Ані для кого не секрет, які етапи пройшла сирійська революція за 9 років, починаючи з контролю 70% території країни і до їх повно здачі, причиною чому стали змови з боку так званих «друзів» і ворогів.
Ці «друзі» надали фінансову підтримку революціонерам, що було лише отрутою. Метою фінансування було бажання об’єднати озброєні групи під світським керівництвом. Останнє, у свою чергу, підкорялось Америці. Також був розпалений братовбивчий конфлікт між революціонерами з метою їх послаблення, а потім — ліквідації. Більше того, послідувала спроба приєднати їх до зовнішніх гравців під приводом їх же зміцнення. Усе це призвело до метушні революціонерів всередині себе, що примусило зупинити успіхи революції і запустило процес деградації.. А це дало можливість режиму перевести подих і ввести бойовиків та армії держав-союзників, які швидко досягли балансу сил після слабкості режиму і череди його невпинних поразок.
Далі був використаний виверт з політичним рішенням з метою відволікти від думки про революцію і взяти курс у бік перемир’я і переговорів з ворогом.
Що стосується ролі так званих «друзів», то вона виявилась руйнівною, адже вони одурманили багатьох революціонерів та їх керівництво, вони підштовхнули їх до перемир’я та переговорів. Саме перемир’я і переговори стали найпотужнішим засобом для повернення під контроль режиму втрачених територій. Слабкість сердець і розумів тих, хто потрапив у цю пастку, дало сили режиму, і він зміг повернути території від Хомсу до Алеппо, повернути під свій гніт Дарайю, Ваді-Барада, схід Аль-Саккі, райони Хомс і Гута, Дера.
І так триває після кожної конференції, яка проводиться у Женеві, Ер-Ріяді, Астані, Сочі. Усі ці конференції — чергові виверти з боку ворогів і «друзів», які внушають революціонерам надію на отримання прав через політичні рішення і турецькі гарантії. Туреччина вже розкрила свою брехливу роль і оманливу позицію, показавши, що вона служить інтересам американської дорожньої карти у політичному рішенні, яке скеровано на ліквідацію революції і духу джихаду.
Останні новини про революцію говорять про те, що Туреччина як гарант безпеки вимагає заморозити усі фронти з режимом. Мета цього — дозволити режиму використовувати свої сили єдиним цілим у поступовому захопленні території, що контролюється революціонерами. Саме це і відбувалось останні чотири місяці; за цей період режим зміг відібрати десятки міст і селищ на півночі Хами, півдні Ідлібу, зокрема — місто Хан-Шейхун.
Усе це є частиною американської політики, здійснюваної російським і турецьким режимами, щоб ліквідувати революцію як таку, усунути настрої джихаду серед воїнів і нав’язати капітулянтські політичні рішення народу Шаму. Для цього розробляється світська конституція, яка нав’язується з боку проамериканського політичного керівництва народу Шаму.
Низка поточних подій продовжує процес одурманення, обману і дезінформації революціонерів через формування Конституційного комітету і заклику до перемир’я. У цей же час режим проводить підготовчі роботи по захвату непідконтрольних йому територій уздовж траси Алеппо–Дамаск і магістралі Алеппо–Латакія (також відомої під назвою Бейт-Яшут). І незважаючи на цю волаючу реальність, лідери революціонерів продовжують іти у бік заморожування фронтів. Це вказує лише на одне: битви, як проводяться, управляються турецьким і російським режимами. Слідування шляху, який виснажує муджахідів і передає звільнені території у руки тирана Шаму, є зрадництвом і змовою з боку лідерів революціонерів. Така позиція лідерів революціонерів стала іще більш чіткою після початку виведення важкого озброєння з фронтів і призупинення по забезпеченню фронтів достатньою кількістю бійців і підтримкою.
Ці події ілюструють змову, де гаранти безпеки у Сирії і лідери революціонерів є партнерами у ліквідації муджахідів, у виснаженні їх сил і передачі під контроль гарантам безпеки у Сирії фронту революціонерів. Подібні дії дозволять режиму вбити більшість муджахідів і підтримати тих, хто залишиться. Таким чином, лідери революціонерів зрадницьки і планомірно здають режиму Асада.
Бачачи таку реальність, щирі політики із Хізб ут-Тахрір почали застерігати, розкривати змови, вимагати відкриття усіх фронтів, особливо відкриття фронту на узбережжі. Місцеві старійшини зіграли свою роль у тому, щоб відкинути подібні виверти ворогів, засудити їх і звалити усю відповідальність на Туреччину і лідерів, пов’язаних з нею, зокрема — на лідерів «ХайятТахрір аш-Шам» (ХТШ). Також голоси центрів моніторингу і щирих ЗМІ зросли, осудили, викрили і продовжують викривати змови проти муджахідів, проти народної підтримки. Тому перед обличчям реальності, яка погіршується, Умма повинна чітко виразити свою позицію, позицію своїх синів із числа муджахідів, політиків, ЗМІ і центрів моніторингу. Умма повинна заявити в обличчя режиму Туреччини і лідерам революціонерів свою позицію, розкрити їх змови, вимагати від муджахідів змінити своє керівництво.
Бачачи такий стан речей,«ХТШ» піддало арешту членів Хізб ут-Тахрір, старійшин, представників центрів по моніторингу і ЗМІ.
Стикнувшись з пасивним захистом і небажанням відкривати фронти, ветерани із числа муджахідів здійснили серйозний крок у бік проголошення формування незалежного оперативного штабу «Джейш аль-Юсра». Такий крок з боку муджахідів вказує на життєву енергію Умми, яка:
— яскраво проявляється під час труднощів і потрясінь,
— вказує на те, що Умма не помре, незважаючи на різні страждання,
— вказує на імпульс істини і чесності серед синів Умми.
Реальна картина революції на сьогоднішній день полягає у тому, що існує група людей, яких спіткав відчай, розчарування, слабкість і безпорадність. Вони очікують політичного рішення і нікчемної допомоги з боку міжнародної спільноти, яка, у свою чергу, вже на протязі 9 років бере участь у змові проти народу Шаму. Будь-яке рішення міжнародної спільноти є виходом для режиму Асада.
Також існує інша група, яка твердо стоїть на позиції скинення режиму і встановлення правління Ісламу, а також розриву усіх зовнішніх зв’язків. Це та група, яка стала видна Уммі, стала видна її позиція, вона взяла на себе провідну роль у вимозі від Умми надати їй керівництво, надати допомогу, встати з нею в один ряд, щоб прийшла допомога Аллаха. Адже Він допомагає тим, хто уповає на Нього, іде по Його шляху і приписам з надією на Його допомогу.
Газета «Ар-Рая»
Мухаммад Саід аль-Абуд (Абу Мусабаш-Шамі)
10 Сафара 1441 р.х.
09.10.2019 р.
