можна докоряти Уммі, коли вона на протязі семи років революції жертвувала своїми синами, майном, жила та продовжує жити у наметах та проявляє терпіння, хоча лідери повстанців прирікають її на небезпеки. Ми лише нагадуємо їй про її зобов’язання.

Що стосується лідерів повстанців, які втілюють несправедливі міжнародні резолюції, скеровані проти їх Умми, то вони разом з зовнішніми та внутрішніми ворогами революції стоять на верхівці підлості, ницості та змов. Адже усі вже бачили, що якщо б не вони, то режим не зміг би увійти у Дара, Гуту, Хомс, вимушуючи переселятись їх терплячих жителів. Режим, як і раніше, поводиться зухвало,погрожуючи Ідлібу розділити ту ж участь. Виникають питання: усе це було зроблено з боку лідерів повстанців в обмін на що? В обмін на блага цього світу, який ось-ось зникне?

Насправді, терпіння народу Сирії, показаного ним у період революції, досить для того, щоб скинути режим, якщо б політичне керівництво було передано у руки щирих братів із Хізб ут-Тахрір. Адже Хізб на протязі семи років робив наставляння повстанцям, розкривав та розкриває змови невірних і має на руках проект Ісламу у особі держави Халіфат. Його члени, будучи державними діячами (вихованими Ісламом, а не усілякого роду міжнародними чи регіональними спецслужбами), продовжують вести діяльність по виправленню ситуації у Сирії, адже насправді, режим регресує, він уразливий, і єдине, що дозволяє йому просуватися уперед, так це шейхи - «панікери» і зрадництво з боку лідерів повстанців. Жителі Сирії не лише знають ці обставини, але й мають правильне розуміння речей. Втрата нами багатьох звільнених земель сталася з причини зрадництва та капітуляції, а не з причини наявності влади та сили у режиму. А той, хто говорить, що співвідношення сил стало іншим через руських з усією їх міццю, та таким ми нагадаємо про битви при Кафр-Набуда та Мурек на півночі провінції Хама у 2015. Тоді повстанці утерли ніс і руським, і іранцям, як не змогли просунутись навіть на метр. Проте що змінилось після цього ? А змінилось наступне:

— Туреччина та КСА надали допомогу Росії в отриманні цих районів,
— повстанці пішли на північ,

Політичне рішення, випущене лідерами повстанців, було на благо держави-спонсора з метою погасити полум’я революції.

О, наші брати у Сирії! Америка, яка має з одного боку режим, Росію, Іран та його бойовиків, а з іншого боку — зовнішню опозицію, лідерів, повстанців, Туреччину, КСА, Катар, у жодному разі не бажає вам добра, навпаки, вона мріє помститися вам за ваше замахування на її агента Асада, вона бажає за допомогою вас надати урок решті мусульманських народів, але не змогла цього зробити. Рішення ж нашої проблеми лежить перед нами, ми кожного разу показуємо вам його, не бажаючи від вас похвали чи нагород, і усе це — заради вдоволення Всевишнього. Рішення полягає у встановленні Його законів, у втіленні Його Шаріату, що несе велич в обох світах. Аллах обіцяв нам надавати Свою допомогу надати нам владу у руки, бути намісниками на землі, тому ми йдемо по шляху так, як Він наказав, проявляючи терпіння, адже Він — наш Покровитель та кращий Помічник:

وَمَن يَتَوَكَّلۡ عَلَى ٱللَّهِ فَهُوَ حَسۡبُهُۥٓۚ إِنَّ ٱللَّهَ بَٰلِغُ أَمۡرِهِۦۚ قَدۡ جَعَلَ ٱللَّهُ لِكُلِّ شَيۡءٖ قَدۡرٗا

«Тому, хто уповає на Аллаха, досить Його. Аллах доводить до кінця свою справу. Аллах встановив міру для кожної речі» (65:3).


Газета «Ар-Рая»
Ахмад Муаз
26 Зуль-каъда 1439 р.х.
08.08.2018 р.

Останній номер газети Ар-Рая арабською
Інтерв'ю з Османом Баххаш про газету «Ар-Рая»
Газета Ар-Рая