У свій час на першу Боннську конференцію (грудень 2001 року) були скликані чотири найбільш відомі афганські партії з метою сформувати політичне майбутнє Афганістану, при цьому Америка направила усі зусилля на відсторонення від даної події двох основних політичних фронтів: «Ісламська партія Афганістану» і «Талібан».
Такий сценарій був написаний лише з однією метою: іще сильніше розпалити конфлікт всередині Афганістану. Це відбувалось всупереч тому, що деякі лідери талібів (під час і після перших набігів Америки) закликали до миру, проте їх заклики були повністю відхилені. Дана відмова була мотивована радикальними поглядами Америки на Іслам і мусульман, проте вона перекривалась гаслом боротьби з «тероризмом». Іншими словами, кожного, хто чинив опір окупації Афганістану, чекала або смерть, або тюремне ув’язнення у Баграмі та Гуантанамо. Отож, таліби опинились у дуже тяжких умовах і піддались сильному тиску, і у результаті у їх керівництва був лише один вибір: рятувати життя.
Така позиція Америки (між 2005–2007 рр.) привела до сильної хвилі озброєних атак з боку талібів на її озброєні сили. У результаті Америка (та її маріонетковий афганський уряд) паралельно з веденням нею військових дій вимушена піти на такі програми, як Комісія по миробудуванню, лойі-джіргі, Вища рада миру та інші подібні проекти. Метою цього було закликати талібів скласти зброю і визнати мир. Проте жоден із перерахованих заходів не досяг відчутного прогресу, і,отож, масштаби бойових дій не лише значно зросли, але й надихнули бойовий дух афганців проти американських військ.
Проте, незважаючи на складність обстановки, мирні переговори при в посередництві Америки набрали оберт,що привабило увагу талібів. Тому при сприянні Америки у 2013 році у Досі було створено політичне представництво талібів, щоб мати можливість встромляти палки у колеса більшості озброєних груп.
Історичні записи демонструють той факт, що успіх озброєних угрупувань завжди досягався під час війни, а не під час політичних процесів. Тому, коли такі групи приймають пропозицію конкуруючих сил сісти за стіл переговорів, вони починають втрачати усі свої успіхи, набуті таким трудом. У результаті вони здаються на милість західним цінностям, проти яких нещодавно боролись.
Ми вже бачили, як «Ісламська партія Афганістану» Гульбеддіна Хекматіяра після 18 років важких бойових дій здала усі свої досягнення за столом переговорів на користь демократичних цінностей і маріонеткового уряду Афганістану.
Після такого успіху Америка представила Залмая Халілзада у якості свого спеціального представника по примиренню в Афганістані. Саме він разом з представниками талібів (після восьми раундів переговорів) з оптимізмом стверджував про те, що у ході раундів був досягнутий прогрес і що вони підійшли дуже близько до підписання мирної угоди.
Фактично американський процес є політичною змовою, яка направлена на розділення, послаблення і капітуляцію талібів. З одного боку, це дасть перемогу Америці у її найдовшій війні за усю свою історію і допоможе нинішній американській адміністрації переобратись у 2020 році. У той же час Америка продовжує контролювати Афганістан через своє стратегічне географічне положення, адже це дозволяє їй розширити сферу свого впливу у регіоні проти Китаю і Росії.
Окрім того, політика Заходу і Америки у відношенні Афганістану ніколи не змінювалась, адже він важливий їм не лише через його стратегічне положення, але також через його невикористані мінеральні ресурси і виробництво опію. Ось чому офіційні особи Америки неодноразово заявляли про збереження американських розвідувальних служб в Афганістані, навіть якщо американські війська будуть виведені звідти.
Тим не менш, іще більше засмучує той факт, що ісламські озброєні групи припинили боротися з окупацією і сіли за стіл переговорів зі своїми супротивниками, і це у ту мить, коли скрізь чути хруст кісток окупантів. І замість того, щоб іти по шляху війни, ми бачимо, як терпляче вони ідуть по тому шляху, де у них немає досвіду.
У цей же час, у зв’язку з мирними переговорами між Америкою і талібами, вона інтенсивно користується послугами регіональних спецслужб та урядів, — послугами уряду Імрана Хана. У свій час (2001р.) Америка добилась всебічної співпраці від уряду Первеза Мушаррафа для ліквідації талібів. В обмін Америка запропонувала встановити колючий дріт уздовж лінії Дюранда, інтеграцію племінних територій з федеральним урядом Пакистану і включення Визвольної армії Белуджистану в американський терористичний список. На тлі усього цього Індія підсилила дії у бік окупації Кашміру.
У межах угоди з американцями таліби повинні гарантувати, що підконтрольні їм території не будуть використані проти Америки та її союзників. Це було зроблено в обмін на те, що Росія і Китай будуть прийняті у якості гарантів обох сторін, хоча Росія і Китай ведуть непримириму війну з Ісламом і мусульманами.
Ці помилки з боку талібів обернуться їм серйозними наслідками у цьому і Наступному світі. Адже таліби відмовляться від свого джихаду проти Америки, Росії і Китаю, більше того перетворяться у ворога для інших озброєних ісламських груп, які перебувають у районах, підконтрольних талібам.
Окрім того, Америка хитро відокремила свою угоду з талібами від діалогу з рештою афганців. А це не лише викличе підсилений конфлікт між талібами та іншими афганськими угрупуваннями, але й дасть Америці можливість не виконувати мирну угоду між нею і талібами. А це означає, що Америка продовжить окупацію Афганістану після того, як Талібан буде роз’єднаний і послаблений.
Отож, будь-яка форма присутності американців в Афганістані схожа з раковою пухлиною, яку необхідно видалити хірургічним шляхом. Проте це буде можливо лише в одному випадку, якщо щирі муджахіди Умми продовжать вести боротьбу з окупантом, а активні мислителі та політики цієї Умми встановлять Другий Праведний Халіфат за допомогою наданої їм допомоги однієї із мусульманських країн. Лише тоді армії Халіфату зіллються з афганськими муджахідами і покладуть край не лише окупації Афганістану, але й окупації решти мусульманського світу.
Газета «Ар-Рая»
Сайфуллах Мустанір
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір в Афганістані
27 Зуль-хіджа 1440 р.х.
28.08.2019 р.
