Революція Шаму переживає серйозні перегини, які збільшують страждання сирійців і поступово стягують петлю на їх шиях так, що їм належить зробити останній подих надії, очікуючи порятунку із північної Сирії.
Раніше ми багато говорили про причини, які привели до цієї ситуації, і про те, як Захід зумів загнати народ Сирії у таке положення. Немає необхідності знов розповідати про це. Нам не треба стояти на руїнах і згадувати минуле, думаючи про чудові чи болючі часи, адже ми усе іще страждаємо від наслідків пережитого.
Сьогодні у першу чергу, нас турбує теперішнє, яке визначить майбутнє наших дітей та онуків.
Люди були приголомшені, побачивши те, що відбувається на землях Шаму після нещодавньої зустрічі президента Туреччини Ердогана та його російського колеги Путіна. Ця зустріч визначила просунення тирану Шаму углиб звільнених районів, розчищаючи перед собою дорогу інтенсивними обстрілами з повітря, що явилось практичною стороною того, про що вони домовились.
Режим, користуючись міжнародною підтримкою, а не лише російською, захопив широкі території у рекордно короткі строки. Не зустрічаючи на своєму шляху особливого опору, сили Асада захопили місто Хан-Шейхун, за яким послідовно пали інші міста і села, як Ель-Латамна, Кафр-Зайта і Мурек, які мають великий символізм для сирійського народу. Падіння цих районів було схоже на удар блискавки, який обрушився на голови жителів Шаму, оскільки вони втратили значну частину решти надій на відновлення ініціативи революції.
На серйозність ситуації також вказує факт присутності турецьких військових пунктів у районах, які режим нещодавно узяв під свій контроль. Особливо враховуючи те, що велика кількість людей, які розраховують на ці пункти, вважаючи їх своєю першою лінією захисту, пізніше виявили, що це — остання лінія захисту, що ці пункти були лише ілюзією, яку переживають на протязі певного періоду часу. Тепер же народ прокинувся у кошмарі, оскільки знов відрізають частину його змученого тіла.
Усі ці події, хоча і повергли людей у неймовірний шок, але, ми сподіваємось, цей шок стане реанімаційним для життя протестного руху і продовження революції аж до скинення злочинного режиму і встановлення панування Ісламу на його руїнах. Краще прокинутись пізно, аніж ніколи. Можливо, іще не пізно усе змінити.
وَعَسَى أَنْ تَكْرَهُوا شَيْئاً وَهُوَ خَيْرٌ لَكُمْ وَعَسَى أَنْ تُحِبُّوا شَيْئاً وَهُوَ شَرٌّ لَكُمْ وَاللَّهُ يَعْلَمُ وَأَنْتُمْ لَا تَعْلَمُونَ
«Можливо, вам неприємне те, що є благом для вас. І можливо, ви любите те, що є злом для вас. Аллах знає, а ви не знаєте» (2:216).
Практичних уроків, набутих сирійським народом за роки революції, досить для того, щоб захистити себе від усіх змов, уникнути усіх пасток і виробити імунітет проти усіх хвороб. Для сирійського народу вже розвіялась ілюзія захисту з боку міжнародної спільноти і її правозахисних організацій. Сирійці усвідомили сутність «дружніх» держав, їх уявної підтримки, їх брехливих пунктів спостереження і брудних політичних грошей. Першим проявом цього пробудження стали масові демонстрації гніву проти турецького режиму, коли люди намагались прорватися через роздільну стіну, побудовану уздовж турецько-сирійського кордону, і палили портрети Ердогана.
Сирійський народ усвідомив смертельну небезпеку перемир’я, яке допомагало відрізати частини його тіла одну за другою. Люди усвідомили обман з боку керівників повстанських фракцій, які, як виявилось, є лише інструментом у реалізації планів своїх хазяїв. Першими проявами цього пробудження стала втрата довіри до цих керівників,заклики до їх скинення і створення нових незалежних військових формувань, у які увійдуть лише ті, хто ніяк не пов’язаний з жодною із держав.
