Вашингтон більше не вважає єврейські поселення на окупованому Західному березі річки Йордан такими, що порушують міжнародне право. Про це 18 листопада повідомив держсекретар США Майк Помпео.
Палестинська адміністрація засудила позицію Вашингтона, порахувавши її недійсною і такою, що повністю суперечить міжнародному праву, яке визнає поселення незаконними. Зі свого боку, голова МЗС Йорданії заявив про те, що єврейські поселення в окупованій Палестині порушують міжнародні закони і міжнародні резолюції, підривають мирний процес створення «двох держав для двох народів» і шанси на досягнення всеохоплюючого миру у регіоні.
У зв’язку з цим необхідно у загальних рисах надати низку пояснень:
Перше: Америка була і залишається противником і ворогом народу Палестини та усієї Ісламської Умми. Недоречно характеризувати її посередником, нехай навіть упередженим, у вирішенні Палестинської проблеми. Вона — спадкоємиця британського колоніалізму у мусульманських країнах, вона виступає головним спонсором єврейського утворення, підтримує його грошима і зброєю, утримує цілий загін мусульманських правителів, які забезпечують безпеку «Ізраїлю». Так, США — це причина хвороби, а окупаційне єврейське утворення — це лише уповноважений від імені колонізаторів у регіоні, їх непотопляємий авіаносець і отруйний кинджал у тілі Умми для того, щоб запобігти її єднанню та поверненню у якості держави № 1 і вершителя міжнародного положення.
Друге: Америка не робить необґрунтованих дій, безкоштовно нічого не робить і не пропонує у збиток своїм інтересам і планам. Тому наївно розуміти висловлювання Помпео за межами цього правила.
Третє: даний крок Америки гармонує з її баченням відносно рішення палестинської проблеми і є черговим серед заходів, скерованих на її ліквідацію, починаючи від визнання аль-Кудса столицею для єврейського утворення, продовжуючи припинення фінансування БАПОР (Близькосхідне агентство ООН для допомоги палестинським біженцям) і визнанням суверенітету єврейського утворення над Голанами — усе це прокладання шляху до «Угоди сторіччя», прийнятої американською адміністрацією.
Четверте: проголошення про «законність» поселень зроблено вчасно і у контексті перевиборчого пошуку підтримки американських євангелістів, які виступають за єврейське утворення і становлять важливу електоральну базу для Трампа. Визнання скеровано на внутрішню аудиторію, а зовсім не для підтримки Нетаньяху, як вважають деякі, особливо зараз, коли відносини між адміністраціями Трампа і Нетаньяху не у кращому положенні з причини того, що останній заважає Вашингтону обнародувати план «Угода сторіччя» і зберігає стан політичного глухого кута з формуванням уряду.
Про це свідчить той факт, що Трамп продовжує тримати дистанцію з Нетаньяху. Американський голова не телефонував йому після виборів, заявив про те, що буде співпрацювати з будь-яким обраним урядом єврейського утворення, признався у тому, що «дуже розчарований» в Нетаньяху, а також пошуткував з приводу політичної кризи, сказавши: «Що за система у них там? З Бібі (Біньямін Нетаньяху — прим.) увесь час сперечаються і сперечаються. У нас теж є різного роду суперечки, але, принаймні, ми знаємо, хто бос. А у них усе ідуть вибори і нікого не обирають».
П’яте: вірно, угода застрягла на місці, і американська адміністрація заморозила це досьє через кризу у формуванні уряду єврейського утворення, через наближення передвиборчої гонки у США і через внутрішні проблеми, від яких страждає Трамп. Проте адміністрація не ступила від «угоди», а заява Помпео про визнання законності поселень іде їй на користь. Тому варто очікувати, що угода вийде на порядок денний знов, якщо Трамп буде обраний на другий строк. Якщо ж республіканці не зможуть утриматись у владі, тоді порядок денний і плани американської адміністрації можуть змінитись.
Шосте: реакція палестинської адміністрації та мусульманських режимів на заяви Помпео є продовженням зрадництва і халатності, а їх проголошення про свою прихильність рішенню «двох держав для двох народів» і резолюціям ООН,які узаконили окупацію, передали єврейському утворенню більше 78% території Палестини, а решту перетворили у предмет переговорів — усе це продовження змови проти Палестини, її народу і святинь. Визнання ООН у якості головної інстанції, арбітра і уповноваженого від імені благословенних земель і місце піднесення Посланця Аллаха — це віроломство, передача ворогу у його розпорядження найбільш чутливого питання мусульман — їх святинь, як і політичний суїцид в усіх змістах цього слова.
Сьоме: визнання Америкою легітимності поселень — це ляпас усім тим, хто похапцем кидається за уявним миром і вважають, що резолюції ООН дарують їм яку-небудь жалюгідну державу. Для них заява Помпео — це фіаско. Проте для тих мусульман, які визнають своє власне право, яке виходить із Одкровення Господа і Його правління над благородними землями, ця заява нічого не змінює. Уся Палестина від моря до річки — це окупована мусульманська земля, і ані Америка, ані колоніальні сили, ані Радбез ООН та ані силовики усієї планети не у змозі позбавити їх цього права і що-небудь змінити у цій істині.
Восьме: Ісламська Умма, бачачи змову колоніальних сил проти неї, її святинь і благословенних земель, бачачи зрадництво мусульманських правителів і ступінь їх співучасті у змові і ницість, до якої вони довели палестинську проблему, повинна розуміти, що рішення проблеми полягає лише у повному звільненні Палестини. Цей обов’язок покладений на плечі армії Умми та її активних сил. Вони ж, у свою чергу, повинні знати про те, що здатні здійснити це, якщо звільняться від оков своїх правителів-агентів і будуть щирими по відношенню до своєї релігії і до Умми. Ось тоді євреї не затримаються надовго на благословенній землі, а мусульмани увійдуть в аль-Аксу так само велично, як аль-Фарук та його сподвижники увійшли у перший раз.
وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَ ۖ قُلْ عَسَىٰ أَنْ يَكُونَ قَرِيبًا
«Але вони похитають головами і скажуть: «Коли же це станеться?». Скажи: «Можливо, це станеться дуже скоро!» (17:51).
Газета «Ар-Рая»
Аля Абу Саліх
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір на благословенних землях Палестини
27.11.2019