Ці уроки стануть гарантією правильної реорганізації революційних сил. Тепер сирійський народ буде уникати того, що стало причиною різких поворотів революції, які збили з наміченого курсу, на кшталт брудних політичних грошей, перемир’їв, переговорів, довіри пригноблювачам і купленим керівникам. Цих уроків досить, щоб сирійці продовжили боротьбу тими силами, що залишились, уповаючи лише на Аллаха і об’єднуючись лише навколо Його Книги. Чесних синів Умми багато, але для правильних дій необхідне об’єднання за незалежним і свідомим керівництвом. Тоді народ підтримає їх і допоможе усім, що має, щоб вони могли прорвати кільце і почати наступ на сили тирану, звеличуючи і восхваляючи Аллаха, Який неодмінно надасть їм допомогу.
Але для початку треба знати плани і цілі, які переслідує невірний Захід. Хоча його плани і цілі відомі усім, але тиск обставин і рясність деталей створити навколо нього густий туман, через який стало важко розгледіти що-небудь. Окрім того, небезпека планів і цілей Заходу здавалась далекою порівняно з тим, що народ переживав кожен день. Таким чином, повсталий народ перестав думати про небезпеки цих планів та цілей і про те, як протистояти їм. Необхідно було продовжувати приділяти увагу головній меті невірного Заходу, і етапам його реалізації, щоб люди, розуміючи небезпеку, боролись з ним усіма силами.
Основна мета невірного Заходу полягає у тому, щоб будь-яким способом і незалежно від наслідків повернути народ Сирії у тенета злочинного режиму. Ця мета ніколи не повинна бути забутою. Необхідно витлумачувати кожен маневр невірного Заходу у відношенні революції Шаму, а також дії його інструментів в особі правителів. Ця мета стала ясною, виходячи із методів і позиції Заходу по відношенню до революції у Сирії, а також виходячи із його позиції по відношенню до тирану Асаду.
Захід неодноразово підкреслював, що рішення у Сирії повинно бути політичним, надаючи своєму баченню міжнародного характеру, щоб добитися його легітимізації. Потім він став практикувати хитрість, обман, пастки і стримування, поки сирійський народ не опинився у такому скрутному стані. Очевидно, що Захід продовжить намічений шлях до досягнення своєї мети, якщо, звичайно, зможе. Можна помітити, як він працює над встановленням режиму припинення вогню в останньому звільненому районі і над створенням буферної зони навколо нього. Також іде робота над відкриттям для режиму Асада у глибині звільнених територій міжнародних доріг, що було узгоджено на конференції у Сочі.
Досягнувши цих цілей, Захід почне працювати над повним замороженням району, нав’язуючи нову стабільність під управлінням формального уряду, захищаємого повстанськими фракціями, які мають там вплив і контроль. Потім Захід спробує прийняти нову конституцію Сирії, і для цього вже був сформований Комітет по розробці конституції. Потім народ вступить у перемир’я зі вбивцею і насильником, погодившись на мирне врегулювання під декількома приводами, але на цей раз без зелених автобусів. Після цього люди знов опиняться у загоні м’ясників, нехай навіть там будуть нові обличчя. Таким чином, Захід досягне своєї мети, повністю погасивши полум’я революції.
Це те, до чого прагне невірний Захід. Але у сирійського народу інша мета. Спочатку сирійці повстали проти режиму Асада, потім до їх вимог додалось панування Ісламу. Цьому шляху вони заплатили велику ціну. Незважаючи на усі спроби Заходу зломити дух революції і примусити сирійців погодитись з західним рішенням, проте надія іще не вмерла. Іще не пізно усе виправити. І ми вже бачили багато поштовхів, що передвіщають вибух вулкану, який розплавить своєю лавою усіх супротивників і зрадників, стрімко скеровуючись до своєї бажаної цілі.
Газета «Ар-Рая»
Ахмад Абдульваххаб
Голова інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір У Сирії
12 Мухаррама 1441 р.х.
11.09.2019 р.
